справа № 2-752/09

                                                                                                                    справа № 2-788/10

             З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я

              І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И              

26 травня 2010 року                                                                                             м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді                                               Ковтуненка В.В.,

при секретарі                                                        Педич Ю.С.,

з участю позивача                                   ОСОБА_1,

       представника відповідача           Лавренчука О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луцьк цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ЗАТ АСК «ІНГО Україна», ОСОБА_3 про стягнення матеріальних та моральних збитків завданих внаслідок ДТП,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в обгрунтування заявленого позову посилається на те, що 24.04.2007 року ОСОБА_3 придбав поліс обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів № ВА/9754606 в АСК ІНГО Україна.

    31 жовтня 2007 року біля 10 год. 30 хв. в смт. Торчин, Луцького району по вул. Незалежності, громадянин ОСОБА_3 керуючи технічно справним автомобілем марки ВАЗ 211010 номерний знак НОМЕР_1 під час виконання маневру обгону, не переконався, що це буде безпечно, не врахував дорожню обстановку, перетнув суцільну лінію розмітки, та скоїв зіткнення з автомобілем Форд-Транзит, номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, який в цей час виконував поворот ліворуч. Від удару автомобіль марки ВАЗ 211010 номерний знак НОМЕР_1 вчинив зіткнення з автомобілем ВАЗ 211013 номерний знак НОМЕР_3, котрий згідно свідоцтва про реєстрацію належить ОСОБА_5, а він керував згідно довіреності. Внаслідок ДТП   автомобіль ВАЗ 21013 державний номерний знак НОМЕР_3 зазнав механічних пошкоджень, та відповідно завдано шкоду власнику автомобіля. Згідно постанови Луцького міськрайонного суду від 23 січня 2009 року ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні правопорушенні передбаченого ст. 124 КУпАП, однак на підставі ст.247 п.7 КУпАП провадження по справі закрито в зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків передбачених ст. 38 КУпАП. Згідно висновку №0407 дослідження спеціаліста - автотоварознавця, вартість матеріального збитку заподіяного власнику автомобіля ВАЗ 21013 реєстраційний номер НОМЕР_3 становить 5074, 83 грн. У зв'язку з цим він, на виконання довіреності, наданої власником автомобіля ОСОБА_5, звернувся до страховика про виплату страхової суми, так, як саме від прямих дій ОСОБА_3 було пошкоджено автомобіль ВАЗ 21013 номерний знак НОМЕР_3 та завдано майнову шкоду. Згідно листа - відповіді з АСК ІНГО Україна від 10.01.2008 року за № 39 відмовлено у виплаті страхового відшкодування, у зв'язку з тим що не встановлена ступінь вини кожного з учасників ДТП у судовому порядку. Вважає, що така відмова є незаконною, так як судом встановлено, що саме від дій водія ОСОБА_3, сталась ДТП. Крім матеріальної шкоди йому заподіяно, ще і моральну шкоду, яку оцінює 5000 грн. За надання правової допомоги ним було сплачено 1000 грн. Просить суд стягнути з ЗАТ СК ІНГО Україна на його користь матеріальні збитки заподіяні внаслідок ДТП в сумі 5074 грн. 83 коп., та 1000 грн. витрати на правову допомогу, витрати зі сплати державного мита на суму 105 грн., за ІТЗ судового процесу в сумі 250 грн. Стягнути з відповідача ОСОБА_3 на  його користь відшкодування моральної шкоди - 5000 грн.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлений позов з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача ЗАТ СК «ІНГО Україна» в судовому засіданні позов не визнав просив відмовити в його задоволенні.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, про час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, від нього до суду не надходило заяви про розгляд справи у його відсутності.  

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що заявлений позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

      Відповідно до ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є  діяльність, пов'язана з використанням,  зберіганням  або  утриманням транспортних засобів, механізмів та  обладнання, використанням,  зберіганням  хімічних, радіоактивних,   вибухо -  і  вогненебезпечних  та  інших речовин, утриманням диких звірів,  службових  собак  та  собак  бійцівських порід  тощо,  що  створює  підвищену  небезпеку для особи,  яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода,    завдана    джерелом    підвищеної     небезпеки, відшкодовується  особою,  яка  на  відповідній  правовій  підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє   транспортним   засобом,   механізмом,   іншим  об'єктом, використання,  зберігання або утримання  якого  створює  підвищену небезпеку.

    Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода,   завдана   внаслідок   взаємодії   кількох  джерел підвищеної небезпеки,  відшкодовується на загальних  підставах,  а саме:  шкода,   завдана   одній   особі   з   вини  іншої  особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи,  якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб,  діяльністю яких було завдано шкоди,  розмір відшкодування  визначається  у  відповідній  частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо  внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам,  особи,  які  спільно  завдали  шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Судом встановлено, що 31.10.2007 року о 10.30 годині  в смт. Торчин Луцького району по вул. Незалежностіна вулиці Ковельській в м. Луцьку сталася дорожно-транспортна пригода внаслідок якої відбулося зіткнення атомобілів М-2140 державний реєстраційний номер НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_6 та ВАЗ-2101 державний реєстраційний номер НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_7, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Луцького міськрайонного суду  Волинської області від 23 липня 2008 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу в сумі 34 гривні (а.с. 4).

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов’язковий ліміт відповідальності страховика — це грошова сума, в межах якої страховик зобов’язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти. Обов’язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 в «ЗАТ Страхова Компанія «Інкомстрах» застрахував свою цивільно правову відповідальність, як власника наземного транспортного засобу з 00.00 годин 0610.2007 року до 05.10.2008 року, що підтверджується полісом № ВА/7502369 (а.с. 5), відповідно до полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів застрахував свою відповідальність з лімітом відповідальності за шкоду заподіяну майну на одного потерпілого в розмірі 25 500 грн.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»   при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи. Потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди. Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3, 4 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Щодо позовної вимоги ОСОБА_8 про стягнення моральної шкоди в сумі 5 000 гривень, то вона підлягає частковому задоволенню виходячи з встановлених судом обставин справи, при цьому судом не приймаються до уваги посилання позивача на те, що моральна шкода виразилась у зайвих переживаннях та тривалій психічній напрузі, оскільки вона безпосередньо не зверталася із заявою до відповідача про виплату страхового відшкодування, при цьому суду не надано жодного доказу, який би підтверджував, що позивачка перебувала у тривалій психічній напрузі, також судом не приймаються до уваги посилання позивача на те, що вона отримує невелику пенсію, оскільки пенсія це є соціальна виплата, яку вона отримує у відповідності із законодавством про пенсійне забезпечення, а тому дотримуючись засад розумності та справедливості, виходячи з встановлених судом обставин справи, суд приходить до висновку про зменшення розміру моральної шкоди до 1500 гривень.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв’язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов’язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

На підставі заяви ОСОБА_7 від 13.08.2008 року СПД-фізичною особою ОСОБА_9 було виконано оцінку автомобіля ВАЗ-2101 д.н.з. НОМЕР_5, відповідно до звіту № 2275 від 15.08.2008 року (а.с. 8-13) вартість віднослюваного ремонту складає 4320,01 грн.

Відповідно до ст. 35 Закону України  « Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів »  для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий — МТСБУ) відповідну заяву.

До заяви додаються довідки про дорожньо-транспортну пригоду, довідки відповідних закладів охорони здоров’я щодо тимчасової втрати працездатності або довідки спеціалізованих установ про встановлення стійкої втрати працездатності (інвалідності) у разі її виникнення, інші документи, які мають відношення до даної дорожньо-транспортної пригоди, завірені у встановленому порядку.

Судом встановлено, що 13.08.2008 року ОСОБА_7 звернувся до голови правління ЗАТ «Страхова компанія «Інкомстрах» із заявою про виплату страхового відшкодування (а.с. 15).

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» після розгляду страховиком наданих йому визначених у статті 35 цього Закону документів про дорожньо-транспортну пригоду страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування. Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик зобов’язаний направити заявнику письмове повідомлення щодо прийнятого рішення.

Судом встановлено, що відповідачем не прийнято будь-якого рішення передбаченого ст. 36 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» і страхове відшкодування не виплачено.

Щодо позовної вимоги ОСОБА_8 про стягнення із ЗАТ «Страхова Компанія «Інкомстрах»   660,96   грн. індексації невиконаного грошового зобов'язання та   998 , 63 грн. пені, то вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст..   2 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відносини у сфері обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України “Про страхування”, цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

    Відповідно до ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов’язаний  при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування.

Приймаючи до уваги викладене та враховучи, що 16.07.2008 року о 19.35 годині на вулиці Ковельській в м. Луцьку сталася дорожно-транспортна пригода, внаслідок якої автомобіль ВАЗ-2101 державний реєстраційний номер НОМЕР_5, що належить на праві приватної власності ОСОБА_10, отримав механічні пошкодження з вини ОСОБА_6, який відповідно до полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів застрахував свою цивільно-правову відповідальність, як власника наземного транспортного засобу з 00.00 годин 06.10.2007 року до 05.10.2008 року, при цьому ЗАТ «Страхова Компанія «Інкомстрах» при настанні страхового випадку відповідно до лімітів відповідальності страховика повинна відшкодовувати у встановленому порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди майну третьої особи, у зв’язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов’язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, які відповідно до звіту № 2275 від 15.08.2008 року складають 4320,01 грн., потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 ЦК України, також індексація невиконаного грошового зобов'язання та пеня, оскільки    13.08.2008 року ОСОБА_7 звернувся до голови правління ЗАТ «Страхова компанія «Інкомстрах» із заявою про виплату страхового відшкодування, однак відповідачем не прийнято будь-якого рішення передбаченого ст. 36 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» і страхове відшкодування не виплачено, а тому за таких обставин суд приходить до висновку про задоволення позову.

Керуючись ст.ст.1187,1188 ЦК України, ст.ст. 10, 57, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні його позову до ЗАТ АСК «ІНГО Україна», ОСОБА_3 про стягнення матеріальних та моральних збитків завданих внаслідок ДТП.

    Рішення може бути оскаржене  в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд  Волинської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження  і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційного суду Волинської області або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Суддя                                             В.В. Ковтуненко

Рішення складено в  повному об’ємі

28 травня 2010 року