Справа  № 2-1721/10

                    Р І Ш Е Н Н Я

                                                          І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

                23 серпня 2010 року    Олександрійський міськрайонний суд  Кіровоградської області  в складі:  

          головуючого - судді  Куковенкова С.В.

           при секретарі – Стасенко Ю.С.,

        розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Олександрії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Олександрійської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно, -

                                                                    В С Т А Н О В И В:

        Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, який мотивує тим, що він є спадкоємцем першої черги після смерті свого батька, ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2. До складу спадщини входить 11/20 частин житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 розташовані на земельній ділянці площею 820, 8 кв.м., а також грошові заощадження, які зберігаються у філії відділення ощадбанку № 3016/029 в с. Ясинуватка на рахунках НОМЕР_1 та НОМЕР_2.

         Зазначене нерухоме майно належало батькові на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 23 травня 2000 року, зареєстрованого на УТБ «Партнер» та зареєстрованим Олександрійським КБТІ 31 травня 2000 року за реєстровим № 997/44 ст.212.  Грошові заощадження належали померлому на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданим 02 грудня 1991 року державним нотаріусом Другої Олександрійської державної нотаріальної контори, зареєстрованим у реєстрі за № 2425.

         Після отримання цього Свідоцтва, його батько не звертався до відділення Ощадбанку за переоформленням вкладів на себе, тому, вони до цього часу відкриті на ім’я ОСОБА_3, його померлої дружини.

        Після смерті батька він звернувся до державного нотаріуса з заявою про отримання Свідоцтва про право на спадщину, однак, нотаріусом йому було у цьому відмовлено, з тих підстав, що він пропустив встановлений законом строк для подання заяви про прийняття спадщини, крім цього, правовстановлюючий документ на нерухоме майно не відповідає вимогам чинного законодавства та існують розбіжності у написанні прізвища його батька в різних документах. Так, у всіх документах на будинок та у Свідоцтві про смерть він записаний як «Людвик», а у свідоцтві про його народження – як «Людвік», що дає нотаріуси підстави сумніватися у факті родинних відносин. Договір купівлі-продажу, укладений 23 травня 2000 року, зареєстрований на УТБ «Партнер» та зареєстрований Олександрійським КБТІ 31 травня 2000 року за реєстровим № 997/44 ст.212, нотаріус вважає неналежним правовим документом, оскільки він не є нотаріально посвідченим.

        Зазначає, що крім нього, існують ще двоє спадкоємців першої черги, це його рідний брат ОСОБА_4 та рідна сестра ОСОБА_5, однак вони не претендують на спадщину і не подавали заяв до нотаріальної контори.  

Інших спадкоємців на зазначене спадкове майно немає.

         Тому, просить становити факт того, що ОСОБА_6 та ОСОБА_6 є однією та тією ж особою, встановити факт його родинних відносин з цією особою, визнати його таким, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_6 та визнати за ним, в порядку спадкування за законом, право власності  на вищезазначене спадкове майно.

         В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги.

         Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі.

            Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

            З пояснень позивача, пояснень свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4,матеріалів справи, вбачається, що позивач дійсно є рідним сином ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

           Виходячи з наведеного, суд вважає, що позовні вимоги в частині встановлення юридичного факту родинних відносин між позивачем та померлим ОСОБА_8 підлягають задоволенню.

           Однак, суд вважає, що позовні вимоги стосовно визнання того, що ОСОБА_6 та ОСОБА_6 є однією та тією ж особою, не підлягають задоволенню, оскільки ідентифікація померлих осіб не входить до компетенції суду.

           Не викликає сумнівів і стосовно того, що позивач фактично прийняв спадщину після смерті батька, оскільки, з пояснень його сестри та брата встановлено, що позивач, хоча і був зареєстрований в іншому місті, фактично проживав з батьком однією родиною, постійно піклувався ним та доглядав за ним до самої смерті, тобто, він вважається таким, що прийняв спадщину, відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України. Однак, визнання цього факту судом та зазначення про це окремо в рішенні суду не передбачене законом, тому суд вважає, що у задоволенні цієї позовної вимоги слід відмовити.

           До складу спадщини входить право власності померлого на 11/20 частин житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 розташовані на земельній ділянці площею 820, 8 кв.м., що належали померлому на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 23 травня 2000 року, зареєстрованого на УТБ «Партнер» та зареєстрованим Олександрійським КБТІ 31 травня 2000 року за реєстровим № 997/44 ст.212.  

           Відповідно до ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», що діяв на момент укладення угоди, угоди, зареєстровані на товарній біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Таким чином, суд вважає, що спадкодавець правомірно набув право власності на вищезазначене нерухоме майно і це право повинно перейти до його спадкоємця, ОСОБА_1.

    Як визначено ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

 Позивач вчинив дії, що свідчать про прийняття ним спадщини. Отримати свідоцтво про право на спадщину у нотаріальній конторі він не може через незалежні від нього обставини.

 За таких обставин, позовні вимоги щодо визнання за позивачем права власності на спадкове майно підлягають задоволенню.

             Керуючись ст. ст. 316 – 319, 328, 1216- 1233, 1261 – 1269, 1297, 1298 ЦК України, ст. ст. 10, 31, 60, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд –

                                                                            В И Р І Ш И В:

            Позовні вимоги задовольнити частково.

            Встановити юридичний факт, що ОСОБА_6, який помер в м. Олександрії ІНФОРМАЦІЯ_2, доводився рідним батьком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

             Визнати за ОСОБА_1, в порядку спадкування за законом після смерті його батька, ОСОБА_6, що помер ІНФОРМАЦІЯ_2,  право власності на 11/20 частин житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 розташовані на земельній ділянці площею 820, 8 кв.м., а також грошові заощадження, які зберігаються у філії відділення ощадбанку № 3016/029 в с. Ясинуватка на рахунках НОМЕР_1 та НОМЕР_2.

            Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

           Апеляційна скарга на  рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення. до апеляційного суду Кіровоградської області, через Олександрійський міськрайонний суд.  

  Головуючий:                                                                                                    Куковенков С.В.