справа № 2-2510/10

                           Р І Ш Е Н Н Я              

               І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

                     23  березня  2010  року                                                                           м. Луцьк                

    Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді                                        Ковтуненка В.В.,

при секретарі                                                 Педич Ю.С.,

з участю  представника позивача                  Гураль С.П.,

         представника відповідача      ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду м. Луцьк цивільну справу за позовною заявою АТ «Райффайзен банк Аваль» до ОСОБА_4 про  стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

АТ «Райффайзен банк Аваль» в особі Волинської обласної дирекції звернувся до суду з вказаним позовом, в обгрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що 14.02. 2007 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Волинської обласної дирекції та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір № 010/08-11/1729, згідно якого банк надав позичальнику кредит в сумі 800 000,00 грн. строком до 13 лютого 2014 року зі сплатою  21 % річних за користування кредитними коштами. За вказаним кредитним договором грошові кошти були перераховані ОСОБА_5 в розмірі 800 000,00 гривень. Відповідно до п. 1.1 кредитного договору банк надає позичальнику кредит  у розмірі та валюті, визначеній у частині № 1 даного договору, а позичальник приймає, зобов’язується належним чином використати таповернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобов’язання, як вони визначені у цьому договорі. Відповідно до п. 1.5.1. погашення відповідної частини кредиту здійснюється позичальником щомісяця  у розміри  та строки, визначені у графіку повернення кредиту та сплати процентів, шляхом безготівкового перерахцвання на позичковий рахунок, вказаний у частині № 1 кредитного договору. Добровільно кошти ОСОБА_5 не  повернув, про що свідчить направлення приватному підприємцю ОСОБА_5 вимога щодо погашення боргових зобов’язань № 257 від 21.01.2009 року, яка була залишена  без задоволення. Крім того 14.02.2007 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Волинської обласної дирекції та відповідачем був укладений договір поруки № 010/08-11/1729/1, відповідно до якого, поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед банком відповідати по зобов'язанням боржника - суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_5, які виникають з умов кредитного договору № 010/08-11/1729 від 14.02.2007 року, а саме: повернути кредит у розмірі 800 000,00 грн.,  проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штраф), в розміри, в сроки та у випадках передбачених кредитним договором, а також виконати інші умови кредитного договору в повному обсязі (п. 1.2) та який діє до закінчення забезпеченого ним зобов’язання (п. 4.1. Договору поруки). 21.01.2009 року банком направлялась відповідачу  вимога, щодо погашення боргових зобов’язань за кредитним договором, яка була ним отримана 23.01.2009 року, однак вимога відповідачем була проігнорована.

Так, станом на 14.01.2010 року  заборгованість ОСОБА_5 по кредиту становить 666 665,50 грн. Просить суд  винести рішення про стягнення з відповідача на користь банку заборгованості за кредитом в сумі 666 665,50 грн.  та судові витрати по справі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов з підстав викладених в позовній заяві, просив суд позов задовольнити.

          Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, пояснила суду, що 14.02.2007 року відповідач уклав з банком договір поруки № 010/08-11/1790/1, згідно якого зобов'язався перед банком відповідати по зобов'язанням ОСОБА_5, які виникли з умов кредитного договору № 010/08-11/1729 від 14.02.2007 року, зміст якого йому був цілком зрозумілим. Проте, відповідач нещодавно дізнався, що 26.05.2008 року банк збільшив процентну ставку за користування кредитними коштами з 18 % річних до 21 % річних, однак своєї згоди на зміну вищевказаних умов кредитного договору № 010/08-11/1729 від 14.02.2007 року відповідач не надавав. Просить суд відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлений позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець)  зобов’язується  надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити  проценти.

Судом встановлено, що 14.02.2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Волинської дирекції та СПД ОСОБА_5 було укладено кредитний договір № 010/08-11/1729, згідно якого він отримав від банку кредит в розмірі 800 000,00 гривень строком до 13.02.2014 року, під 18 % річних. (а.с. 6-12), однак відповідач належним чином свої зобов`язання по кредитному договору не виконує і у нього мається заборгованість перед банком в сумі 666 665,50 грн.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов’язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Судом також встановлено, що 14.02.2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Волинської дирекції та ОСОБА_4 було укладено договір поруки № 010/08-11/1729/1 (а.с. 15), відповідно до якого поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання перед банком відповідати по зобов'язаннях СПД ОСОБА_5, які виникають з умов кредитного договору № 010/08-11/1729 від 14.02.2007 року в повному обсязі цих зобов'язань.

          Відповідно до ч.1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

          Судом встановлено і цього не заперечували представник позивача та представник відповідача, що 26.05.2008 року ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Волинської дирекції без згод поручителя було збільшено процентну ставку по вищевказаному кредитному  договору з 18 % річних до 21 % річних, внаслідок чого збільшено зобов’язання СПД ОСОБА_5,  а відповідно і збільшився обсяг відповідальність поручителя, а тому за таких обставин порука ОСОБА_4 припинилася, оскільки зміна зобов’язання відбулася без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг його відповідальності, і відповідно до положень ч.1 ст. 559 ЦК України порука  при цьому не зберігається і в тій частині зобов’язання, яка була забезпечена порукою до зміни зобов’язання.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що 26.05.2008 року ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» було змінено процентну ставку за кредитним договором  № 010/08-11/1729 від 14.02.2007 року, на підставі цього відбулася зміна зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг його відповідальності, а тому за таких обставин порука поручителя припинилася і в тій частині зобов’язання, яка була забезпечена порукою до зміни  зобов’язання, а тому суд приходить до висновку, що позов є безпідставний та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 554, 559, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 57, 60, 88, 212 – 215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Відмовити АТ «Райффайзен банк Аваль» в задоволенні його позову до ОСОБА_4 про  стягнення заборгованості.

Рішення  може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області  через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі в 10 – денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів  апеляційної скарги, з подачею її копії до Апеляційного суду Волинської області або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

                                  Суддя                                                В.В. Ковтуненко