справа № 2а - 1320/10/0308
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 березня 2010 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Ковтуненка В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області (далі – УПФУ в м. Луцьку Волинської області) про визнання неправомірними дії та зобов’язання перерахувати пенсію і виплатити заборгованість,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 у лютому 2009 року звернувся до суду з позовом до УПФУ в м. Луцьку Волинської області про визнання незаконними дії та зобов’язання перерахування пенсії і виплати заборгованості. Свої вимоги обґрунтовує тим, що він являється інвалідом другої групи внаслідок захворювання пов’язаного із наслідками аварії на ЧАЕС. У 2009 році він звернувся до УПФ України м. Луцька із заявою про проведення перерахунку пенсії відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі не менше»
з 1991 року, його інвалідність пов’язана з ліквідацією наслідків на Чорнобильській АЕС. На даний час він отримує пенсію в розмірі 1902 грн. 93 коп., з чим він категорично не погоджується. З письмовою заявою до УПФ в м. Луцьку щодо перерахунку пенсії у відповідності з діючим законодавством він звернувся 20.07.2009 року і отримав відповідь за вих. 125/М-1, в якій йому відмовлено в перерахунку пенсії і відповідно у виплаті штучно створеної заборгованості.
В листі про відмову відповідач посилається на постанови KM України № 530 та № 654 2008 року, в яких на їх думку встановлений правильний порядок нарахування пенсій. Крім того відповідач вважає, що порядок обчислення пенсій, визначених в ст.ст.50 та 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" залишився неврегульованим, оскільки після рішення Конституційного суду від 22 травня 2008 року Верховною радою України не приймався будь який Закон про відновлення дії ст. ст. 50, 54 згаданого Закону. Вважає, що порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій в зв"язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджено постановою КМУ від 30.05.1997 року № 523, ця постанова є чинною і її положення щодо критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають вимогам ст.ст. 50, 54 закону № 796-ХІІ. Пунктом 2 постанови від 3.01.2002 року № 1 „Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів держбюджету" всупереч положенням ст. ст. 50, 54 Закону № 796-XII, Кабінет Міністрів установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, при тому, що ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.
В рішенні Конституційного суду України № 10 РП / 2008 ( п.5.4.) чітко зазначено, що Законом „Про держбюджет" не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію, чи скасовувати її, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя в законодавстві, і як наслідок - скасування чи обмеження прав і свобод громадянина. Відповідно, з моменту проголошення рішення Конституційного суду 22 травня 2008 року в нього наступило право на отримання пенсії у відповідності з ст. ст. 50, 54 Закону України „Про статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не з моменту мого письмового звернення з письмовою заявою в управління пенсійного фонду в м. Луцьку.
Зі змісту ст. ст.50 та 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров"ю за основу її нарахування береться мінімальна пенсія за віком. Таким чином з 22 травня 2008 року є чинним ст. ст. 50, 54 Закону України" Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської Катастрофи , за змістом якого у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв"язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по другій групі інвалідності 8 мінімальних пенсій за віком.
Просить суд дії УПФ в м. Луцьку визнати незаконними, зобов'язати провести перерахунок пенсії з 22 травня 2008 року і виплатити заборгованість за 2008 починаючи з 22 травня 2008 року та поточний 2009 рік, та в подальшому нараховувати пенсію у відповідності зі ст.ст.50:54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"
Суд, дослідивши письмові докази, приходить до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, дані обставини підтверджуються посвідченням НОМЕР_1 виданого 30.07.2002 року Волинською ОДА (а.с. 11), 05 листопада 2008 року Волинською обласною МСЕК ОСОБА_2 визнано інвалідом другої групи та встановлено причину інвалідності, згідно якої захворювання пов’язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, ці обставини підтверджуються довідкою до акта МСЕК НОМЕР_3 від 05.11.2008 року (а.с. 10), відповідно до цього висновку ОСОБА_2 Департаментом соціальної політики Луцької міської ради 06 листопада 2008 року видано посвідчення ветерана війни-інваліда війни НОМЕР_2 (а.с. 11).
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з належних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХII.
Відповідно до ч.1 ст. 50 Закону № 796-ХII особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами II групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону № 796-ХII в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів 2-ї групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Враховуючи положення зазначених норм права позивач має право на призначення пенсії в розмірі, не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, наявне у позивача право є визначальним для вирішення даного спору, крім того, це право позивача гарантується Конституцією України.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсії позивачу застосуванню підлягає ч. 1 ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону № 796-ХII, а не Постанова КМУ від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», чи Постанова КМУ від 18.07.2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», на які в своїх заперечення посилається відповідач, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача.
З вимог ст. ст. 50, 54 Закону № 796-ХII випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
За чинним законодавством України розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає, а тому при визначенні розміру пенсії позивачу застосуванню підлягає ч. 1 ст. 28 вказано закону, якою передбачено розмір мінімальної пенсії за віком, не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50 та 54 Закону № 796-ХII.
Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону № 796-ХII, яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорії, та розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, такий перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, виходячи з даної норми, яка є імперативною і свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Враховуючи, що позивачеві слід визначати пенсію виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлена в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсі за віком, а тому за таких обставин суд приходить до висновку щодо протиправності відмови відповідачем у перерахунку пенсії у разі встановлення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Розміри державних соціальних гарантій на 2008 та 2009 роки, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Статтею 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік » установлено, що у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.
Залежно від зміни розміру прожиткового мінімуму ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було встановлено мінімальний розмір пенсії за віком з 1 липня у розмірі 482 грн, з 1 жовтня у розмірі 498 гривень, який підлягає застосуванню щодо проведення перерахунку пенсій та невиплати недонарахованої суми пенсії.
На підставі викладеного та керуючись ч. 2 ст.11 КАС України, з метою повного захисту прав та інтересів позивача, суд приходить до висновку за необхідне визнати дії УПФУ в м. Луцьку щодо відмови ОСОБА_2 в перерахунку пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, передбаченої ч. 4 ст. 54 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком визначеної ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» незаконними та зобов’язати УПФУ в м. Луцьку провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додатково пенсії в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ч. 4 ст. 54 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком визначеної ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести виплату недоплаченої пенсії з 20 липня 2009 року .
Щодо позовної вимоги про зобов`язання УПФУ в м. Луцьку провести перерахунок пенсії з 22.05.2008 року і виплатити заборгованість за 2008 рік починаючи з 22.05.208 року та поточний 2009 рік то вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до УПФ в м. Луцьку 20 липня 2009 року (а.с. 5), оскільки нарахування йому пенсії відповідно до положень ст. ст. 50, 54 Закону № 796-ХII необхідно проводити з дати звернення до УПФ в м. Луцьку, а не з дати прийняття рішення Конституційним Судом України, а тому за таких обставин ця позовна вимога не підлягає до задоволення.
Керуючись Конституцією України, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст. ст. 158 - 164 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
п о с т а н о в и в :
Позовну заяву ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області (далі – УПФУ в м. Луцьку Волинської області) про визнання неправомірними дії та зобов’язання перерахувати пенсію і виплатити заборгованість – задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Луцьку Волинській області щодо відмови ОСОБА_2 в перерахунку пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, передбаченої ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - протиправними.
Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Луцьку Волинській області перерахувати та призначити ОСОБА_2 пенсію з дня звернення з заявою з серпня 2009 року відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» по другій групі інвалідності в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, послідуючим перерахунком розміру вказаної пенсії у зв’язку зі змінами розміру мінімальної пенсії за віком та додаткову пенсію інваліду 2-ї групи внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з дня звернення із заявою з серпня 2009 року, послідуючим перерахунком розміру вказаної пенсії в зв’язку зі змінами розміру мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. ст. 50, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження або після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до Львівського апеляційного адміністративного суду або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Суддя В.В.Ковтуненко