справа №3-3822/10

П О С Т А Н О В А

21 серпня 2010 року суддя Печерського районного суду міста Києва Макаренко Г.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Головного управління нагляду за додержанням законів на транспорті та підприємствах оборонної промисловості Генеральної прокуратури України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця  с. Білий Камінь Чечельницького району Вінницької області,  одруженого, що працює на посаді заступника голови Державної адміністрації автомобільного транспорту, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався за п. «б» ч. 1 ст. 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією»,

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу б/н від 18.08.2010 року ОСОБА_1, який працює на посаді заступника голови Державної адміністрації  автомобільного транспорту, будучи відповідно до ст.ст. 1,2 Закону України «Про державну службу» державним службовцем та особою, уповноваженою на виконання функцій держави, перебуваючи на посаді заступника голови Державної адміністрації автомобільного транспорту – урядового органу державного управління з питань регулювання діяльності автомобільного транспорту, з часу призначення його на вказану посаду згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.05.2010 № 1059-р по даний час безпосередньо займається підприємницькою діяльністю, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене п. ”б” ч.1 ст.5 Закону України «Про боротьбу з корупцією».

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про неможливість призначення та розгляду справи по суті, виходячи з наступного.

 Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до положень ст.ст.1,3,4 Закону України «Про прокуратуру» повноваження прокурорів, організація, засади та порядок діяльності  прокуратури  визначаються Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами.

Таким чином, свої дії прокурор повинен здійснювати лише на підставах та в порядку, у спосіб, передбачений законодавством.

Виходячи зі змісту положень ст. 2 КУпАП провадження у справі про вчинення адміністративного правопорушення здійснюється згідно вимог цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.256 КУпАП у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення в обов’язковому порядку зазначається: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім’я та по – батькові особи, яка склала протокол, суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Прокурором при складанні даного протоколу названі імперативні норми закону порушено.

У відповідності зі ст.1 Закону України «Про боротьбу з корупцією» під корупцією розуміється діяльність осіб, уповноважених на виконання функцій держави, направлена на протиправне використання наданих їм повноважень для отримання матеріальних благ, послуг, пільг чи інших переваг.

Протокол про корупційне діяння не містить посилань на місце складання протоколу та на норму закону, що передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Крім того, вказані дії ОСОБА_1 вже були предметом дослідження прокурора першого наглядового відділу Головного управління нагляду за додержанням законів на транспорті та підприємствах оборонної промисловості Генеральної прокуратури України Сірякова О.Г. Згідно постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, яка міститься в матеріалах, перевіркою не здобуто доказів отримання ОСОБА_1 доходу у великих розмірах внаслідок здійснення ним незаконної підприємницької діяльності та реалізації укладеного ним 24.10.2003 р. договору фінансового лізингу, укладеного з лізингоодержувачем – товариством з обмеженою відповідальністю «Автомобільна компанія «Транспортні лінії України». Постанова прокурора не скасована та є чинною (а.с.110-112).

Окрім цього, зміст протоколу в частині викладу суті адміністративного правопорушення та інших обставин, що мають значення для вирішення справи, не відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оскільки є неповним та містить припущення.

Так, зокрема, особа, яка склала протокол, посилається на ст. 292 ГК України та вказує, що лізинг – це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Разом з тим, у протоколі відсутнє зазначення конкретних сум періодичних лізингових платежів, які були отримані ОСОБА_1

В резолютивній частині протоколу неточно вказано назву органу, якому згідно ст.257 КУпАП направляється протокол для розгляду.

Наявність протоколу, складеного з численними порушеннями вимог закону, унеможливлює розгляд справи по суті, оскільки суд не має повноважень для виправлення такого роду помилок, складання нового протоколу, а тому останній підлягає поверненню до Головного управління нагляду за додержанням законів на транспорті та підприємствах оборонної промисловості Генеральної прокуратури України для доопрацювання.

Враховуючи викладене, керуючись ст.278 КУпАП,  

П О С Т А Н О В И В:

Матеріали про притягнення ОСОБА_1 до  адміністративної відповідальності, передбаченої  п. «б» ч. 1 ст.5  Закону України “Про боротьбу з корупцією”,  направити для доопрацювання до Головного управління нагляду за додержанням законів на транспорті та підприємствах оборонної промисловості Генеральної прокуратури України.

Постанова оскарженню не підлягає.

СУДДЯ