справа № 2а-1272/10/0308
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 березня 2010 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Ковтуненка В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області (далі – УПФУ в м. Луцьку Волинської області) про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до УПФУ в м. Луцьку Волинської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.
Вимоги обґрунтовує тим, що він ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідно до статті 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” (далі – Закон) є дитиною війн. Статтею 6 зазначеного Закону з 01 січня 2006 року йому повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2006-2007 роках йому такої допомоги не виплатили, Верховна Рада України своїм Законом України № 3235-ІV від 20.12.2005 року «Про Державний бюджет України на 2006 рік» статтями 77 та 110 та Законом України № 489-V від 19.12.2006 року „Про Державний бюджет України на 2007 рік” статті 71 пунктом 12 призупинила дію статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”. Однак Конституційний Суд України рішенням № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року визнав неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими зупинено дію статті 6 Закону. Тобто, його законні права було обмежено шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно-правових актів вищої сили, Законів України. Про належні йому як дитині війни виплати його повідомлено не було, тому про факт порушення його прав і відомо лише після висвітлення зазначених подій у пресі у зв'язку з ухваленням від рішення Конституційним Судом України 9 липня 2007 р. Отже, грубе порушення його прав момент винесення рішення Конституційним Судом тривало понад півтора року. Просить суд відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених свобод та інтересів за період з 1.01.2006 до 31.12.2008 року, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку нарахувати на його користь недоплачену йому як дитині війни щомісячну державну соціальну за 2006-2008 роки в сумі 3891 гривні 90 копійок, витрати по оплаті судового збору покласти на відповідача.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлений позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідно до ч 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідно до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо законом встановлена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то обчислення строку звернення до адміністративного суду починається з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Позовні заяви приймаються до розгляду адміністративним судом незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного суду.
Судом встановлено, що 15.02.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до УПФУ в м. Луцьку Волинської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, в якій просить відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених свобод та інтересів за період з 01.01.2006 до 31.12.2008 року, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку нарахувати на його користь недоплачену йому як дитині війни щомісячну державну соціальну за 2006-2008 роки в сумі 3891 гривні 90 копійок. Як вбачається з вищевикладеного, ОСОБА_1 пропустив річний строк звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів.
Представник відповідача УПФУ в м. Луцьку Волинської області в своєму запереченні від 16.03.2010 року про розгляд справи у його відсутності вказує про застосування до вказаних правовідносин строку позовної давності для звернення до суду, передбаченого ст. 99 КАС України та відмовити у задоволенні позовних вимог.
Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, оскільки ОСОБА_1 лише 15.02.2010 року звернувся до суду з позовом до УПФУ в м. Луцьку щодо поновлення строку звернення до суду з 2006-2008 р.р. та зобов'язання нарахувати на його користь недоплачену йому як дитині війни щомісячну державну соціальну за 2006-2008 роки, що відповідно до ст. 99 КАС України вказує на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду, при цьому представник УПФУ в м. Луцьку у своєму запереченні вказує про застосування до вказаних правовідносин строку позовної давності для звернення до суду, а тому за таких обставин суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, так як сплив строк позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, що є підставою для відмови у позові.
Керуючись ст. 267 ЦК України, ст. ст. 99, 100, 122, 158 - 164 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні його позову до Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження або після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до Львівського апеляційного адміністративного суду або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя В.В.Ковтуненко