справа № 2- 2820/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 липня 2010 року м. Луцьк
Луцький міськрайанний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Ковтуненка В.В.,
при секретарі Педич Ю.С.,
з участю представників позивача Носкова О.М.,
Гелети О. В.,
відповідача ОСОБА_5,
представника відповідача ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луцьк цивільну справу за позовною заявою Відкрите акціонерне товариство «Луцьке ремонтно-транспортне підприємство» ( далі ВАТ «Луцьке РТП») до ОСОБА_5, третя особа Волинська обласна державна телерадіокомпанія про захист ділової репутації юридичної особи та стягнення моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
ВАТ «Луцьке ремонтно-транспортне підприємство» звернулось до суду з вказаним позовом, в обгрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 11 грудня 2009 року о 18.00 год Волинська обласна державна телерадіокомпанія здійснювала пряму трансляцію передачі "Вибір 2010", в якій гостем був ОСОБА_6. На 22-й хвилині трансляції вказаної передачі житель с. Чаруків Луцького району ОСОБА_5 по телефонному зв'язку умисно поширив недостовірну інформацію про ВАТ "Луцьке ремонтно-транспортне підприємство", чим порушив особисті немайнові права даної юридичної особи, а саме зганьбив ділову репутацію підприємства. Вказана інформація підлягає спростуванню. Про те, що по телефонному зв'язку інформацію висловлював саме ОСОБА_5 стало зрозуміло з того як він представився. У вказаній передачі відповідач, зокрема, повідомив: "значить у нас арендувало ВАТ "Луцьке РТП" землю. Розраховувалися, як був минулий директор ОСОБА_7, розраховувався на повному обсязі. Як прийшов ОСОБА_8, в нас такий, ОСОБА_8, два роки перестав платити нам оренду. Ми подали на розірвання договору. Він, значить цей договір, не був зареєстрований в державному земельному кадастрі. Суд першої інстанції ухвалив і, значить, розірвали ми з ним договір, от, визнав його недійсним, от, і апеляційний суд визнав, що договір не є дійсний, що він неправильно був зареєстрований, зовсім не був, він не був, за нього не платились податки і не розраховувався ОСОБА_8 із людьми. ОСОБА_10 після цього подав у Верховний суд. І тепер на кожному з ним здибанні він весь час розказує і пояснює, що у нього у Верховному суді, от є такий там хтось дядя, і якого криє ОСОБА_6 і були дзвінки в обласну раду, це все питання стоїть на вищому рівні, на рівні обласної ради, от було, значить, засідання обласної ради построено по нашому КСП, от, і він весь час, ОСОБА_8 казав суд Ви не виграєте..., на сьогоднішній день уже скасовано десять. Очевидним фактом є те, що інформація, яка прозвучала у телепередачі, стосується юридичної особи - ВАТ "Луцьке ремонтно-транспортне підприємство" і побудована у формі звинуйачень щодо протиправного здійснення підприємством господарської діяльності та ніби-то використання керівником ВАТ "Луцьке РТП" ОСОБА_8 своїх знайомств у Верховному Суді України та з ОСОБА_6 для допомоги у вирішенні справ у судових інстанціях. Стверджує, що розповсюджена відповідачем інформація є недостовірною, її поширення ганьбить ділову репутацію ВАТ "Луцьке РТП". Поширенням такої інформації ОСОБА_5 намагається створити негативне враження для широкого кола осіб про господарську діяльність ВАТ "Луцьке РТП" та про начебто використання керівником підприємства знайомств з ОСОБА_6 та іншими особами для вирішення питань щодо діяльності підприємства. Після поширення ОСОБА_5 через засіб масової інформації (телебачення) недостовірної інформації, крім приниження ділової репутації, знизився престиж та підірвана довіра до діяльності ВАТ "Луцьке РТП", тобто, виникли напружені стосунки з діловими партнерами, внаслідок чого ставляться під загрозу виконання діючих та укладання нових цивільно-правових угод між підприємством та іншими суб'єктами господарських відносин. Просить суд визнати недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію ВАТ "Луцьке ремонтно-транспортне підприємство" інформацію, яка поширена ОСОБА_5 під час прямої трансляції Волинською обласною державною телерадіокомпанією телепередачі "Вибір 2010" 11.12.2009 року, зобов'язати ОСОБА_5 спростувати недостовірну інформацію, висловлену ним 11.12.2009 року під час прямої трансляції Волинською обласною державною телерадіокомпанією телепередачі "Вибір 2010" шляхом виступу його на телеканалі Волинської обласної державної телерадіокомпанії. Стягнути з ОСОБА_5 моральну шкоду в розмірі 20 000 гривень та судові витрати по справі.
В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлений позов з підстав викладених в позовній заяві, просили позов задовольнити.
Відповідач та його представник в судовому засіданні заявлений позов не визнали, просили відмовити в задоволенні позову.
Представник третьої особи в судове засідання не з’явився про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином..
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, свідків, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадянської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров'я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.
Відповідно до ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати, інформацію усно, письмово або в інший спосіб — на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей.
Статтями 28,32 Конституції України кожному гарантується право на повагу до його гідності, на судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе.
Згідно зі ст. 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.
Стаття 5 Закону України «Про інформацію» передбачає, що основними принципами інформаційних відносин є об'єктивність, вірогідність інформації.
Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
До відомостей, що порочать особу, слід відносити ті з них, які принижують честь, гідність громадянина та організації в громадській думці чи думці окремих громадян з точки зору додержання законів, загальновизнаних правил співжиття та принципів людської моралі.
Відповідно до ст. 40 Конституції України всі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обгрунтовану відповідь у встановлений законом строк; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (ч. 2 ст. 55 Конституції України).
Згідно з ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань, а ст. 4 Закону України «Про звернення громадян» передбачено підстави, які дають громадянам право оскаржувати рішення, дії (бездіяльність) у сфері управлінської діяльності. Звернення громадян до правоохоронного органу, що містять певні відомості про недодержання законів посадовими або службовими особами, передаються чи повідомляються не з метою доведення таких відомостей до громадськості чи окремих громадян, а з метою їх перевірки уповноваженими на це законом іншими посадовими особами. Тому такі звернення не можуть уважатися поширенням відомостей, які порочать честь, гідність чи ділову репутацію або завдають шкоди інтересам посадової чи службової особи правоохоронного органу. Водночас наявність у зверненнях до правоохоронних органів завідомо неправдивих відомостей тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законодавством України.
Частиною 4 ст. 32 Конституції України гарантується право вимагати в судовому порядку спростування недостовірної інформації.
Судом встановлено, що 11.12.2009 року під час прямої трансляції Волинською обласною державною телерадіокомпанією телепередачі "Вибір 2010", в якій гостем був ОСОБА_6, громадянином ОСОБА_5 було поставлено ОСОБА_6 лише питання, проте жодної інформації, що принижують ділову репутацію ВАТ «Луцьке РТП» ОСОБА_5 поширено не було., а тому за таких обставин суд приходить до висновку, що позов в частині вимог щодо визнання недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію ВАТ "Луцьке ремонтно-транспортне підприємство" інформацію, яка поширена ОСОБА_5 під час прямої трансляції Волинською обласною державною телерадіокомпанією телепередачі "Вибір 2010" 11.12.2009 року не підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги ВАТ «Луцьке РТП» зобов'язати ОСОБА_5 спростувати недостовірну інформацію, висловлену ним 11.12.2009 року під час прямої трансляції Волинською обласною державною телерадіокомпанією телепередачі "Вибір 2010" шляхом виступу його на телеканалі Волинської обласної державної телерадіокомпанії, то вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. У свою чергу, частина перша статті 34 Конституції України кожному гарантує право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Щодо позовної вимоги ВАТ «Луцьке РТП» про стягнення з ОСОБА_5 моральної шкоди в розмірі 20 000 гривень, то вона не підлягає задоволенню, так як позивачем суду не доведено заподіяння позивачу моральної шкоди на суму 20 000 гривень, а тому за таких обставин, суд приходить до висновку, що позовна вимога ВАТ «Луцьке РТП» про стягнення з ОСОБА_5 судових витрат, також не підлягає задоволенню.
Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, 11.12.2009 року під час прямої трансляції Волинською обласною державною телерадіокомпанією телепередачі "Вибір 2010", в якій гостем був ОСОБА_6, ОСОБА_5 не було поширено інформацію, що принижують ділову репутацію ВАТ «Луцьке РТП», а було лише поставлено питання ОСОБА_6, та не доведено заподіяння позивачу моральної шкоди на суму 20 000 гривень, а тому за таких обставин суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 40 Конституції України, ст. 10 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, ст. 277 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» ст.ст. 10, 57, 60, 88, 212 - 215 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Відмовити Відкритому акціонерному товариству «Луцьке ремонтно-транспортне підприємство» в задоволенні його позову до ОСОБА_5, третя особа Волинська обласна державна телерадіокомпанія про захист ділової репутації юридичної особи та стягнення моральної шкоди.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подання в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Суддя В.В. Ковтуненко
Рішення складено в повному об»ємі
23 липня 2010 року