Справа № 2-5271/2010р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2010р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого – судді Ткаченко Н.В.
при секретарі – Омарбекової І.Н.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ПАТ КБ „ПриватБанк” до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави,
В С Т А Н О В И В:
22.09.2009р. ПАТ КБ „Приватбанк” звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави.
В обґрунтування позовних вимог позивач в позовній заяві посилався на те, що 27.06.2008р. між позивачем та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений кредитно-заставний договір № KGCNA800000037 відповідно до якого остання отримала кредит у розмірі 18484,15 доларів США з терміном повернення до 26.06.2013р. та зі сплатою згідно графіку погашення. На забезпечення виконання умов кредитно – заставного договору відповідачкою був переданий в заставу легковий автомобіль OPEL, модель: VECTRA OZCF69, 2006р.в., тип: легковий автомобіль, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2. Зі свого боку позивач виконав, передбачені кредитним договором умови та передав відповідачці грошові кошти в розмірі 18484,15 доларів США на купівлю автомобіля, а також на сплату страхових платежів, проте відповідачка не виконувала належним чином взяті на себе зобов’язання у зв’язку з чим, у неї виникла заборгованість перед банком. Станом на 03.06.2009р. відповідачка мала загальну заборгованість у розмірі 21130,30 доларів США, що становить у гривневому еквіваленті 160801грн. 60коп., яка складається із заборгованості за: кредитом у розмірі 17621,01 доларів США; по процентам за користування кредитом у розмірі 1537,04 доларів США; по комісії за користування кредитом у розмірі 565,40 доларів США; крім того, відповідачці була нарахована пеня за несвоєчасне виконання зобов’язань в розмірі 369,36 доларів США, а також штрафні санкції на загальну суму 1037,49 доларів США.
Представник позивача – Зарецький В.Г. (який діє на підставі доручення від 25.11.2009р.), в наданій суду 09.06.2010р. заяві просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, передати в заклад ПАТ КБ „ ПриватБанк” шляхом вилучення у відповідачки належне їй на праві власності заставлене майно – легковий автомобіль OPEL, модель: VECTRA OZCF69, 2006р.в., тип: легковий автомобіль, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: BA2787AM та в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, звернути стягнення на предмет застави, а саме: автомобіль OPEL, модель: VECTRA OZCF69, 2006р.в., тип: легковий автомобіль, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: BA2787AM, що належить на праві власності ОСОБА_1 шляхом надання ПАТ КБ „ПриватБанк” права укладати від її імені договір купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою – покупцем, знявши автомобіль з обліку в органах ДАІ України, а також надання ПАТ КБ „ПриватБанк” всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Крім того, в заяві від 09.06.2010р. представник позивача просив розглядати справу за його відсутності з винесенням рішення в судовому засіданні на загальних підставах та вжити часткове скасування заходів забезпечення позову.
Відповідачка – ОСОБА_1 – ні в попереднє судове засідання 26.01.2010р., ні в судове засідання 09.06.2010р., не з’явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не сповістила, в справі є поштові повідомлення про отримання відповідачкою судових повісток в попереднє та судове засідання. За такими обставинами згідно вимог ЦПК України відповідачка вважається повідомленою належним чином.
03.12.2009р. відповідачка - ОСОБА_1, надіслала суду поштою письмові заперечення на позов, в яких зазначила, що дійсно 27.06.2008р. між нею та позивачем був укладений кредитно – заставний договір відповідно до якого відповідачка отримала кредит у розмірі 18484,15 доларів США на споживчі цілі під 16,92% річних. Через фінансову кризу в країні у відповідачки виникли фінансові ускладнення та проблеми з погашення кредиту, в наслідок чого, і виникла заборгованість по погашенню кредиту, про що відповідачка повідомляла працівників банку. Крім того, оскільки письмової відмови від виконання умов кредитного договору банк від відповідачки не отримував, згідно з положеннями ч.1 ст. 614 ЦК України, відповідачка вважає, що відсутня її вина у невиконанні умов договору. На підставі викладеного, відповідачка просила суд, відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
За такими обставинами, на підставі ст. 169 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу з винесенням рішення в судовому засіданні за відсутності сторін на загальних засадах, оскільки думка відповідачки викладена в письмових запереченнях, та буде врахована при постановлені рішення суду.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет
застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки,
відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч.1 ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом та заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі коли зобов’язання не буде виконано у встановлений строк ( термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків, належних йому.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» №1255-ІV від 18.11.2003р., позивач є обтяжувачем як кредитор за забезпеченим рухомим майном зобов'язанням.
Відповідно до ст. З Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» №1255-ІV від 18.11.2003р., обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних осіб і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» №1255-ІV від 18.11.2003р. предметом обтяження може бути рухоме майно, не вилучене з цивільного обороту, на яке згідно із законодавством може бути звернене стягнення.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Відповідно до ст. 22, 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» №1255-ІV від 18.11.2003р., обтяжувач має право в разі порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в повному обсязі або в частині, встановленій договором. Розмір забезпеченої обтяженням вимоги визначається на момент її задоволення і включає: відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги і зверненням стягнення на предмет обтяження; сплату процентів та неустойки; сплату основної суми боргу; відшкодування збитків, завданих порушенням боржником забезпеченого зобов'язання або умов обтяження; відшкодування витрат на утримання і збереження предмета обтяження.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» №1255-ІV від 18.11.2003р., звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом.
Відповідно до п.2 ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» №1255-ІV від 18.11.2003р. передбачено можливість продажу обтяжувачем (кредитором) предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.
Судом встановлено, що 27.06.2008р. між позивачем та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений кредитно-заставний договір № KGCNA800000037, відповідно до якого остання отримала кредит у розмірі 18484,15 доларів США з терміном повернення до 26.06.2013р. та зі сплатою згідно графіку погашення.
Відповідно до п. 16.7 кредитно – заставного договору, з метою забезпечення його виконання, відповідачкою був переданий в заставу легковий автомобіль OPEL, модель: VECTRA OZCF69, 2006р.в., тип: легковий автомобіль, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: BA2787AM.
Зі свого боку позивач виконав, передбачені кредитним договором умови та передав відповідачці грошові кошти в розмірі 18484,15 доларів США на купівлю автомобіля, а також на сплату страхових платежів, проте відповідачка не виконувала належним чином взяті на себе зобов’язання у зв’язку з чим, у неї виникла заборгованість перед банком.
Станом на 03.06.2009р. відповідачка мала загальну заборгованість у розмірі 160801грн. 60коп., що є еквівалентом 21130,30 доларів США,, яка складається із заборгованості за: кредитом у розмірі 17621,01 доларів США; по процентам за користування кредитом у розмірі 1537,04 доларів США; по комісії за користування кредитом у розмірі 565,40 доларів США; крім того, відповідачці була нарахована пеня за несвоєчасне виконання зобов’язань в розмірі 369,36 доларів США, а також штрафні санкції на загальну суму 1037,49 доларів США.
Як вбачається з наданої суду довідки ПАБ КБ «Приватбанк» на день винесення рішення тобто на 09.06.2010р. заборгованість відповідачки перед банком не зменшилася, а зросла та складає 226613, 40 грн., крім того, відповідачка має значну суму простроченої заборгованості. Проте в розрахунках ціни позову (судових витрат) суд буде враховувати первісну ціну позову, оскільки банк позовні вимоги не уточнював.
Приймаючи до уваги довідку банку про стан заборгованості на день розгляду справи, суд оцінює критично обґрунтування викладенні відповідачкою в письмових запереченнях щодо відсутності її вини у невиконанні умов договору з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 614 ЦК України, особа яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання.
Згідно до ст. 617 ЦК України, особа яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов’язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов’язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Виходячи з вищенаведеного, оцінюючи в сукупності обставини по справі та докази, суд вважає, що відповідачка ОСОБА_1 не довела, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання, та відсутність своєї вини за його порушення, а отже вважається такою, що порушила зобов’язання по виконанню умов договору.
З огляду на те, що відповідачка не виконала належним чином взятих на себе зобов’язань за кредитно – заставним договором, запереченням відповідачки дана належна правова оцінка, суд вважає за можливе передати в заклад ПАТ КБ „ ПриватБанк” шляхом вилучення у ОСОБА_1 належне їй на праві власності заставлене майно – легковий автомобіль OPEL, модель: VECTRA OZCF69, 2006р.в., тип: легковий автомобіль, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: BA2787AM, а також в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № KGCNA800000037 від 27.06.2008р., в розмірі 160801грн. 60коп., що є еквівалентом 21130,30 доларів США, звернути стягнення на предмет застави, а саме: легковий автомобіль OPEL, модель: VECTRA OZCF69, 2006р.в., тип: легковий автомобіль, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: BA2787AM, що належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом надання ПАТ КБ „ПриватБанк” права укладати від імені ОСОБА_1 договір купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою – покупцем, знявши автомобіль з обліку в органах ДАІ України, а також надання ПАТ КБ „ПриватБанк” всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 154 ЦПК України, суд вважає за можливе частково скасувати заходи забезпечення позовних вимог, прийняті ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 22.09.2009р. в частині накладення арешту на легковий автомобіль OPEL, модель: VECTRA OZCF69, 2006р.в., тип: легковий автомобіль, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: BA2787AM, що належить на праві власності ОСОБА_1, оскільки існування заборони відчуження автотранспортного засобу унеможливить в подальшому виконання цього рішення суду.
Обговорюючи питання розподілу судових витрат, з огляду на те, що для позивача ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 22.09.2009р. була відстрочена сплата цих витрат, а даним рішенням позовні вимоги задоволено в повному обсязі, на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за можливе стягнути з відповідачки на користь держави судовий збір у розмірі 1608грн. 02 коп. (1% від ціни позову в гривневому еквіваленті) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 530, 589, 590, ч. 2 ст. 1050 ЦК України, ст. 2, З, 5, 20, 22, 23, 24, п.2 ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» №1255-ІV від 18.11.2003р., ст. ст . 8, 10, 11, 60, 88, 169, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ПАТ КБ „ПриватБанк” до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави – задовольнити.
Передати в заклад ПАТ КБ „ ПриватБанк” шляхом вилучення у ОСОБА_1 належне їй на праві власності заставлене майно – легковий автомобіль OPEL, модель: VECTRA OZCF69, 2006р.в., тип: легковий автомобіль, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № KGCNA800000037 від 27.06.2008р., в розмірі 160801грн. 60коп., що є еквівалентом 21130,30 доларів США, звернути стягнення на предмет застави, а саме: автомобіль OPEL, модель: VECTRA OZCF69, 2006р.в., тип: легковий автомобіль, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: BA2787AM, що належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом надання ПАТ КБ „ПриватБанк” права укладати від імені ОСОБА_1 договір купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою – покупцем, знявши автомобіль з обліку в органах ДАІ України, а також надання ПАТ КБ „ПриватБанк” всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі - 1608грн. 02 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.
Заходи забезпечення позову, прийняті ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 22.09.2009р. в частині накладення арешту на легковий автомобіль OPEL, модель: VECTRA OZCF69, 2006р.в., тип: легковий автомобіль, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: BA2787AM, що належить на праві власності ОСОБА_1 – скасувати, в іншій частині ухвалу судді Ткаченко Н.В. від 22.09.2009р. залишити без змін.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: Н.В.Ткаченко