Справа № 2-2962/2010 року  

РІШЕННЯ

іменем України

    13 серпня 2010 року Зміївський районний суд Харківської області у складі:

    головуючого - судді Нестерцової Н.В.

                             секретаря Подмаркової Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Змієві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, виконкому Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області, житлово-будівельного кооперативу «Енергетик» про визнання частково недійсним рішення виконкому Комсомольської селищної ради Зміївського району, визнання частково недійсним свідоцтва про право власності та визнання права власності на Ѕ частину квартири,

ВСТАНОВИВ:

    ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, в якій вказала, що з відповідачем ОСОБА_2 перебуває в шлюбі з 16 березня 1960 року.

    Відповідач у справі ОСОБА_3 є їх сином.

      В 1972 році, перебуваючи в шлюбі, відповідач у справі ОСОБА_2 вступив у члени кооперативу «Енергетик», сплатив 21 квітня 1972 року із сумісних грошових коштів перший внесок у розмірі 617 крб.

    30 січня 1974 року відповідачу ОСОБА_2 та членам його сім’ї, тобто їй та сину ОСОБА_3 було видано ордер № 24981 на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 на підставі рішення Комсомольської селищної ради №5 від 28 січня 1974 року.

    Вартість квартири – 2100 крб. була виплачена за рахунок її та відповідача ОСОБА_2 сумісних грошових коштів зі внесенням 10 січня 1987 року останнього пайового внеску у розмірі 1483 крб.

    Позивач вказала, що ОСОБА_3 участі у паєнагромадженні не приймав.

    Рішенням Комсомольської селищної ради №456 від 09 жовтня 1996 року на всіх власників кооперативних квартир в буд.18 було оформлено право власності, в т.ч. на відповідача ОСОБА_4, який був членом кооперативу « Енергетик» та був включений до списку пайщиків.

    Свідоцтво про право власності на кооперативну квартиру на підставі вищевказаного рішення № 456 від 09 жовтня 1996 року на ім’я ОСОБА_4 не видавалось.

    Рішенням загальних зборів ЖБК «Енергетик» від 23 листопада 1997 року,  на підставі заяви ОСОБА_2 про перевід паю за квартиру НОМЕР_1 на ім’я відповідача ОСОБА_3, даний пай було переведено на ОСОБА_3 відповідно до його заяви. ОСОБА_3 було прийнято до членів ЖБК «Енергетик»

    Позивач вказала, що питання щодо передачі паю було вирішене без її участі та відома, в порушення п.37 Статуту ЖБК, який передбачає, що член кооперативу за згодою загальних зборів кооперативу має право передати пай будь-кому з проживаючих з ним повнолітніх членів сім’ї, а один з подружжя, може передати пай лише при наявності згоди іншого подружжя, якщо паєнагромадження утворилось під час шлюбу.

    ОСОБА_1 зазначила, що не давала згоди, як дружина, що приймала участь у паєнагромадженні своїми грошовими коштами, на передачу паю відповідачем ОСОБА_2 синові ОСОБА_3

    Про переведення паю відповідачем ОСОБА_2 на користь сина ОСОБА_3 вона дізналась випадково, у грудні 2009 року, однак, на підтвердження оформлення права власності на квартиру на ім’я ОСОБА_3 жодних документів представлено не було. Вона звернулась до ЖБК «Енергетик» та КП «Зміївське БТІ», де з’ясувалось, що на підставі рішення №429 від 24 грудня 2002 року, відповідачу ОСОБА_3 було оформлено свідоцтво про право власності на квартиру, яке він втратив.

    27 січня 2010 року на ім’я відповідача ОСОБА_3 на підставі рішення Комсомольської селищної ради №1 від 20 січня 2010 року було видано дублікат свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1.

    Позивач посилаючись на ст.ст. 60,63,65,72 СК України, вважає, що як подружжя, має право на майно, яке придбано в період шлюбу і позовна давність не застосовується до вимог про поділ майна, яке є об’єктом права спільної сумісної власності, якщо шлюб не розірвано.

    ОСОБА_1 просить суд визнати недійсним в Ѕ частині свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, що видане 27 січня 2010 року на ім’я ОСОБА_3; визнати недійсним рішення виконкому Комсомольської селищної ради Зміївського районного суду Харківської області №429 від 24 грудня 2002 року в частині передачі Ѕ частини паю на ім’я ОСОБА_3 ОСОБА_2; визнати недійсним рішення загальних зборів членів ЖБК « Енергетик» про передачу ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 Ѕ частини паєнагромадження; визнати за нею, як за дружиною відповідача ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину паєнагромадження у розмірі 1050 крб, виплаченого за квартиру АДРЕСА_1; визнати за нею право власності на Ѕ частину цієї квартири.

    У судовому засіданні ОСОБА_1 наполягала на задоволенні позову.

    Вона пояснила, що в період шлюбу з ОСОБА_2 було побудовано кооперативну квартиру, вартість якої було сплачено ними.

    Син ОСОБА_3 не приймав участі в паєнагромадженні. Випадково вона дізналась про те, що її чоловіком – відповідачем у справі ОСОБА_2 без її відома та дозволу було переведено пай на сина, з чим вона не погоджується. Тому вважає, що має право на  Ѕ частину паєнагромадження і як наслідок, на Ѕ частину квартири за вищевказаною адресою.

    Відповідач ОСОБА_2 належним чином повідомлений про час, дату, місце розгляду справи, до суду не з’явився, звернувся до суду із заявою в якій просив розглядати справу за його відсутності, позов визнав.

    Відповідач ОСОБА_3 належним чином повідомлений про час, дату, місце розгляду справи, до суду не з’явився, звернувся до суду із заявою в якій просив розглядати справу за його відсутності, позов визнав.

    Представник виконкому Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області належним чином повідомлений про час, дату, місце розгляду справи, до суду не з’явився, Комсомольський селищний голова звернувся із заявою в якій просив розглядати справу за відсутності представника.

    Представник ЖБК «Енергетик» належним чином повідомлений про час, дату, місце розгляду справи, до суду не з’явився. Представник ЖБК «Енергетик» відповідно до довіреності ОСОБА_5 просила розглядати справу за її відсутності, позов визнала.

    Ознайомившись з матеріалами справи, заслухав пояснення позивача, дослідив надані докази, суд приходить до наступного висновку.

    Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває в шлюбі з ОСОБА_2 з 16 березня 1960 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб. ( а.с.15)

    ОСОБА_3 є сином ОСОБА_1 та ОСОБА_2

    Рішенням Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області №456 від 09 жовтня 1996 року було оформлено право власності на власників кооперативних квартир в будинку АДРЕСА_1. У списку пайщиків ЖБК «Енергетик» значиться ОСОБА_2 як власник квартири НОМЕР_1.

    Рішенням загальних зборів ЖБК «Енергетик» від 23 листопада 1997 року було передано пай на квартиру АДРЕСА_1 від ОСОБА_2 до ОСОБА_3

    ОСОБА_3 виконкомом Комсомольської селищної ради 29 січня 2003 року було видано свідоцтво про право власності на кооперативну квартиру.

    Оригінал свідоцтва було втрачено і ОСОБА_3 27 січня 2010 року на підставі рішення Комсомольської селищної ради від 20 січня 2010 року №1 було видано дублікат свідоцтва про право власності на нерухоме майно, що підтверджуються довідкою КП «Зміївське БТІ». (а.с.9)

    Відомості КП «Зміївське БТІ» підтверджуються копією дублікату свідоцтва про право власності на нерухоме майно, відповідно до якого, ОСОБА_3 є власником квартири за вищевказаною адресою. ( а.с.13)

    Той факт що, ОСОБА_2 в 1972 році був членом кооперативу і ним було сплачено 21 квітня 1972 року перший внесок в сумі 617 крб., а останній 1483 крб. 10 січня 1987 року, підтверджується довідкою голови ЖБК «Енергетик» від 12 травня 2010 року. (а.с.10)

    Цією ж довідкою підтверджується той факт, що 23 листопада 1997 року ОСОБА_2 подав заяву про переведення паю на сина ОСОБА_3 Загальними зборами пайщиків 23 листопада 1997 року заява ОСОБА_2 була задоволена, ОСОБА_3 було прийнято до членів кооперативу.

    Голова ЖБК «Енергетик» довідкою підтвердив той факт, що при розгляді заяви ОСОБА_2 про переведення паю на сина ОСОБА_3, ОСОБА_1 згоди на переведення не давала. (а.с.11)

    Згідно ст. 22 КпШС України, майно, набуте подружжям в період шлюбу, є їх спільною сумісною власністю. Кожний із подружжя має рівні права володіння, користування та розпорядження цим майном.

    На підставі ст.23 КпШС України, майном, набутим в період шлюбу, подружжя розпоряджаються за взаємною згодою. При здійсненні угод одним із подружжя вважається, що він діє за згодою іншого із подружжя. Для здійснення угод по відчуженню спільного майна подружжя, що вимагають обов’язкового нотаріального посвідчення, згода іншого із подружжя повинна бути викладена у письмовій формі.

    Відповідно до ст.28 КпШС України, у випадку поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.

    Згідно ч.6 Прикінцевих положень розділу У11 Сімейного кодексу України, Сімейний кодекс поширюється на так звані триваючі відносини, тобто ті, які, виникнувши до набрання ним чинності, існуватимуть на час початку його дії.

    Судом встановлено, проти чого не заперечують відповідачі у справі, що паєнагромадження в сумі 2100 крб., виплачених за квартиру АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2

    Тому, ОСОБА_1, відповідно до вимог ст.ст. 22,28 КпШС України, має право на Ѕ частину паєнагромадження, що відповідає вимогам ст.ст. 60, 70 СК України.

    За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання права власності на Ѕ частину паєнагромадження у сумі 1050 крб., сплачених за квартиру АДРЕСА_1 підлягають задоволенню.

    Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2, а також збори членів кооперативу ЖБК «Енергетик» при прийнятті рішення щодо передачі паю, діяли  всупереч вимогам ст. 23 КпШС України, ст.. 65 СК України та п.37 Типового Статуту ЖБК, не отримавши згоди на це позивача ОСОБА_1

    За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання недійсним рішення загальних зборів членів ЖБК «Енергетик» від 23 листопада 1997 року про передачу ОСОБА_2 на користь  ОСОБА_3 Ѕ частини паєнагромадження, визнання недійсним рішення виконкому Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області № 429 від 24 грудня 2002 року в частині передачі Ѕ частини паю на ім’я ОСОБА_3 та визнання недійсним в Ѕ частині свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 підлягають задоволенню.

    Ч.1 ст. 69 СК України передбачає, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

    Згідно ч.1 ст.72 СК України, позовна давність не застосовується до вимог про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, якщо шлюб між ними не розірвано.

    ОСОБА_1 фактично звернулась до суду з позовом про захист свого права на Ѕ частину майна, яке було придбане в період шлюбу з відповідачем ОСОБА_2

    Тому, суд визнає право ОСОБА_1 на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1

    Судові витрати у справі ОСОБА_1 взяла на свій рахунок.

    Керуючись ст.ст. 22,23,28 КпШС України (ред. 1969 року), ст.ст. 65,69,72 СК України, ст.ст. 10,11,60,ч.2 ст.169, ст.ст. 209, 212-215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним в Ѕ частині свідоцтва про право власності від 27 січня 2010 року на квартиру АДРЕСА_1 на ім’я ОСОБА_3.

Визнати недійсним рішення виконкому Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області № 429 від 24 грудня 2002 року в частині передачі ОСОБА_2 Ѕ частини паю на ім’я ОСОБА_3.

Визнати недійсним рішення загальних зборів членів ЖБК «Енергетик»  від 23 листопада 1997 року  про передачу ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 Ѕ частини паєнагромадження.

Визнати за ОСОБА_1, як за подружжям право власності на Ѕ частину паєнагромадження у розмірі 1050 крб., сплаченого за квартиру АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення.

Головуючий: