Справа № 2 -288/10  

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

    16 серпня 2010 року                                                                                                 м. Перечин

    Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

                головуючого – судді Чепурнова В.О.,

                при секретарі судового засідання  —  Багара Н.М.,

                за участю відповідачки — ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Перечин цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, -

                                                                          В С Т А Н О В И В :

    Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить зменшити розмір аліментів, які утримуються з нього за рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 08 червня 2010 року на користь ОСОБА_2 на утримання сина — ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, з 600 грн до 200 грн.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що вказаним рішенням суду збільшено розмір стягуваних з нього аліментів до 600 грн. у твердій грошовій сумі на утримання двох дітей до досягнення ними повноліття та вирішено стягувати з нього на користь ОСОБА_2 додаткові витрати на навчання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 250 грн. до досягнення ним двадцяти трьох років. Однак, на даний час він не має змоги сплачувати таку суму аліментів, оскільки ніде не працює, вдруге одружений з  ОСОБА_6, яка є інвалідом третьої групи з дитинства, а також має на утриманні трьох малолітніх дітей, тому просить позов задовольнити.

    Позивач у судове засідання не з'явився, однак подав через канцелярію суду письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримав повністю та просив розглянути справу без його участі.

    Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила у їх задоволенні відмовити у повному обсязі.

    Заслухавши пояснення відповідачки, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення з таких підстав.

    Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу.  

      В судовому засіданні встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 02 листопада 1991 року. Шлюб було розірвано 24 лютого 19991 року. Від даного шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина -  ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Відповідно до рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 10 жовтня 2002 року позивача по справі було зобов”язано сплачувати позивачу аліменти в частковому відношенні в розмірі 1/3 частину зі всіх видів доходу до їх повноліття.

      Крім того, в судовому засіданні встановлено, що рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 08 червня 2010 року збільшено розмір стягуваних з відповідача аліментів до 600 грн. у твердій грошовій сумі на утримання двох дітей до досягнення ними повноліття та вирішено стягувати на користь відповідачки — ОСОБА_2 додаткові витрати на навчання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 250 грн. до досягнення ним двадцяти трьох років. З аналізу описової частини даного рішення випливає, що позивач ОСОБА_3, заперечуючи проти задоволення позову, наводив тіж самі підстави, які покладені ним в основу позовних вимог по даному позову, а саме: відсутність постійної роботи, наявність іншої сім”ї, наявність дружини, яка є інвалідом 3-ої групи, наявність від іншого шлюбу трьох неповнолітніх дітей.

    Крім цього в судовому засіданні встановлено, що син ОСОБА_7 дійсно є студентом Закарпатського державного університету, згідно договору про навчання № КДП08/004 від 01 серпня 2008 року, відповідно до п.4.2. якого загальна вартість освітньої послуги за весь строк навчання (01.09.2008 року по 30.06.2012 року) становить 29 200, 00 грн.

    Відповідно до ст. 199 ч. 1 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

    Враховуючи наведене та те, що відповідачка сама утримує двох неповнолітніх дітей, один з яких продовжує навчання, розмір її сукупного річного доходу становить 21066,67 грн., що стверджується копією довідки №209 від 29 березня 2010 року, інших джерел доходів не має,  у позові слід відмовити.

    Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з позивача.

    На підставі вищенаведеного, к еруючись ст. ст. 10, 15, 88, 212 - 215, 218, 367 ЦПК України, ст. ст. 180, 182, 184, 191, 199, 200 СК України, с  у  д, -

                                              Р І Ш И В :

    В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів — відмовити.

    Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 51 (п ' ятдесят одну) грн. 00 коп. судового збору та 120 (сто двадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.        

      Суддя:                                            Чепурнов В.О.