В И Р О К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

18 серпня 2010 року                                                                                                                             м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі

головуючого – судді Тютюн Т.М.

при секретарі             Слободян Ю.О.,

за участю прокурора Синицького О.В.,

потерпілих                  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

захисника                    ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, судимого: 1) вироком Мінського районного суду м. Києва від 9.09.1999 року за ч.3 ст.140, ч.1 ст.145 КК України в редакції 1960 року на 4 роки позбавлення волі з конфіскацією майна; 2) вироком Оболонського районного суду м. Києва від 9.03.2004 року за ч.3 ст.185, ч.2 ст.15, ч.3 ст.185, ч.4 ст.185, ч.2 ст.15, ч.3 ст.357 КК України в редакції 2001 року на 8 років позбавлення волі, постановою Ірпінського міського суду Київської області від 10.12.2008 року невідбуту частину покарання замінено більш м’яким покаранням у виді обмеження волі, постановою Ірпінського міського суду Київської області від 27.04.2009 року звільненого умовно-достроково на невідбуту частину покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки 23 дні,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.4 ст.185 КК України,

у с т а н о в и в :

1 березня 2010 року о 14 годині ОСОБА_5 з метою повторного таємного викрадення чужого майна вибив вхідні дерев’яні двері квартири АДРЕСА_2 і проник у житло. Знаходячись у приміщенні вказаної квартири, ОСОБА_5 повторно таємно викрав майно, належне ОСОБА_3:

- системний блок вартістю 1 000 гривень;

- монітор “Samsung” вартістю 3 000 гривень;

- ноутбук “Hewlett-Packard” вартістю 4 850 гривень;

- мишку до ноутбуку вартістю 50 гривень;

- МР3-плеєр вартістю 1 600 гривень;

- гроші в сумі 1 050 гривень;

- золоту каблучку вартістю 3 000 гривень;

- золоту каблучку вартістю 300 гривень.

Після цього ОСОБА_5 залишив місце вчинення злочину, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 14 850 гривень.

Крім того, 31 березня 2010 року об 11 годині ОСОБА_5 з метою повторного таємного викрадення чужого майна вибив вхідні дерев’яні двері квартири АДРЕСА_3 і проник у житло. Знаходячись у приміщенні вказаної квартири, ОСОБА_5 повторно таємно викрав майно, належне ОСОБА_6:

- цифровий фотоапарат “Canon A460” вартістю 200 гривень;

- DVD-відеокамеру “Samsung” вартістю 1 500 гривень;

- запчастини системного блоку  вартістю 2 000 гривень;

- гроші в сумі 600 гривень.

Після цього ОСОБА_5 залишив місце вчинення злочину, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму     4 300 гривень.

Крім того, 3 квітня 2010 року об 11 годині ОСОБА_5 з метою повторного таємного викрадення чужого майна вибив вхідні дерев’яні двері квартири АДРЕСА_4 в м. Києві і проник у житло. Знаходячись у приміщенні вказаної квартири, ОСОБА_5 повторно таємно викрав майно, належне ОСОБА_2:

- ноутбук “Asus” вартістю 13 000 гривень;

- цифровий фотоапарат “Canon” вартістю 2 000 гривень.

Після цього ОСОБА_5 залишив місце вчинення злочину, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму  15 000 гривень.

Крім того, 27 квітня 2010 року об 11 годині ОСОБА_5 з метою повторного таємного викрадення чужого майна вибив вхідні дерев’яні двері квартири АДРЕСА_5 і проник у житло. Знаходячись у приміщенні вказаної квартири,  ОСОБА_5 повторно таємно викрав майно, належне ОСОБА_7:

- системний блок вартістю 2 200 гривень;

- цифровий фотоапарат “Nikon D50” вартістю 3 700 гривень;

- кухонний ніж вартістю 10 гривень.

Після цього ОСОБА_5 залишив місце вчинення злочину, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму  5 910 гривень.

Крім того, 28 квітня 2010 року об 11 годині ОСОБА_5 з метою повторного таємного викрадення чужого майна вибив вхідні дерев’яні двері квартири АДРЕСА_6 і проник у житло. Знаходячись у приміщенні вказаної квартири, ОСОБА_5 повторно таємно викрав золоту каблучку з каменем рожевого кольору вартістю 1 200 гривень, належну ОСОБА_8

Після цього ОСОБА_5 залишив місце вчинення злочину, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_8 матеріальної шкоди на суму  1 200 гривень.

Крім того, 29 квітня 2010 року об 11 годині ОСОБА_5 з метою повторного таємного викрадення чужого майна вибив вхідні дерев’яні двері квартири АДРЕСА_7 і проник у житло. Знаходячись у приміщенні вказаної квартири, ОСОБА_5 повторно таємно викрав майно, належне ОСОБА_1:

- цифровий фотоапарат “Canon” вартістю 2 000 гривень.

- гроші в сумі 10 000 доларів США, що в перерахунку на національну грошову одиницю становило 79 259 гривень, та гроші в сумі 2 000 гривень;

- комплект з двох золотих обручок вартістю 1 600 гривень;

- монітор “Samsung” вартістю 2 500 гривень;

- запчастини системного блоку  вартістю 3 000 гривень.

Після цього ОСОБА_5 залишив місце вчинення злочину, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_1 значної матеріальної шкоди на загальну суму  90 359 гривень, яка більше ніж у сто разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

У судовому засіданні підсудний вину у вчиненні злочинів та цивільні позови визнав повністю, у вчиненому розкаявся та дав детальні показання про обставини вчинення крадіжок.

1 березня 2010 року близько 14 години з метою вчинення крадіжки він зайшов у будинок АДРЕСА_2 нікого немає, плечем вибив вхідні двері та викрав з квартири системний блок, монітор “Samsung”, ноутбук “Hewlett-Packard”, комп’ютерну мишку, МР3-плеєр, гроші в сумі 1 050 гривень і дві золоті каблучки. Після цього з місця вчинення злочину втік, а викраденим розпорядився на власний розсуд. Розмір завданих потерпілому ОСОБА_3 збитків – 14 850 гривень не оспорює та визнає позов на вказану суму.

31 березня 2010 року близько 11 години зайшов у будинок АДРЕСА_3 нікого не було, він плечем вибив вхідні двері та викрав звідти цифровий фотоапарат “Canon A460”, DVD-відеокамеру “Samsung”, плати з системного блоку  комп’ютера, який розібрав, гроші в сумі 600 гривень. Майном надалі розпорядився на власний розсуд. Розмір завданих потерпілому ОСОБА_6 збитків та, відповідно, цивільний позов на суму 4 300 гривень він визнає.

Аналогічним чином 3 квітня 2010 року близько 11 години він проник у квартиру АДРЕСА_4 і викрав звідти ноутбук “Asus” та цифровий фотоапарат “Canon” загальною вартістю 15  000 гривень. Цивільний  позов ОСОБА_2 на суму 18 000 гривень визнає повністю.

27 квітня 2010 року близько 11 години він зайшов у будинок АДРЕСА_5, в якій нікого не було, і викрав з квартири системний блок комп’ютера, цифровий фотоапарат “Nikon D50”, кухонний ніж . Розмір завданих потерпілій ОСОБА_7 збитків – 5 910 гривень не оспорює та визнає позов на вказану суму.

28 квітня 2010 року близько 11 години таким же способом проник у квартиру АДРЕСА_6 і викрав золоту каблучку з рожевим каменем. Надалі камінь вийняв, каблучку здав у ломбард, а отримані гроші витратив на себе. Вартість каблучки – 1 200 гривень не оспорює.

29 квітня 2010 року близько 11 години, знаходячись у будинку АДРЕСА_7 нікого немає, вибив вхідні двері. З цієї квартирі він викрав цифровий фотоапарат “Canon”, дві золоті обручки, монітор “Samsung”, запчастини системного блоку, гроші в сумі 10 000 доларів США, які знайшов у системному блоці, та 2 000 гривень. Розмір завданих потерпілому ОСОБА_1 збитків – 91 359 гривень не оспорює та визнає позов на вказану суму.

Крім цього, підсудний показав, що квартири вибирав навмання, дивлячись, де старі двері, які вибивав просто плечем. До вчинення злочинів його спонукало тяжке матеріальне становище, оскільки у нього не було роботи та грошей.

Враховуючи те, що підсудний не оспорює фактичні обставини справи та розміру цивільних позовів і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позицій, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз’яснивши їм положення ст.299 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів у справі.

При цьому суд уточнює у вироку загальний розмір матеріальної шкоди, завданої потерпілому ОСОБА_1, який складає 90 359 гривень, а не 91 359 гривень згідно пред’явленого обвинувачення, оскільки слідчим при підрахунку було допущено арифметичну помилку.

Крім того, органом досудового слідства дії ОСОБА_5, які виразились у таємному викраденні майна, належного ОСОБА_1, кваліфіковано за ч.4 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло, у великих розмірах.

Відповідно до примітки до ст.185 КК України у вказаній статті у великих розмірах визнається злочин, вчинений однією особою чи групою осіб на суму, яка в двісті п’ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

Згідно з п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про деякі питання застосування судами України адміністративного та кримінального законодавства у зв’язку з набранням чинності Законом України від 22 травня 2003 р. “Про податок з доходів фізичних осіб” № 9 від 28.05.2004 року, визнаючи діяння, вчинене після 1 січня 2004 року, таким, яке тягне кримінальну або адміністративну відповідальність, та кваліфікуючи його, – у разі, коли настання відповідальності чи кваліфікація обумовлені певною кількістю неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, – необхідно виходити з того, що сума такого мінімуму дорівнює розміру податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 6.1.1 п.6.1 Закону для відповідного року (з урахуванням положень п.22.4 ст.22 Закону).

Розмір податкової соціальної пільги на 2010 рік дорівнює 434 гривні 50 копійок. Отже, в даному випадку для кваліфікації дії підсудного за кваліфікуючої ознакою – великий розмір, розмір збитків мав би дорівнювати від 108 625 гривень до 260 700 гривень.

Слідчим неправильно інкриміновано ОСОБА_5 вказану кваліфікуючу ознаку, а тому дії підсудного підлягають перекваліфікації з ч.4 ст.185 КК України на ч.3 ст.185 КК України за кваліфікуючою ознакою – завдання значної шкоди потерпілому.

Тому суд кваліфікує умисні дії ОСОБА_5 за ч.3 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло, що завдало значної шкоди потерпілому.

У справі потерпілими ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_7,               ОСОБА_1 заявлено цивільні позови.

Згідно з ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Суд вважає, що позови ОСОБА_10 на суму 14 850 гривень, ОСОБА_6 – 4 300 гривень,         ОСОБА_2 – 18 000 гривень, в яких позивачі просять стягнути на їх користь з винної особи вартість викраденого та пошкодженого майна, підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки вина підсудного у вчиненні злочину, яким позивачам завдано матеріальної шкоди, доведена повністю, і підсудний позови визнав.

Суд частково задовольняє позов ОСОБА_1 – на суму 90 359 гривень з урахуванням уточненого розміру завданої шкоди, про що вказано вище.

Позов ОСОБА_7 на суму 5 910 гривень підлягає задоволенню частково – на суму 5 900 гривень, оскільки позивачці було повернуто викрадений ніж.

Призначаючи ОСОБА_5 покарання, суд враховує, що він вчинив тяжкий злочин, конкретні обставини справи, особу підсудного, який неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення крадіжок, не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, з вересня 1999 року перебуває на обліку у лікаря-нарколога з діагнозом розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів. Крім того, суд враховує, що підсудним не було вжито жодних заходів для відшкодування завданих потерпілим збитків.

Обставиною, що пом’якшує покарання, суд визнає щире каяття підсудного.

Обставиною, що обтяжує покарання, слід визнати рецидив злочинів щодо злочинів, передбачених ст.145 КК України в редакції 1960 року та ст.357 КК України в редакції 2001 року, судимості за які у ОСОБА_5 не зняті та не погашені.

Суд призначає ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки вважає, що тільки таке покарання, яке полягає в ізоляції, буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Крім цього, враховуючи те, що ОСОБА_5, якого було умовно-достроково звільнено від відбування покарання за попереднім вироком, вчинив злочин протягом невідбутої частини покарання, до призначеного покарання, керуючись ст.72 КК України, слід частково приєднати невідбуту частину згідно з ст.71 КК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.321, 323, 324 КПК України, суд

    з а с у д и в :

ОСОБА_5  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 /чотири/ роки 6 /шість/ місяців.

На підставі ст.ст.71, 72 КК України до призначеного ОСОБА_5 покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 9.03.2004 року, яка становить 2 роки 23 дні обмеження волі, і за сукупністю вироків визначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 /п’ять/ років.

Строк відбуття покарання ОСОБА_5 обчислювати з 6 травня 2010 року.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити без зміни – взяття під варту.

Позови ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_2 задовольнити. Стягнути з ОСОБА_5 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, на користь ОСОБА_3 14 850 /чотирнадцять тисяч вісімсот п’ятдесят/ гривень, на користь ОСОБА_6 – 4 300 /чотири тисячі триста/ гривень, на користь ОСОБА_2 – 18 000 /вісімнадцять тисяч/ гривень.

Позови ОСОБА_7, ОСОБА_1 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_5 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, на користь ОСОБА_7 9 500 /дев’ять тисяч п’ятсот/ гривень, на користь ОСОБА_1 – 90 359 /дев’яносто тисяч триста п’ятдесят дев’ять/ гривень.

Речові докази – секретний циліндровий механізм замка з ключами, який зберігається в камері зберігання речових доказів Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві (квитанція № 001185 від 2.04.2010 року), – знищити; мобільний телефон “Nokia”, належний ОСОБА_5, який зберігається в камері зберігання речових доказів Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві (квитанція № 001341), – повернути ОСОБА_5; sim-картку “МТС” НОМЕР_1, належну ОСОБА_11 і передану йому на зберігання, – залишити ОСОБА_11; кухонний ніж, коробку системного блоку, належні потерпілій ОСОБА_7 і передані їй на зберігання, – залишити ОСОБА_7; заставний білет № 4-1240 від 28.04.2010 року, договір страхування майна, що знаходиться під заставою № 4-1240 від 28.04.2010 року, договір застави № 107-10024985 від 30.04.2010 року, оформлені на ім’я ОСОБА_5, які зберігаються в матеріалах кримінальної справи (т.2 а.с.18-20), – зберігати в справі.  

Стягнути з ОСОБА_5 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві судові витрати за проведення судово-криміналістичних експертиз в сумі 11 914 /одинадцять тисяч дев’ятсот чотирнадцять/ гривень 47 /сорок сім/ копійок. Одержувач: НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві, на р/р 31253272210699 в ГУДКУ у Київській області, МФО 821018, код 25575285, код – 11110, призначення платежу: послуги експерта.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, – в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя