Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" вересня 2007 р. Справа № 55/174-07
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Демченко В.О., судді Такмаков Ю.В., Барбашова С.В.,
при секретарі Соколовій Ю.І.
за участю представників сторін:
позивача - Шишкіна О.Ю. (дов. № 142 від 23.04.2007 р.), Ринкевича Ю.Б. (дов. № 143 від 23.04.2007 р.)
відповідача - Забіяки Н.О. (дов. № 743 від 03.09.2007 р.), Лук’яненко І.М. (дов. № НФМЮр-08/30 від 31.05.2007 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг" (м. Харків) (вх. № 2623 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 19.07.07 р. по справі № 55/174-07
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг" (м. Харків)
до Статутного територіально-галузевого об’єднання "Південна залізниця" (м. Харків)
про стягнення 19 446,27 грн., -
встановила:
У квітні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг" (м. Харків) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Статутного територіально-галузевого об’єднання "Південна залізниця" (м. Харків) про стягнення 19 446,27 грн. та судових витрат по справі.
Рішенням господарського суду Харківської області від 19 липня 2007 року по справі № 55/174-07 (суддя Гребенюк Н.В.) в задоволенні позову відмовлено.
Позивач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 19.07.2007 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг". На думку заявника апеляційної скарги рішення суду є незаконним та таким, що прийнято при невірному застосуванні норм матеріального права.
Відповідач надав заперечення на апеляційну скаргу, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши представників ТОВ "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг" Шишкіна О.Ю. та Ринкевича Ю.Б., які підтримали апеляційну скаргу, представників СТГО "Південна залізниця" Забіяку Н.О. та Лук’яненко І.М., які просили рішення суду першої інстанції залишити без змін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 19.07.2007 р. –без змін, виходячи з наступних підстав.
Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених матеріалами справи обставин спору за якими встановив, що 21 лютого 2001 року між СТГО "Південна залізниця" (залізниця) та ТОВ "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг" (вантажовласник) був укладений договір № 020934 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, відповідно до умов якого залізниця зобов’язалась надати послуги вантажовласнику, пов’язані з перевезенням вантажів, а останній в свою чергу –здійснити розрахунки за ці послуги.
Згідно з п. 2.4. Договору вантажовласник зобов’язався здійснювати попередню оплату за перевезення вантажів та додаткові послуги шляхом перерахування коштів у сумах, відповідних до обсягу перевезення та вагонообігу на під’їзній колії на рахунок залізниці.
Як зазначив суд першої інстанції, у доповненні до вищезазначеного договору сторони узгодили перелік послуг та розміри оплати за їх надання. Додаткова послуга з утримання, обслуговування та перевід стрілок, відкриття і закриття воріт, шлагбаумів на переїздах, розташованих на під'їзних коліях квітковласників (надалі –ДТ-13) складає суму 50,20 грн.
Відповідно до статті 2 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457, Статут залізниць України (надалі –Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Статтею 58 Статуту передбачено, що розрахунки за роботи і послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, вантажобагажу, пошти, щодо яких не здійснюється державне регулювання тарифів, провадяться за вільними тарифами, які визначаються за домовленістю сторін у порядку, що не суперечить антимонопольному законодавству.
Згідно з частиною 2 статті 17 Статуту умови та порядок організації перевезення в усіх видах сполучення визначаються Правилами. В силу пункту 2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 р. № 644 списання грошей з рахунку платника проводиться на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами та контейнерами.
Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями у трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і платника. Тільки після дотримання зазначеної процедури перший примірник накопичувальної картки надсилається ТехПД для списання зазначених у ній платежів із суми попередньої оплати.
Господарським судом Харківської області встановлено, що позивач не підписував накопичувальних карток, в яких відображалося нарахування тарифу за надання додаткових послуг ДТ-13, але відповідач у судове засідання надав вибірково копії накопичувальних карток (№ 620840 за 07.09.2006 р., № 620984 за 14.09.2006 р., № 621337 за 04.10.2006 р., № 621464 за 10.10.2006 р., № 621823 за 21.10.2006 р.), на звороті яких відбиті акти загальної форми і виписки з Правил перевезень вантажів залізничним транспортом України від 28.05.2002 № 334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 08.07.2002 р. № 567/6855 та "Інструкції з ведення станційної комерційної звітності", які регламентують випадки складання актів загальної форми.
Так, у розділі 28 Правил складання актів вищевказаних Правил передбачено, що відмова вантажовласника від підписання: облікової картки виконання плану перевезень вантажів, накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами призводить до складання акту загальної форми.
Як правомірно стверджує відповідач, відмова підписати накопичувальну картку не надає права вантажовласникові звільнити себе від сплати залізниці додаткових послуг, які остання надає згідно укладеного договору за узгодженими (договірними) тарифами.
Проте, відповідно до статті 136 Статуту позови до залізниць, що випливають з перевезення, можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог пункту 134 Статуту, зокрема з дня встановлення обставин, що спричинили заявлення позову.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.03.2007 р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 44, якою вимагав відкоригувати його особовий рахунок у сумі 23 053,32 грн.
Відповідач своїм листом вих. № НФМ-08/05/0-39 від 29.03.2007 р. повідомив позивача про її часткове задоволення у сумі 3 606,73 грн. з причин закінчення строку позовної давності.
Відповідно до пункту 12 Правил заявлення та розгляду претензій (статті 130-137 Статуту) днем пред'явлення претензії вважається день здачі претензійної заяви на пошту чи безпосередньо залізниці.
Згідно з частиною 1 статті 134 Статуту претензія є відповідним документом, за яким відповідач має право діяти в межах шестимісячного строку позовної давності.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що 26.10.2006 р. листом № 02-26/1-2814 Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України повідомило підприємство АТ "Будінвест" про виконання його рекомендацій залізницею по зменшенню вартості договірного тарифу за послуги ДТ-13 з 22,70 грн. до 18,27 грн. Даний лист був отриманий позивачем 31.10.2006 р.
Залізниця не заперечує, що право заявити претензію у позивача настало за умовами отримання вищевказаного листа.
Відповідач, врахувавши рекомендації Антимонопольного комітету України від 12.10.2006 р. на підставі статті 58 Статуту з 01.11.2006 р. зменшив суму договірного тарифу ДТ-13 до 18,27 грн., що підтверджує телеграфна вказівка від 20.10.2006 р. № Н/902а.
Таким чином, оскільки позивач звернувся до залізниці з претензією 14 березня 2007 року за № 44, то його особовий рахунок був відкоригований в межах строку позовної давності, а саме з 14.03.2007 р. по 14.09.2006 р. у сумі 3 606,73 грн., що підтверджує відповідний перелік ТехПД залізниці № 164 від 30.03.2007 р.
Враховуючи викладене, місцевий господарський суд правомірно визнав, що перебіг строку позовної давності щодо коригування особового рахунку позивача закінчився 14 вересня 2006 року.
Відповідно до частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно зі статтею 43 цього ж Кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що вимоги позивача, які випливають із спірного договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги заявлені поза межами строків позовної давності без посилання на обставини, які перешкоджали вчиненню дій у визначені законодавством терміни, а тому господарський суд Харківської області дійшов правильного висновку щодо пропуску позивачем строку позовної давності та обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.
Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга ТОВ "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг" позбавлена фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, рішення господарського суду Харківської області від 19 липня 2007 року по справі № 55/174-07 прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, а доводи з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.
Керуючись статтями 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду,
постановила:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг" (м. Харків) залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 19 липня 2007 року по справі № 55/174-07 залишити без змін.
Головуючий суддя Демченко В.О.
Судді Такмаков Ю.В.
Барбашова С.В.