справа № 2-2504/10

                           Р І Ш Е Н Н Я              

               І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

                     23  березня  2010  року                                                                           м. Луцьк                

    Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді                                        Ковтуненка В.В.,

при секретарі                                                 Педич Ю.С.,

з участю  представника позивача                  Гураль С.П.,

         представника відповідача      ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду м. Луцьк цивільну справу за позовною заявою АТ «Райффайзен банк Аваль» в особі Волинської обласної дирекції до ОСОБА_4 про  стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

АТ «Райффайзен банк Аваль» в особі Волинської обласної дирекції звернувся до суду з вказаним позовом, в обгрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що 30.03. 2007 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Волинської обласної дирекції та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір № 010/08-11/1790, згідно якого банк надав позичальнику кредит в сумі 588 000,00 грн. строком до 29 березня 2012 року. зі сплатою і 8,5% річних за користування кредитними коштами. За вказаним кредитним договором грошові кошти були перераховані відповідачу в розмірі 588000,00 гривень. Відповідно до п. 3.1 кредитного договору № 010/08-11/1790 від 30.03.2007 року кредитор надає позичальнику кредит на умовах його забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування. Згідно п. 6.1 кредитного договору № 010/08-11/1790 від 30.03.2007 року проценти за кредит позичальник сплачує щомісячно на рахунок нарахованих процентів кредитора № 2078423 не пізніше останнього робочого дня  кожного місяця перерахування позичальником коштів платіжним дорученням з поточного рахунку. Основна заборгованість за кредитом (позичкова заборгованість) погашається позичальником у відповідності до графіка погашення кредитної заборгованості рівними щомісячними платежами, починаючи з першого місяця користування кредитом. Добровільно кошти боржник не повернув, про що свідчить направлена приватному підприємцю ОСОБА_5 вимога щодо погашення боргових зобов'язань № 443 від 28.01.2009 року, яка була залишена без задоволення.

Так, станом на 14.01.2010 року заборгованість ОСОБА_5 за кредитним договором № 010/08-11/1790 від 30.03.2007 року становить 457 320,00 грн. 30.03.2007 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль " в особі Волинської обласної дирекції та ОСОБА_4 був укладений договір поруки № 010/08-11/1790/1, відповідно деякого, поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед банком відповідати по зобов'язанням боржника - суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_5, які виникають з умов кредитного договору № 010/08-11/1790 від 30.03.2007 року. У випадку не виконання боржником боргових зобов'язань перед банком за кредитним договором, банк має право звернутися до поручителя з вимогою про виконання боргових зобов'язань в повному обсязі чи в частині ( п. 2.4. договору поруки). 28.01.2009 року банком направлялася вимога, щодо погашення боргових зобов'язань за кредитним договором поручителю ОСОБА_4, яка була нею отримана 03.02.2009 року. Просить суд стягнути з ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором № 010/08-11/1790 від 30.03.2007 року в сумі 457 320 гривень та судові витрати по  справі.

Ухвалою суду від 22.02.2010 року  до участі в справі було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предметспору на стороні відповідача СПД ОСОБА_5

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов з підстав викладених в позовній заяві, просив суд позов задовольнити.

    Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, пояснила суду, що 30.03.2007 року позивач уклала з банком договір поруки № 010/08-11/1790/1, згідно якого зобов'язалась перед банком відповідати по зобов'язанням ОСОБА_5, які виникли з умов кредитного договору № 010/08-11/1790 від 30.03.2007 року, зміст якого їй був цілком зрозумілим. Проте, відповідач нещодавно  дізналась, що 09.09.2007 року між банком та СПД ОСОБА_5 була укладена додаткова угода до даного кредитного договору, згідно якої сторони домовились, що процентна ставка за користування кредитними коштами збільшилась з 18,5 % річних до 20,5 % річних. Також 30.10.2008 року була укладена ще одна додаткова угода до кредитного договору № 010/08-11/1790 від 30.03.2007 року, якою було змінено забезпечення вказаного договору. Своєї згоди на зміну вищезазначених умов кредитного договору позивач не надавала, просить суд відмовити в задоволенні позову.

Третя особа СПД ОСОБА_5 в судове засідання не з»явився про час і місце  розгляду справи повідомлявся належним чином, від нього до суду не надходило заяви про розгляд справи у його відсутності.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлений позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець)  зобов’язується  надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити  проценти.

Судом встановлено, що 30.03.2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Волинської дирекції та СПД ОСОБА_5 було укладено кредитний договір № 010/08-11/1790 (невідновлювальна кредитна лінія), згідно якого він отримав від банку кредит в розмірі 588 000,00 гривень строком до 29.03.2012 року, під 18,5 % річних. (а.с. 6-8), однак відповідач належним чином свої зобов`язання по кредитному договору не виконує і у нього мається заборгованість перед банком в сумі 457 320,00 грн.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов’язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Судом також встановлено, що 30.03.2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Волинської дирекції та  ОСОБА_4 було укладено договір поруки № 010/08-11/1790/1 (а.с. 10), відповідно до якого поручитель на добровільних засадах взяла на себе зобов'язання перед банком відповідати по зобов'язаннях  СПД ОСОБА_5, які виникають з умов кредитного договору № 010/08-11/1790 від 30.03.2007 року в повному обсязі цих зобов'язань.

09.09.2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Волинської дирекції та СПД ОСОБА_5 укладено додаткову угоду до кредитного договору № 010/08-11/1790 від 30.03.2007 року, відповідно до договору було внесено зміни відповідно до яких збільшилась процентна ставка за користування кредитними коштами з 18,5 % річних до 20,5 % річних (а.с. 24). 30.10.2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Волинської дирекції та СПД ОСОБА_5 була укладена ще одна додаткова угода до кредитного договору № 010/08-11/1790 від 30.03.2007 року, якою було змінено забезпечення вказаного договору (а.с. 25).

          Відповідно до ч.1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

          Судом встановлено і цього не заперечували представник позивача та поручитель  ОСОБА_4, що додатковими угодами від 09.09.2007 року та 30.03.2007 року укладеними між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Волинської дирекції та СПД ОСОБА_5 до кредитного договору, якою збільшено зобов’язання СПД ОСОБА_5, укладено без згоди поручителя, а тому за таких обставин порука ОСОБА_4 припинилася, оскільки зміна зобов’язання відбулася без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг її відповідальності, і відповідно до положень ч.1 ст. 559 ЦК України порука  при цьому не зберігається і в тій частині зобов’язання, яка була забезпечена порукою до зміни зобов’язання.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Волинської дирекції та СПД ОСОБА_5 були укладені додаткові угоди від 09.09.2007 року, 30.03.2007 року до кредитному договору № 010/08-11/1790 від 30.03.2007 року, згідно яких відбулася зміна зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг її відповідальності, а тому за таких обставин порука поручителя припинилася і в тій частині зобов’язання, яка була забезпечена порукою до зміни  зобов’язання, а тому суд приходить до висновку, що позов є безпідставний та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 553, 554, 559, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 57, 60, 88, 212 – 215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Відмовити АТ «Райффайзен банк Аваль» в особі Волинської обласної дирекції в задоволенні його позову до ОСОБА_4, третя особа СПД ОСОБА_5 про  стягнення заборгованості.

Рішення  може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області  через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі в 10 – денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів  апеляційної скарги, з подачею її копії до Апеляційного суду Волинської області або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

                                  Суддя                                                В.В. Ковтуненко