Справа № 2-а-605\10\1512
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2010 року Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого – судді Бжассо Н.В.
при секретарі Марінгос І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради та ліквідаційної комісії Управління праці та соціального захисту населення Приморської райадміністрації Одеської міської ради, про визнання протиправними дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом та просить ухвалити рішення, яким визнати дії відповідача, який здійснив виплату грошової допомоги до Дня Перемоги за 2009 рік у розмірі 430 грн., замість суми яка дорівнює розміру восьми мінімальних пенсій за віком, що на дату виплати складає 3984 грн., неправомірними та зобов’язати відповідача виплатити йому недосплачену суму щорічної грошової допомоги до Дня Перемоги в розмірі 3 554 грн., при цьому обґрунтовуючи свої вимоги наступним.
Як зазначає позивач, він має статус інваліда Великої Вітчизняної війни ІІ групи, що підтверджується посвідченням серії Б № 031771, виданим 06.10.1999 року Одеським обласним військкоматом.
У відповідності до положень ч.5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року, йому - позивачу надається разова грошова допомога до Дня Перемоги в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, котра виплачується до дати 5 травня.
Як зазначає позивач, станом на 5 травня 2009 року мінімальна пенсія за віком становила 498 грн., тобто розмір грошової допомоги, яка підлягала виплаті, становив 3 984 грн. Замість зазначеної суми грошова допомога була виплачена у розмірі 430 грн.
Як зазначає позивач порушення його прав стало наслідком не виконання відповідачем вимог Конституції України та законів України, тому просить захистити його права та задовольнити заявлені позовні вимоги.
В своїй позовній заяві позивач просить розглядати справу в його відсутності.
Представник відповідача у особі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради та представник ліквідаційної комісії до судового засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомив.
Суд, дослідивши матеріали справи приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року - до інвалідів війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків) чи пов'язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Великої Вітчизняної воєн або з участю в бойових діях у мирний час.
До інвалідів війни належать також інваліди з числа:
1) військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської
катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами; 2) осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства
внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та інших військових формувань, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання службових обов'язків, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, інших уражень ядерними матеріалами; 4) осіб, які стали інвалідами наслідок поранень чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних у районах бойових дій у період Великої Вітчизняної війни та від вибухових речовин, боєприпасів і
військового озброєння у повоєнний період, а також під час виконання робіт, пов'язаних з розмінуванням боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни незалежно від часу їх виконання; 5) осіб, які стали інвалідами внаслідок воєнних дій
громадянської та Великої Вітчизняної воєн або стали інвалідами із зазначених причин у неповнолітньому віці у воєнні та повоєнні роки; 6) військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, а також колишніх бійців винищувальних батальйонів, взводів і загонів захисту народу та інших осіб, які брали безпосередню участь у
бойових операціях по ліквідації диверсійно-терористичних груп та інших незаконних формувань на території колишнього Союзу РСР і стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час виконання службових обов'язків у цих батальйонах, взводах і загонах у період з 22 червня 1941 року по
31 грудня 1954 року; 7) учасників бойових дій на території інших держав, які стали
інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов'язаних з перебуванням у цих державах; 8) осіб, які брали безпосередню участь у бойових діях під час Великої Вітчизняної війни та війни з Японією, та осіб, які у
неповнолітньому віці були призвані чи добровільно вступили до лав Радянської Армії і Військово-Морського Флоту під час військових призовів 1941-1945 років і стали інвалідами внаслідок загального захворювання або захворювання, отриманого під час проходження військової служби чи служби в органах внутрішніх справ, державної
безпеки, інших військових формуваннях; 9) осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Позивач по справі відноситься до категорії осіб зазначених у вище приведеній статті закону, що підтверджується наданим до суду посвідченням інваліду Великої Вітчизняної війни ІІ групи серії Б № 031771, виданим 06.10.1999 року Одеським обласним військкоматом.
Стаття 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», містить перелік пільг, які надаються державою інвалідам війни та особам до них прирівняних.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 року, стаття 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» була доповнена частиною 4, відповідно до положень якої – щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам І групи – 10 мінімальних пенсій за віком; ІІ групи – 8 мінімальних пенсій за віком; ІІІ групи – 7 мінімальних пенсій за віком.
Пунктом 20 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року – частина 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» була викладена у новій редакції – «щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених Законом про державний бюджет України».
Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року по справі № 1-28\2008 – пункт 20 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» - втратив чинність, як такий що є неконституційним.
Таким чином визначення розміру щорічної допомоги до Дня Перемоги, інвалідам війни ІІ групи, повинен був визначатися у відповідності до положень ч.5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції Закону від 25.12.1998 року, тобто в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
Згідно ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. – мінімальний розмір пенсії за віком, за наявності у чоловіків – 25, а у жінок 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Стаття 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» встановила на 2009 рік прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.
Згідно ст.. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» - прожитковий мінімум осіб, які втратили працездатність: з 1 січня – 470 грн.; з 1 квітня – 481 грн.; з 1 липня – 482 грн.; з 1 жовтня – 498 грн.
Таким чином, розмір щорічної допомоги до Дня Перемоги, яка мала бути виплачена позивачу до 5 травня 2009 року мав складати 3 984 грн. (498 грн.* 8).
Відповідно до ч.1 ст. 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року - щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня здійснюють органи праці та соціального захисту населення.
У зв’язку з наведеним, суд не може виконувати обов’язки суб’єкта власних повноважень, покладених на нього законом, таким чином, у задоволенні позовних вимог в частині зобов’язання відповідача виплатити вказане підвищення у певній сумі треба відмовити.
При викладених обставинах суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги, визнати дії відповідача неправомірними, зобов’язати відповідача поновити порушене право позивача, та зобов’язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради здійснити перерахування та нарахування щорічної допомоги до Дня Перемоги за 2009 рік у відповідності до розмірів встановлених ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1999 року, тобто у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 92, 152 Конституції України, ст. ст. 7, 13, 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст.. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», ст.. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Рішенням Конституційного суду України № 6-рп2007 від 09.07.2007 року, ст.. 28 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р., ст. ст. 6-14, 17, 19, 99, 100, 122, 159-163, 167, 185, 186, 254, 256 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, про визнання протиправними дії – задовольнити частково.
Зобов’язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради здійснити ОСОБА_1 перерахування та нарахування щорічної разової грошової допомоги до Дня Перемоги за 2009 рік у відповідності до розмірів встановлених ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції статті від 25.12.1998 року, тобто у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, встановлених на день виплати.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а також подання апеляційної скарги до Київського районного суду м. Одеси протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: Н.В. Бжассо