В И Р О К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

17 серпня 2010 року                                                                                                                             м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі

головуючого – судді Тютюн Т.М.

при секретарі             Остафійчук К.В.,

за участю прокурора Синицького О.В.,

потерпілого                ОСОБА_1,

захисника                   ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, судимого вироком Оболонського районного суду м. Києва від 7.08.2009 року за ч.1 ст.186 КК України на 1 рік позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком 1 рік, постановою Оболонського районного суду м. Києва від 29.03.2010 року, якою скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням, направленого для відбування покарання,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України,

у с т а н о в и в :

7 квітня 2010 року о 21 годині 30 хвилин ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, біля будинку № 25 на вул. Малиновського в м. Києві побачив ОСОБА_1, який тримав у руці поліетиленовий пакет з особистими речами. Реалізовуючи злочинний умисел на повторне відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_1 і вихопив з його рук пакет вартістю 5 гривень, в якому знаходилися: портативний накопичувач інформації “Transcend 4G” вартістю 120 гривень, два диска формату CD вартістю 3 гривні кожний, пластиковий судок вартістю 10 гривень, шкіряний футляр з окулярами вартістю 180 гривень, два зошита по 36 аркушів вартістю 3 гривні кожний, діловий щоденник вартістю 30 гривень, кепка вартістю 50 гривень. Після цього ОСОБА_3 з відкрито викраденим майном загальною вартістю 407 гривень, що належало ОСОБА_1, намагався залишити місце вчинення злочину, але можливості розпорядитися майном не мав і злочин до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівниками міліції.

У судовому засіданні підсудний   вину у вчиненні злочину визнав повністю та показав, що 7 квітня 2010 року близько 13 години біля будинку № 9-а на пр-ті Героїв Сталінграду в м. Києві зустрівся з друзями, знає тільки їхні прізвиська. Протягом дня вони вп’ятьох гуляли по Оболонському району та вживали пиво. Близько 21 години 30 хвилин, коли знаходилися біля будинку № 25 на вул. Малиновського, він побачив раніше незнайомого ОСОБА_1, який тримав у руці пакет, і вирішив пограбувати його. З цією метою відійшов від друзів, підбіг до ОСОБА_1 зі спини та вихопив з його рук пакет. Відбігши від потерпілого на відстань близько 100 метрів, він перевірив вміст пакету та залишив його, оскільки не було нічого цінного, собі взяв тільки кепку. Після цього попрямував до друзів, які знаходилися біля кіоску, але невдовзі був затриманий працівниками міліції. Він не заперечує переліку та вартості викраденого майна – 407 гривень, щиро кається у вчиненому. Злочин вчинив, оскільки перебував у стані алкогольного сп’яніння.

Враховуючи те, що підсудний не оспорює фактичні обставини справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позицій, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз’яснивши їм зміст та правові наслідки застосування ст.299 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів у справі.

Суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні злочину доведена повністю, та кваліфікує його дії за ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України як закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, оскільки підсудний виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі.

Призначаючи ОСОБА_3 покарання, суд враховує, що він вчинив незакінчений умисний тяжкий злочин, особу підсудного, який є судимим за вчинення аналогічного злочину, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, не працює і не займається суспільно корисною працею, за місцем проживання характеризується позитивно, перебуває на обліку у лікаря-психіатра. Згідно з актом стаціонарної судової комплексної психолого-психіатричної експертизи № 212 від 28.04.2010 року в період часу, що якого відноситься діяння, що йому інкримінується, та в теперішній час ОСОБА_3 виявляв та виявляє клінічні ознаки легкої розумової відсталості (F70.0 згідно МКБ-10), а також ознаки епізодичного зловживання алкогольними напоями (Z72.1 згідно МКБ-10). За своїм психічним станом у теперішній час та у період часу, до якого відноситься діяння, що йому інкримінується, ОСОБА_3 може та міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.  

Обставиною, що пом’якшує покарання, суд визнає щире каяття підсудного.

Обставиною, що обтяжує покарання, слід визнати вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння.

Суд призначає ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі, оскільки вважає, що тільки таке покарання, яке полягає в ізоляції, буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Оскільки ОСОБА_3 вчинив новий злочин до відбуття покарання за попереднім вироком, то відповідно до вимог ст.71 КК України до призначеного покарання слід частково приєднати покарання за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 7.08.2009 року.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.321, 323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 /чотири/ роки.

На підставі ст.71 КК України до призначеного ОСОБА_3 покарання частково приєднати  невідбуте покарання за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 7.08.2009 року і за сукупністю вироків визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 /чотири/ роки 1 /один/ місяць.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 обчислювати з 8 квітня 2010 року.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити без зміни – взяття під варту.

Речові докази – футляр з окулярами, поліетиленовий пакет, пластиковий судок, диск CD-R, два зошита, записник, належні потерпілому ОСОБА_1 і передані йому на зберігання, – залишити   ОСОБА_1

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, – в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя