В И Р О К

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

 19 серпня 2010 року                 Новгородківський районний суд

                            Кіровоградської області

в складі:     головуючого судді                    Рачкелюка Ю.В.,

        при секретарі                    Уманській З.О.,

        за участю прокурора                Горщак М.Л.,

        захисника                                      ОСОБА_1

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Новгородка кримінальну справу по обвинуваченню     ОСОБА_2,  

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця   с.Інгуло-Кам»янка Новгородківського району Кіровоградської області, громадянина України, освіта повна загально середня, не працюючого, не одруженого, жителя с.Інгуло-Кам»янка Новгородківського району, Кіровоградської області, раніше не судимого,

у скоєнні злочинів, передбачених ч.3, ч.2. ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Підсудний своїми умисними протиправними діями, з корисливих мотивів скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжка) поєднане з проникненням в інше приміщення  та таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена повторно, тобто  злочини передбачені  ч.3 ч.2 ст. 185 КК України .

Злочини вчинено при слідуючих обставинах:

14.05.2010 року в період з 23:00 до 24:00 год. підсудний ОСОБА_2 маючи умисел на власне незаконне збагачення за рахунок чужого майна, пройшов на територію ТОВ «Інгулокам»янське», що розташоване  по вул.Шевченка в с.Інгуло-Кам»янка, де просунувши руку через щілину в вхідних дверях приміщення свинарника та відімкнувши запірний пристрій, пройшов до приміщення свинарника, звідки скоїв таємне викрадення: металевого корита для напування свиней – вартістю 209 грн. 28 коп. (висновок  судової товарознавчої експертизи № 2718/26 від 23.07.2010 року). Скоївши викрадення ОСОБА_2 разом із викраденим  з місця події зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим завдав ТОВ «Інгулокам»янське» матеріальної шкоди на загальну суму – 209 грн. 28 коп.

Продовжуючи свою злочину діяльність, 15.05.2010 року близько 01:00 год.  перебуваючи за місцем своєї роботи, на чергуванні по охороні території ФГ «Денис», що розташоване  по вул.Шевченка в с.Інгуло-Кам»янка, маючи умисел на власне незаконне збагачення за рахунок чужого майна, підійшов до автозаправного блок пункту звідки за допомогою резинової шланги сточив у заздалегідь заготовлені ним каністри, та повторно скоїв таємне викрадення: 50-ти літрів дизельного пального, вартістю – 6 грн. 95 коп. за літр, на загальну суму  - 347 грн. 50 коп. (довідка вартості ТОВ «Кіровоградпаливо» АЗС № 22). Скоївши викрадення  ОСОБА_2 разом зх викраденим з місця події зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим завдав ФГ «Денис» матеріальної шкоди на загальну суму – 347 грн. 50 коп.

    Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2  вину у скоєнні злочинів  визнав повністю, суду пояснив, що 14.05.2010 року він охороняв територію ФГ «Денис», поруч з його роботою розташована територія ТОВ «Інгулокам»янське». Близько 1-2 місяців він перебував на території ТОВ «Інгулокам»янське», та  в приміщенні свиноферми побачив металеве корито, яке він вирішив при нагоді викрасти. Тому 14.05.2010 року близько 23:00 год. він пройшов на територію ТОВ «Інгулокам»янське»  та підійшовши до вхідних  дверей приміщення свиноферми, просунувши руку в отвір дверей, відчинив зсередини запірний пристрій у вигляді металевого крючка та пройшовши до свиноферми, звідкіля  узяв металеве корито та заховав його біля купи перегною, а сам пішов додому, де без відома батька взяв мотоцикл та дві пластмасові каністри 20 та 30 літрів, резиновий шланг з метою викрасти дизельне пальне з території ФГ «Денис». Близько 01:00 год. 15.травня 2010 року, впевнившись, що на території ФГ «Денис» його ніхто не бачить, він виліз на автозаправний блокпункт, та шляхом підбору ключів відчинив замок, та за допомогою резинової шланги злив у каністри 50 літрів дизельного пального. Каністри та викрадене корито склав до коляски мотоцикла, відвіз та сховав в сараї власного домоволодіння, після чого  повернувся на чергування. На наступний день дизельне пальне продав місцевому жителю ОСОБА_3 за 250 грн., те що пальне викрадене він йому не говорив. Отримані гроші, витратив на власні потреби. В даний час, завдані збитки відшкодував. У скоєному щиро розкаюється.

Відповідно до ч.3 ст. 299 КПК України при дослідженні вини підсудного               суд обмежив дослідження фактичних обставин справи, його допитом та оголошенням матеріалів, які характеризують особу підсудного, так як його покази відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.

    Аналізуючи докази в їх сукупності, суд вважає, що дії підсудного правильно кваліфіковані по  ч.3, ч.2 ст.185 КК України, так як він своїми умисними протиправними діями, з корисливих мотивів, скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжка) поєднане з проникненням в інше приміщення та таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена повторно.

При обранні міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання підсудного.     Підсудний скоїв тяжкі злочини, але  тяжких наслідків по справі не наступило, щиро розкаявся, позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не судимий.

Обставинами, які пом’якшують покарання підсудному відповідно до ст.66 КК України суд визнає:

    - визнання своєї вини, щире каяття;

  - добровільне відшкодування завданих збитків.

Обставин, що обтяжують відповідальність підсудному, судом не встановлено.

Покарання підсудному ОСОБА_2 необхідно призначити за сукупністю злочинів відповідно до ст.70 КК України. З урахуванням ступеню тяжкості вчинених злочинів, обставин скоєння, особи підсудного та обставин, що пом’якшують покарання підсудному, остаточне покарання підсудному  необхідно призначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

  Приймаючи до уваги, що підсудний позитивно характеризується за місцем проживання, у скоєному щиро розкаявся, тяжких наслідків по справі не наступило, добровільно відшкодував завдані збитки, раніше не судимий, суд дійшов до висновку про можливість виправлення та перевиховання  підсудного без ізоляції його від суспільства із звільненням від відбування покарання з випробуванням передбаченого ст.ст. 75, 76 КК України.

Цивільний позов по справі не заявлено.

      Судові витрати по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.320-324 КПК України, суд –

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі строком на два роки.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки.

На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш  суворим, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на  чотири роки.

    На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки, а саме:

-   не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

-   повідомляти вказаний орган про зміну місця проживання, роботи.

-   періодично     з'являтися     для     реєстрації     в кримінально-виконавчу інспекцію;

Речові докази по справі:  металеве корито для напування свиней - повернути власнику ТОВ «Інгулокам»янське» (а.с.66), пластмасову каністру білого кольору, місткістю 20 л. та пластмасову каністру чорного кольору, місткістю 30 л. (а.с.66), які знаходяться на зберіганні в Новгородківському РВ УМВС України в Кіровоградській області – конфіскувати в дохід держави.

Міру запобіжного заходу засудженому підписку про невиїзд скасувати після  вступу вироку у законну силу.

Початок іспитового строку засудженому ОСОБА_2 рахувати з дня проголошення вироку.

Вирок може бути оскаржений протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Кіровоградської області

   Суддя                                          Ю.В. Рачкелюк