Справа № 22ц-9379/10                        Головуючий у І інстанції  Скиба С.А.

Категорія       19                                     Доповідач Приходченко А.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    16 серпня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

                       головуючого –  Приходченко А.П.

                       суддів             – Демченко Е.Л., Волошина М.П.

                       при секретарі – Кононенко І.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1  на рішення Баглійського районного  суду м.  Дніпродзержинська  від 26 травня 2010 року за позовом  ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання спадкового договору,

встановила:

    В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 26.05.2010 р., яким розірвано спадковий договір між ОСОБА_2 і ОСОБА_1, укладений 25.02.2009 р., стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати 250 грн., стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір 611 грн. 22 коп., витрати на ІТЗ розгляду справи 120 грн. ОСОБА_3 посилається на те, що позов пред’явлено особою, яка не мала на це повноважень, судом не доведені факти невиконання умов спадкового договору, судом незаконно зібрана і поширена відносно неї конфіденційна інформація. Відповідачка просила ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

    Перевіривши законність та обґрунтованість оскарженого рішення, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

    Судом  першої інстанції встановлено, що 25.02.2009 р. між позивачкою ОСОБА_2 і відповідачкою ОСОБА_1 було укладено спадковий договір. Відповідно до п.6 цього договору за згодою сторін відповідачка зобов’язувалася виконувати наступні розпорядження ОСОБА_2:

            а. придбати за рахунок обох сторін харчі, предмети домашнього вжитку, особисті речі,

             б. один раз на тиждень прибирати квартиру, один раз на місяць прати білизну та особисті речі, при необхідності робити поточний ремонт,

             в. за рецептами лікарів забезпечувати лікувальними засобами за рахунок обох сторін.

    В судовому засіданні було встановлено, що умови договору відповідачкою не виконувалися, побутові умови ОСОБА_2 не були влаштовані, в квартирі було брудно, відповідачка  була недоглянутою, у сусідів просила придбати для неї харчі, ОСОБА_1 зачиняла позивачку в квартирі, навідувалася рідко. З приводу невиконання відповідачкою обов’язків по спадковому договору, між сторонами у березні 2009 р. виникли неприязні відносини, позивачка переїхала проживати до брата ОСОБА_3

    За таких обставин суд обґрунтовано відповідно до ст. 1308 ЦК України задовольнив позовні вимоги ОСОБА_2 і розірвав спадковий договір.

    Доводи відповідачки в апеляційній скарзі про те, що судом не встановлено невиконання нею спадкового договору, не заслуговують на увагу, оскільки обставини невиконання нею умов спадкового договору підтверджуються поясненнями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, які є сусідами позивачки, тісно спілкувалися з нею, обставини відносин їм відомі безпосередньо, вони щоденно були обізнані відносно положення позивачки та її потреб. Судом правильно надана критична оцінка поясненням свідків зі сторони відповідачки, які є її співробітниками, а свідок ОСОБА_6 – чоловіком відповідачки. Слід зазначити, що  пояснення свідків у більшій мірі стосувалися періоду 2008 р., коли між сторонами ще не був укладений спадковий договір,  лікарі надавали позивачці допомогу у зв’язку зі своєю професійною діяльністю.

    Не заслуговують на увагу посилання в апеляційній скарзі на те, що позов заявлено особою, яка не мала на це повноважень. В матеріалах є довіреність від 11.01.2009 р. від імені ОСОБА_2, якою вона надала ОСОБА_3 серед інших повноважень також і право подавати від її імені заяви. У зв’язку  з цим ОСОБА_3 і були уточнені позовні вимоги /а.с. 38,47,48/. Поданий позов відповідав вимогам ч.7 ст.119 ЦПК України.

    На мають правового обгрунтування також і посилання відповідачки на порушення її конституційних прав через дії суду у зв’язку із запитом у нотаріуса спадкового договору, оскільки відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, для дослідження обставин справи суду мають бути надані оригінали будь-яких документів. Дослідження таких документів не підпадає під дію ч.2 ст. 32 Конституції України щодо заборони збирання і зберігання інформації відносно особи.

    Посилання на інші порушення, які є на думку відповідачки процесуальними порушеннями, також не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на правильність рішення суду.

    Враховуючи наведене, рішення суду є законним, обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів

                                                                        ухвалила:

    Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

      Рішення Баглійського районного суду м.  Дніпродзержинська від 26 травня 2010 року залишити без змін.

    Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді