Р І Ш Е Н Н Я

                                                І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

                                                                                                                                        Справа № 2-114/10                                                                                    

         16 серпня 2010 року                Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

                      головуючого - судді Куковенкова С.В.,

                                 при секретарі  - Стасенко Ю.С.,                      

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олександрії цивільну справу за позовом прокурора м. Олександрії в інтересах малолітньої ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, треті особи – комісія з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Олександрійської міської ради та приватний нотаріус Приходько О.М., про визнання недійсним договору купівлі-продажу, -

                                                        В С Т А Н О В И В:

Прокурор м. Олександрії звернувся до суду з вказаним позовом, який мотивує тим, що проведеною прокуратурою перевіркою встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 09.04.09 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, квартира АДРЕСА_1 перейшла у власність останній. Вказаний договір було посвідчено приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу Приходько О.М., реєстраційний № 240.

Зазначена квартира належала на праві приватної власності ОСОБА_2 Право власності на 1/3 частку квартири він набув в ході приватизації житла на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого згідно розпорядження Олександрійської міської ради народних депутатів Кіровоградської області №11447 від 05.11.1997 року, зареєстрованого Олександрійським МБТІ 10.11.1997 року та записного у реєстрову книгу № 9352/63. Право власності на 2/3 частини квартири ОСОБА_2 набув на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Першої Олександрійської державної нотаріальної контори Кіровоградської області 08.09.2006 року, зареєстрованого 27.09.2006 року за реєстраційним № 9352/63.

За вказаною адресою були зареєстровані: власник - ОСОБА_2, його дружина -ОСОБА_5 та їх дочка - ОСОБА_1

            ОСОБА_5 знята з реєстрації місця проживання 14.10.07 року у зв'язку з смертю.

ОСОБА_2 та його донька ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зняті з реєстрації 06.02.09 року на підставі заяви ОСОБА_2 від 05.02.09 року, у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання в м. Кременчук Полтавської області.

На даний час місце проживання ОСОБА_2 та його доньки - ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_5, що належить на праві власності іншим особам і не є власністю (співвласністю) ОСОБА_2

Прокурор вважає, що договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 укладено з порушенням вимог чинного законодавства оскільки дитина була позбавлена права користування житлом, яке знаходилось на праві власності батька, як член його сім'ї та яке в майбутньому могло б перейти у власність дитини, чим було зменшено права і охоронювані законом інтереси дитини. Положення Законів України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», «Про охорону дитинства», сімейного кодексу України вимагають здійснення контролю за збереженням житлових та майнових прав дітей саме на етапі вчинення правочинів з нерухомим майном, право власності на яке або право користування яким мають діти, шляхом надання органом опіки та піклування згоди на вчинення зазначених правочинів.

               Враховуючи викладене, прокурор вважає, що даний договір (правочин) є нікчемним, як правочин, недійсність якого прямо встановлена законом - ч 2 ст. 215 ЦК України.

              В судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги з наведених підстав.

               Законний представник малолітньої ОСОБА_1 – ОСОБА_6 та її представник ОСОБА_7, а також представник комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Олександрійської міської ради позовні вимоги також підтримали.

               Відповідач ОСОБА_2 та приватний нотаріус Приходько О.М. до суду не з’явилися.

               Відповідач ОСОБА_3 та її представник проти задоволення позовних вимог заперечують з тих підстав, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 при укладенні оспорюваного правочину було дотримано всіх вимог чинного законодавства, порушення прав дитини не відбулося, оскільки вона не була співвласником кварти ри.

              Заслухавши пояснення учасників судового розгляду,  допитавши в якості свідка ОСОБА_6, ОСОБА_8, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог прокурора слід відмовити.

              Судом  встановлено, що  згідно договору купівлі-продажу від 09.04.2009 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, квартира АДРЕСА_1 перейшла у власність останньої. Вказаний договір було посвідчено приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу Приходько О.М., реєстраційний № 240.

  Зазначена квартира належала на праві приватної власності ОСОБА_2 Право власності на 1/3 частку квартири він набув в ході приватизації житла на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого згідно розпорядження Олександрійської міської ради народних депутатів Кіровоградської області №11447 від 05.11.1997 року, зареєстрованого Олександрійським МБТІ 10.11.1997 року та записного у реєстрову книгу № 9352/63. Право власності на 2/3 частини квартири ОСОБА_2 набув на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Першої Олександрійської державної нотаріальної контори Кіровоградської Кіровоградської області 08.09.2006 року, зареєстрованого 27.09.2006 року за реєстраційним № 9352/63.

 Таким чином, ОСОБА_2 був єдиним власником квартири, його малолітня донька не була її співвласником.

 На момент укладення договору купівлі-продажу квартири у ній ніхто не був зареєстрований. Раніше за вказаною адресою були зареєстровані: власник - ОСОБА_2, його дружина - ОСОБА_5 та їх дочка - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

            ОСОБА_5 була знята з реєстрації місця проживання 14.10.07 року у зв'язку з смертю.

ОСОБА_2 та його донька ОСОБА_1, були зняті з реєстрації 06.02.09 року на підставі заяви ОСОБА_2 від 05.02.09 року, у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання в м. Кременчук Полтавської області.

Згідно з ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено погодження з органом опіки і піклування лише зняття з реєстрації місця проживання неповнолітніх, які не мають батьків. Дозвіл на зняття з реєстрації органу опіки та піклування в даному випадку законодавством не передбачено.

 В м. Кременчуці малолітня ОСОБА_1 та її батько були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_5, у квартирі, яка належить сестрі ОСОБА_2 – ОСОБА_9.

 Згідно з довідкою ТОВ «Житлорембутсервіс» від 15.03.10 року, обидва були зняті з реєстрації за цією адресою 05 березня 2010 року.

            Також встановлено, що в даний час малолітня ОСОБА_1 проживає разом з своїм законним представником, бабусею ОСОБА_6 у її однокімнатній квартирі в АДРЕСА_2, оскільки заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 жовтня 2009 року ОСОБА_2 було позбавлено батьківських прав та встановлено опіку бабусі над нею.

            Відповідно до ч. 6 ст. 203 ЦК України, правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

            Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

            Таким чином, правочин, вчинений батьками, може бути визнаний недійсним з тих підстав, що він суперечить правам та інтересам їх малолітніх дітей.

Згідно з листом начальника служби у справах дітей Олександрійської міської ради № 10/271 від 15.05.09 року, ОСОБА_2 не звертався до служби з заявою про надання дозволу на укладення договору купівлі-продажу квартири.

        Відповідно до ст. 177 Сімейного кодексу України, батьки управляють майном, належній малолітній дитині, без спеціального на те повноваження. Батьки зобов'язані дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах. Батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав: укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири.

Згідно з ст. 29 Цивільного кодексу України, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає.  Ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що діти - члени сім’ї наймача або власника житлового приміщення, мають право користування займаним приміщенням нарівні з власником.

       З наведених норм вбачається, що дозвіл органу опіки та піклування на продаж квартири для  ОСОБА_2 не був потрібен, оскільки, на момент укладення договору купівлі-продажу квартири малолітня донька ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала разом з батьком за іншою адресою та в іншому місті. Таким чином, на момент продажу  її батьком квартири, малолітня втратила право користування нею, змінивши місце постійного проживання, разом з батьком.

      Також судом встановлено, що малолітня ОСОБА_1 не є співвласником проданої квартири, тому, продаж батьком квартири ніяким чином не вплинув на майнові права доньки, оскільки не можна вважати порушенням прав малолітньої порушення її гіпотетичного права на спадкування квартири, або її частки, у разі смерті батька, оскільки, дата настання такої події та виникнення права на спадкування є невідомою.

    Керуючись  ст. ст. 203, 215 ЦК України, ст. 177 Сімейного Кодексу України, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»,   ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214, 215, 217, 218  ЦПК України, -

                                                           В И Р І Ш И В:

    У задоволенні позовних вимог прокурора м. Олександрії, що діє в інтересах малолітньої ОСОБА_1,  про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладеного 09.04.09 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та застосування наслідків недійсності правочину – відмовити в повному обсязі.

           Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

           Апеляційна скарга на  рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення. до апеляційного суду Кіровоградської області, через Олександрійський міськрайонний суд.  Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

             Головуючий:                                                                                 Куковенков С.В.