А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
17.08.10 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів Гошовського Г.М.(головуючий), Машкаринця І.М., Дорчинець С.Г., за участі прокурора – Петрецької Г.М., заарештованого ОСОБА_3, перекладача ОСОБА_4 (АДРЕСА_1), розглянув у відкритому судовому засіданні провадження за поданням про екстрадиційний арешт, в якому заарештований ОСОБА_3 подав апеляцію на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.07.10.
Цією постановою за поданням заступника прокурора Закарпатської області щодо ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянина Російської Федерації, уродженця і мешканця АДРЕСА_2 що перебував у розшуку, піддано екстрадиційному арешту до вирішення питання про його видачу та фактичну передачу правоохоронним органам Російської Федерації, але не більше ніж на вісімнадцять місяців.
Як зазначено у поданні, ОСОБА_3 притягується до кримінальної відповідальності за скоєння злочинів, передбачених ч.3 ст. 30, ч.1 ст. 228-1 КК Російської Федерації (незаконне виробництво, збут або пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів). Постановою Канівського районного суду Краснодарського краю від 22.04.09 щодо нього обрано запобіжний захід – взяття під варту. Постановою старшого оперуповноваженого Канівського МРО Регіонального Управління ФСКН по Краснодарському краю від 20.04.09 ОСОБА_3 оголошений у міжнародний розшук. Під час проведення розшукових заходів ОСОБА_3 був 17.04.10 о 22 годині 45 хвилин затриманий у м. Мукачеві.
Постановою Мукачівського міськрайонного суду від 20.04.10 ОСОБА_3 піддано тимчасовому арешту на строк до сорока днів, постановою цього ж суду від 25.05.10 - безстроковому арешту до розгляду кримінальної справи щодо нього, за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, яка перебуває в провадженні цього суду, та набуття вироком законної сили.
В поданні порушується питання про екстрадиційний арешт ОСОБА_3 на підставі ст. 463 КПК України, яка набрала чинності 17.06.10, та ст.ст. 60, 63 Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 року.
У постанові суддя вказав, що визнає подання обґрунтованим, а підстави для застосування екстрадиційного арешту ОСОБА_3 – достатніми.
В апеляції та доповненні до неї ОСОБА_3 просить скасувати постанову та звільнити його з-під варти. Вказує, що востаннє був у Росії в 2005 році, кримінальна справа щодо нього не порушувалась, в розшуку він не перебуває, що при взятті його під варту йому не було надано ніяких документів. Вважає, що його переслідують якісь особи з особистої неприязні.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення ОСОБА_3, на підтримання апеляції, промову прокурора, яка вважає постанову судді законною і обґрунтованою, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи сторін, апеляційний суд вважає, що апеляція не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч.4 ст. 463 КПК України суд першої інстанції прийняв до розгляду подання заступника прокурора області про екстрадиційний арешт ОСОБА_3, встановив його особу, запропонував зробити заяву, перевірив матеріали екстрадиційної перевірки, вислухав думку прокурора, захисника і виніс відповідну постанову, яку належно вмотивував. Наявність у наданих суду матеріалах копій запиту про видачу ОСОБА_3 до Російської Федерації, постанов компетентних органів про притягнення його як обвинуваченого, про обрання запобіжного заходу в вигляді взяття під варту, про оголошення його розшуку, про оголошення його міжнародного розшуку, документів про його особу та громадянство, постанов суду від 20.04.10 про його тимчасовий арешт, від 25.05.10 про безстроковий арешт, угоди ОСОБА_3 з адвокатом про надання юридичної допомоги та забезпечення захисту його прав і законних інтересів, а також відсутність обставин, які перешкоджали б взяттю його під варту, давали суду підстави для застосування екстрадиційного арешту.
Відповідно до ч.5 ст. 463 КПК України при розгляді подання суддя не досліджує питання про винуватість та не перевіряє законність процесуальних рішень, прийнятих компетентними органами іноземної держави у справі стосовно особи, щодо якої надійшов запит про видачу. Тому доводи апеляції не можуть розглядатись як такі, що піддають сумніву законність та обґрунтованість постанови судді.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 463 КПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В :
апеляцію ОСОБА_3 залишити без задоволення, постанову судді Ужгородського міськрайонного суду від 06.07.10 про застосування щодо нього екстрадиційного арешту - без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає, на неї не може бути внесено касаційне подання прокурора.
Судді :