Справа N 1-765/2010 рік
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 серпня 2010 року Оболонський районний суд м.Києва
у складі: головуючого-судді - Мамонтової І.Ю.
при секретарі - Дубровській М.В.
за участю прокурора - Сімонова Я.Г.
за участю захисника - ОСОБА_1
за участю потерпілого - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Києва кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Києва, українки, громадянки України, з середньою – спеціальною освітою, розлученої, яка має на утриманні малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючої, проживаючої та зареєстрованої за адресою – АДРЕСА_1, судимої вироком Оболонського районного суду міста Києва 24.07.2006 року за ст.185 ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України на 1 рік 6 місяців; постановою Подільського районного суду міста Києва від 05.06.2007 року звільнення від відбування покарання скасовано та направлена для відбування призначеного вироком покарання, звільнена з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання 13.11.2008 року
у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.15 ч.2, 185 ч.2, 185 ч.2 КК України
У С Т А Н О В И В:
06.04.2010 близько 20.00год. ОСОБА_3, знаходячись у маршрутному таксі № 437, яке рухалось біля зупинки «вулиця Салютна» по вул.Щербакова, 56/7 в м.Києві, таємно викрала чуже майно на загальну суму 1115 грн., яке належало ОСОБА_4, а саме проникла своєю рукою до кишені куртки потерпілої, звідки викрала гроші в сумі 90 грн., мобільний телефон «Самсунг Х660», вартістю 1000 грн., в якому знаходилась картка оператора мобільного зв’язку «Діджус», вартістю 25 грн.
Крім того, 23.05.2010 року близько 11.30год. ОСОБА_3, знаходячись біля будинку 6 по вул.Сокальського в м.Києві, намагалась з відчиненого автомобіля ВАЗ-2107, державний номерний знак НОМЕР_1, таємно викрасти чуже майно, на загальну суму 155 грн., яке належить ОСОБА_2, але свій намір до кінця не довела з причин, які не залежали від її волі, а саме ОСОБА_3 шляхом вільного доступу проникла до багажного відділення вказаного автомобіля та дістала з нього поліетиленовий пакет, в якому знаходились сонцезахисний килим, вартістю 60 грн., пристрій для чищення снігу, вартістю 40 грн., автомобільні «двірники» в кількості двох штук, вартістю 30 грн., футляр від автомагнітоли, вартістю 20 грн. та упаковка вати, вартістю 5 грн., однак на місці вчинення злочину була затримана потерпілим.
Допитана у судовому засіданні підсудна ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні вказаних злочинів визнала і повністю підтвердила обставини, зазначені вище. У вчиненому кається, просить суворо не наказувати, запевняє суд, що більше не буде вчиняти протиправних дій.
Враховуючи те, що підсудна та інші учасники судового процесу не оспорювали фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, заслухавши думку учасників процесу, та роз’яснивши їм положення ч.3 ст.299 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Згідно ст.275 КПК України розгляд справи провадиться тільки відносно підсудної і тільки в межах пред’явленого їй обвинувачення.
Таким чином, оцінюючи в сукупності всі зібрані докази, суд вважає, що винуватість підсудної ОСОБА_3 у судовому засіданні доведена повністю.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне дії ОСОБА_3 кваліфікувати за ст.185 ч.2 КК України, тому, що вона вчинила умисні дії, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Крім того, дії ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати за ст.ст.15 ч.2, 185 ч.2 КК України, тому, що вона вчинила умисні дії, які виразилися в замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, але злочин до кінця не довела з причин, що не залежали від її волі.
Призначаючи покарання підсудній ОСОБА_3, у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної та обставини, що пом'якшують покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання, згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття підсудної.
Обставин, що обтяжують покарання, згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.
Суд вважає за необхідне виключити як обтяжуючу покарання ОСОБА_3 обставину “рецидив злочинів”, оскільки ОСОБА_3, яка має непогашену судимість за умисний злочин, знову вчинила спільний з ним за об’єктом посягання злочини, у зв’язку з чим у ОСОБА_3 наявний спеціальний рецидив злочинів, який входить до кваліфікуючої ознаки "повторність". А у відповідності до ч.4 ст.67 КК України, якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини Кримінального Кодексу як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.
На підставі викладеного, з урахуванням особи підсудної, яка була судима за аналогічний злочин, судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку, відбуваючи покарання у місцях позбавлення волі певних висновків для себе не зробила та знову вчинила декілька умисних злочинів, суд вважає за необхідне обрати їй покарання у виді позбавлення волі, тому, що це покарання необхідне й достатнє для виправлення підсудної та попередження нових злочинів та не знаходить підстав для застосування щодо неї ст.75 КК України,
Цивільні позови по справі не заявлені, судових витрат немає.
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -
З А С У Д И В:
ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.15 ч.2, 185 ч.2, 185 ч.2 КК України та призначити їй покарання:
- за ст.ст.15 ч.2, 185 ч.2 КК України у виді одного року позбавлення волі;
- за ст.185 ч.2 КК України у виді одного року шести місяців позбавлення волі.
На пiдставi ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді одного року шести місяців позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 обчислювати з 23.05.2010 року, зарахувавши в строк відбуття покарання, відповідно до ст.338 КПК України, її попереднє ув’язнення з 06.04.2010 року по 09.04.2010 року.
Запобіжний захід ОСОБА_3, до вступу вироку у законну силу, залишити без змін – взяття під варту, утримуючи її в СІЗО - 13 Державного департаменту України з питань виконання покарань.
Речові докази по справі, а саме мобільний телефон «Самсунг Х660», сім картку, гроші в сумі 90 грн. – повернути їх законному володільцю ОСОБА_4; сонцезахисний килим, пристрій для чищення снігу, автомобільні «двірники», футляр від автомагнітоли, упаковку вати – повернути їх законному володільцю ОСОБА_2
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженою – протягом п’ятнадцяти діб з моменту отримання копії вироку.
Суддя : І.Ю.Мамонтова