Справа № 2а-127/10

                                                    ПОСТАНОВА

                          ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

10 серпня 2010 року.                                          Царичанський районний суд Дніпропетровської області, як адміністративний суд, в складі:

    головуючого – судді Ритова В.І.

    при секретарі Бережній О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Царичанка Дніпропетровської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

                                                    В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до   ІАП  ВДАІ  Петриківського району Дніпропетровської області Ткаченка В.О. і просить скасувати як незаконну постанову серії АН № 601369  від 30.04.2010  року про накладення на нього адміністративного стягнення.

    На обгрунтування позовних вимог вказав, що вказаною постановою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення за те, що він 30.04.2010 року в с. Лобойківка перевищив швидкість руху на 33 км/год.

    Вважає постанову незаконною, оскільки швидкість руху він не перевищував, а рухався зі швидкістю не вище 75 км/год, про що зразу повідомив працівнику ДАІ і в протоколі зазначив, що не згоден з ним.

    В судовому засіданні позивач  ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі з посиланням на доводи, викладені у позовній заяві.

    Відповідач в судове засідання не з’явився, надіслав заяву з проханням справу розглядати в його відсутності, вважає свої дії правомірними.

Вислухавши пояснення позивача, перевіривши справу, суд приходить до наступного висновку.

    Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

    Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

    В судовому засіданні встановлено, що 30 квітня 2010  року у відношенні ОСОБА_1  інспектором ДПС Ткаченко В.О. було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АЕ № 310104 та винесено постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122  КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. (а. с. 5, 4).

    Позивач як у позовній заяві, так і в судовому засідання вказав, що Правил дорожнього руху не допускав, швидкість руху не перевищував і про це зразу повідомив працівнику ДАІ. Його доводи до уваги прийняті не були. Дана обставина об’єктивно підтверджується адміністративним протоколом, у якому зазначено в поясненнях, що ОСОБА_1 з протоколом не згідний. (а. с. 5).

    Відповідач же в судове засідання не з’явився, правомірність постанови не доказав, незважаючи на те, що обов’язок доказування покладено на нього. Довід позивача  не спростував, заперечення з цього приводу суду не надіслав.

    За вказаних обставин, оцінюючи всі зібрані по справі докази та те, що відповідач в судове засідання не з’явився і не надав докази того, що ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності у відповідності з чинним законодавством, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки вина позивача нічим не доведена, а тому постанову про накладення на нього адміністративного стягнення  слід скасувати як незаконну.

    На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 158 -  163, 167 КАС України, суд

                                               П О С Т А Н О В И В:

    Позовні вимоги  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовольнити у повному обсязі.

року.

    Скасувати як незаконну постанову серії АН № 601369  від 30 квітня 2010 року, винесену ТКАЧЕНКО Віталієм Олександровичем про накладення на ОСОБА_1  адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП.  

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 3 грн. 40 коп. судових витрат.

    Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

    Головуючий                                                           В.І.Ритов.