Справа №2-а-917/2010 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

18 серпня 2010 року     Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого – судді Хайкіна В.М.

при секретарі Орловій І.С.

 з участю судового розпорядника Акіншиной Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізюм адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до ІДПС взводу ДПС м. Ізюм БДПС старшого сержанта міліції Донець Романа Олександровича, Відділу ДВС Ізюмського МРУЮ в Харківській області, з приводу дій суб’єкту владних повноважень по справі про притягнення до адміністративної відповідальності,-

ВСТАНОВИВ:

29.03.2010 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративною позовною заявою, у якій просив визнати незаконною постанову від 05.11.2009 р. по справі про адміністративне правопорушення, винесену ІДПС взводу ДПС м. Ізюм БДПС Донець Р.О. та скасувати у повному обсязі вищевказану постанову, згідно якої позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

У постанові вказано, що ОСОБА_2, 05.11.2009 року, 0 11 годин 35 хвилин, на 630 км. а/ш Київ-Харківа-Довжанський, керуючи автомобілем ВАЗ 21063, д.н. НОМЕР_1 не виконав вимоги дорожнього знаку 2.2. «проїзд без зупинки заборонено», та його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн.

Позивач вважає постанову у справі про адміністративне правопорушення незаконною, як таку що не відповідає вимогам діючого законодавства, та обставинам справи. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач пояснив, що він дійсно 05.11.2009 року, у вказаний час, та у вказаному місці керував автомобілем ВАЗ 21063, д.н. НОМЕР_1 але правил дорожнього руху не порушував, так як виконав вимоги дорожнього знаку 2.2..  Позивач рухався із Барвінково в сторону м. Ізюм, на перехресті дороги на виїзді з Барвінківської а/дороги на Ростовську трасу, побачив дорожній знак 2.2 ПДР України, зробив зупинку, після чого продовжив рух. При складанні протоколу позивач пояснював, що не порушував правил дорожнього руху, але пояснення позивача працівник ДАІ до уваги не прийняв та склав відповідний протокол. Просить суд позов задовольнити.  

Позивач в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заперечень проти позову не надав.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України неявка відповідача, який є суб’єктом владних повноважень не перешкоджає розгляду справи та винесенню рішення на підставі наявних у справі доказів.

 Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав:

Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у  сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ст.280 КУпАП, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпаП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Матеріали справи не містять доказів правопорушення з боку позивача, який, у свою чергу, будь-які порушення зі свого боку заперечує, а можливість зібрання таких доказів втрачена.

Тому, задовольняючи позов, суд скасовує оскаржувану постанову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.99-103,128,159-163 КАС України, ст.18,279,280 КУпАП суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до ІДПС взводу ДПС м. Ізюм БДПС старшого сержанта міліції Донець Романа Олександровича, Відділу ДВС Ізюмського МРУЮ в Харківській області, з приводу дій суб’єкту владних повноважень по справі про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити.

Поновити строк звернення до суду для оскарження постанови про адміністративне правопорушення серії АХ №108520 від 05.11.2009 року, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч.1 ст.122 КпАП України як такий, що пропущений з поважних причин.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії                АХ №108520, від 05 листопада 2009 р. про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 (двісті п’ятдесят п’ять) гривень.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.122 КпАП України – закрити.

Постанова набирає чинності з для оголошення, остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя: