АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-9012/2010 Головуючий 1 інстанції Лукінова К.С.
Категорія 46 Доповідач Петренко І.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 серпня 2010 року
Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Петренко І.О.
суддів Котушенко С.П., Романюк М.М.
при секретарі Кононенко І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , законного представника ОСОБА_2 на рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 20 травня 2010 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 в особі законного представника неповнолітнього –ОСОБА_1, та відповідачів ОСОБА_4 ,ОСОБА_5 , третя особа Державний нотаріус Покровської державної нотаріальної контори про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя , визнання права власності на майно як на частку в спільній сумісній власності , виключення майна із спадкового майна ,-
В С Т А Н О В И Л А :
Позивачка звернулась до суду з позовною заявою , в якій просила постановити рішення , яким визнати майно , а саме: житловий будинок з господарчими будівлями , розташований за адресою АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати за ОСОБА_3 право власності на 1\2 частину цього житлового будинку з господарчими будівлями , як на частку в спільній сумісній власності та виключити її із спадкового майна ОСОБА_6.
Рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 20 травня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені в повному обсязі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , представник неповнолітнього ОСОБА_2 , ставить питання про скасування рішення і просить постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Вислухавши учасників судового засідання , розглянувши матеріали справи законність та обгрунтованність рішення суду першої інстанції , колегія суддів вважає , що апеляційну скаргу слід відхилити , а рішення суду залишити без змін , оскільки для скасування рішення підстави вказані в ст.ст. 309 ЦПК України відсутні .
Відповідно до положень ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін , якщо визнає , що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст.. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення , яким суд , виконавши всі вимоги цивільного судочинства , вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення , ухвалене на основі повно і всебічно з”ясованих обставин , на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень , підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 та ОСОБА_6 перебували в зареєстрованому шлюбі з 17 жовтня 1987 року ( ар. сп.8). 15 листопада 2004 року цей шлюб було розірвано рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області ( ар. сп. 10). В період шлюбу ними за власний кошт був побудований та зданий в експлуатацію спірний будинок із надвірними будівлями , свідоцтво про право власності на який було видано Олександрівською сільрадою на ім.”я ОСОБА_6 4 липня 2002 року ( ар. сп.9, 78-84).
З свідоцтва про народження 21 липня 2003 року ОСОБА_2 вбачається , що батьком його являється ОСОБА_6 ( ар. сп. 24) , який зареєстрував шлюб з ОСОБА_1 , матір”ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ар. сп. 23).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер ( ар. сп. 28) , а 23 грудня 2009 року ним складено заповіт , який було посвідчено державним нотаріусом Покровської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області ,згідно до якого він заповідав усе своє майно сину ОСОБА_2 ( ар. сп. 54).
У відповідності до положень ст.. 22 КпШС України та ст.. 60 СК України майно , набуте подружжям за час шлюбу , належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності і частки майна дружини та чоловіка у цьому майні є рівними.
Суд , постановляючи оскаржуване рішення обгрунтовано посилався на положення ст.ст.ч.1 ст.68 , 69,ч.1 СК України і вказував на те , що дружина та чоловік мають право на поділ майна , що належить їм на праві спільної сумісної власності , незалежно від розірвання шлюбу.
Таким чином , колегія суддів вважає , що розглядаючи спір районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі , надані сторонами докази , правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон , який їх регулює.
Доводи апеляційної скарги про те , що позивачка пропустила строк позовної давності для пред”явлення вимог про поділ спільного майна подружжя , колегія суддів вважає не обґрунтованими , оскільки початок позовної давності для таких вимог обчислюється не з дати набрання рішенням суду про розірвання шлюбу законної сили ( ст..ст.109,110 СК України ), а від дня , коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності ( ч. 2 ст.72 СК України) , про що йдеться і в роз”ясненнях , що містяться в п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України „ Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу ,визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя” від 21 грудня 2007 року. Як пояснювала позивачка та не заперечувала сама ОСОБА_1, про заповіт ОСОБА_6 позивачка дізналась на похованні колишнього чоловіка, до цього часу вона не вважала свої права порушеними . Доказів , які б спростовували дані обставини апелянтом суду надані не були.
Доводи апеляційної скарги про те , що судом були порушені права відповідачів ,яки були позбавлені можливості надати суду докази своєї позиції по справі спростовуються матеріалами справи. Так, ухвалою судді Покровського районного суду Дніпропетровської області від 6 квітня 2010 року було відкрито провадження по справі і відповідачам запропоновано в строк до 13 травня 2010 року, дати призначення попереднього судового засідання, подати до суду письмові заперечення та посилання на докази , якими вони обґрунтовуються ( ар. сп. 12). Однак, як вбачається з ухвали Покровського районного суду Дніпропетровської області від 13 травня 2010 року ( ар. сп. 34) та заяв , наданих суду ОСОБА_1 та її представником , адвокатом ОСОБА_7 ( ар. сп. 25,27,31,32) останні своїм правом не скористались, в попереднє судове засідання не з”явились, отримавши виклик в судове засідання , призначене на 20 травня 2010 року ( ар. сп. 39).
Решта доводів апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права , які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи , оскільки вони зводяться до не згоди з рішенням суду, були вивчені в суді першої інстанції і отримали оцінку суду.
Керуючись ст..ст,303,307,308,313,314,315,317,319 ЦПК України , колегія суддів ,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , законного представника ОСОБА_2- відхилити.
Рішення Покровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 травня 2010 року – залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення , однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Верховного Суду України .
Судді