Справа № 22ц- 3825 /2010 р.                             Головуючий у І інст. –  Грушко О.П.

                                                                                          Доповідач – Литвиненко І.В.

               У Х В А Л А            

                                              ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  26 серпня 2010 року                   м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого- судді ЛИТВИНЕНКО І.В.

суддів:               ДЕМЧЕНКО Л.М., ЗІНЧЕНКО С.П.

          розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Коропському районі на рішення Коропського районного суду від 5 липня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4  до Управління Пенсійного Фонду України в Коропському районі про визнання дій незаконними та зобов’язання провести нарахування та виплату належних сум,

В С Т А Н О В И В:

          В   апеляційній скарзі УПФ України  в Коропському районі просить скасувати постанову суду через порушення норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

        Рішенням суду позовні вимоги задоволені. Суд визнав незаконними  дії  відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі, встановленому ст.6  Законом України „Про соціальний захист дітей війни” і зобов’язав відповідача  провести перерахунок пенсії позивачу з підвищенням її розміру як дитині війни на 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України „Про соціальний захист дітей війни” за період 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 05.07.2010 року, забезпечити виплату вказаного підвищення, врахувавши суми вже виплаченого підвищення.

            Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що виплата пенсії позивачу проводилась відповідно до законів України „Про Державний бюджет України” на відповідний рік, а здійснення  виплат, зазначених у судовому рішенні, можливе лише після внесення змін до Державного бюджету України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

 Судом  першої інстанції встановлено, що позивач, як особа, що має статус дитини війни, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», має право на надбавку до пенсії у розмірі 30 %   від мінімальної пенсії за віком. УПФУ в Коропському районі не проводило виплату в такому розмірі, посилаючись на те, що ст.71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” було зупинено дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, а ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України” , Постановою КМУ від 28.05.2008 року № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих громадян”, передбачений  інший розмір надбавки до пенсії.

 Приймаючи рішення про задоволення вимог в частині зобов'язання відповідача провести перерахування та виплату надбавки позивачу 30 відсотків від  мінімальної пенсії за віком, суд першої інстанції правомірно виходив з положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. та від 22.05.2008 р., за якими визнані неконституційними  внесені зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо зупинення дії статті та визначення розміру надбавки до пенсії.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності бюджетних коштів, неможливістю застосування ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” для визначення розміру надбавки до соціальної допомоги   за ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, не можуть братись до уваги, оскільки положення ч. 3 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” не є перешкодою для застосування поняття мінімального розміру пенсії за віком для розрахунку інших, пов’язаних з ним пенсій чи доплат, а наявність чи відсутність коштів для таких доплат не є підставою для порушення законних прав позивача.

  Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд

                                             У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Срібнянському районі відхилити.

Рішення Коропського  районного суду від 5 липня 2010   року  залишити без змін.

 Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

  Головуючий:                                       Судді: