УХВАЛА

 17 серпня  2010 року                                                                                                    

м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах  апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого   Павліченка С.В.  

суддів :   Джуги С.Д., Кондора Р.Ю.

при секретарі Рогач І.І.

 розглянувши в судовому засіданні справу  за апеляційною скаргою Закарпатського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях «Закарпаттурист»  на рішення Іршавського районного суду від 3 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Закарпатського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях «Закарпаттурист» про стягнення підзвітних сум та середнього заробітку за час затримки в розрахунку при звільненні ,-

                                                                в с т а н о в и л а:

 ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом  до  Закарпатського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях «Закарпаттурист» про стягнення підзвітних сум та середнього заробітку за час затримки в розрахунку при звільненні.

Позовні вимоги обгрутовані    тим, що 22 травня 2002 року наказом № 19/02-03 його було прийнято на роботу директором філії «Туристично оздоровчий комплекс «Синевирське озеро» ЗАТ «Закарпаттурист», що є структурним підрозділом відповідача.

13 листопада 2006 року наказом № 40/02-01 відповідача його було звільнено із займаної посади, про що свідчить запис у трудовій книжці.

Протягом часу роботи директором філії, він перебуваючи у трудових відносинах, витрачав власні кошти на придбання товарно- матеріальних цінностей для потреб відповідача, що оформлялося бухгалтерією філії шляхом складання авансових звітів. На момент звільнення за відповідачем рахувалася заборгованість за підзвітними сумами в розмірі 105300,00 грн.

 На момент звільнення  середній заробіток складав 800,00 грн. тому виплата за період з 14.11.2006 року по 14.12.2007 року складає 10400,00 грн., а всього 115.700,00 грн.

  В процесі розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги і просив стягнути із відповідача за період з 14.12.2007 року по 14.05.2008 року середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку в розмірі 4000,00 грн., а разом стягнути 119700,00 грн.  

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням Іршавського районного суду від 3 червня 2010 року з відповідача на користь позивача стягнуто 105300,00 грн. та  14400, 00 грн. виплат за час затримки розрахунку.

В апеляційній скарзі  Закарпатського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях «Закарпаттурист»   ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції як незаконного та необґрунтованого і постановлення нового рішення про задоволення позову.

Зазначається, що суд першої інстанції застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, які не підлягали застосуванню, не виконав вказівок суду касаційної інстанції та необґрунтовано визнав встановленими недоведені обставини, а саме наявність факту заборгованості у відповідача перед позивачем.

При розгляді справи в апеляційній інстанції встановлено наступне.

Відповідно до офіційної бухгалтерської статистичної звітності, балансу філії «Туристично оздоровчий комплекс «Синевирське озеро» станом на 1 жовтня 2007 року, який без зауважень включений до зведеного балансу відповідача Закарпатського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях «Закарпаттурист» в пасивах, розділу поточні зобов’язання по рядку 610, інші поточні зобов’язання рахувалась кредиторська заборгованість перед позивачем ОСОБА_2 в розмірі 105 300 грн.

На час розгляду справи в апеляційній інстанції зміни чи уточнення до офіційної статистичної звітності, балансу відповідача не вносились.

Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи /том 1 ас. 122-125/ і не заперечуються сторонами.

У зв’язку з наведеним колегія суддів надає перевагу доказам, які підтверджують ці обставини, зокрема довідці бухгалтера-ревізора ЗАТ «Закарпаттурист»  /том 1 ас. 5-8/ і не бере до уваги докази, які суперечать офіційній бухгалтерській звітності та вважає факт наявності заборгованості Закарпатського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях «Закарпаттурист» перед позивачем ОСОБА_2 у розмірі 105 300 грн. доведеним.

Сторони погодились, що сума 34 117,96 грн., на яку претендує позивач оформлена як внесена позивачем до каси відповідача  відповідно до прибуткових ордерів фактично є сумою виплаченої ОСОБА_2 за власний рахунок заробітної плати працівникам філії «Туристично оздоровчий комплекс «Синевирське озеро» ЗАТ «Закарпаттурист», а сума 71182,04 грн. складається з оформлених відповідачем та проведених бухгалтерією авансових звітів за службові відрядження.

Таким чином вимога позивача в частині повернення 34 117,96 грн. не може регулюватись трудовим законодавством, оскільки подібні правовідносини виходять за межі прав та обов’язків працівника і власника  підприємства або уповноваженого ним органу при виконанні трудового договору.

________________________________________________________________________________

Справа № . 22-322210   Номер рядка статистичного звіту :   51        

Головуючий у І інстанції : Кавка І.І.

Доповідач :  С.В.Павліченко

Відповідно до  змісту  ч.1 ст. 121 КЗпП України, яка передбачає, що  працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв'язку з службовими відрядженнями, та змісту ч.3 ст. 2 Закону України “Про оплату праці” яка відносить компенсаційні  та   інші грошові  і матеріальні виплати до структури заробітної плати тому  правовідносини щодо  стягнення 71182,04 грн. регулюються трудовим законодавством і на них розповсюджуються вимоги ст. 116, 117 та 238 КЗпП України.

Зважаючи на наведене, суд першої інстанції обґрунтовано задоволив позовні вимоги.

Доводи апеляційної скарги щодо безпідставності вимог позивача, які зводяться до того, що до бухгалтерської документації та фінансової звітності були внесені завідомо неправдиві відомості  в т. ч. на підставі підроблених документів не можна брати до уваги, оскільки вони не можуть бути перевірені в межах повноважень суду в цивільному судочинстві.

Доводи скарги щодо незастосування судом строку позовної давності також не можна брати до уваги, оскільки вимога щодо стягнення 34 117,96 грн. заявлена в межах строку позовної давності а до вимоги щодо стягнення 71182,04 грн. застосована ст. 238 КЗпП України.

Інші доводи в не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції і відмови в задоволенні позову.

Керуючись ст. 307, 308, 313 – 315, 317 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області,-

у х в а л и л а:

  Апеляційну скаргу  Закарпатського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях «Закарпаттурист»  відхилити.

Рішення  Іршавського районного суду від 3 червня 2010 року   залишити без змін.

Ухвала проголошена в порядку ст.218, 317 ЦПК України, набирає законної сили   з  моменту її проголошення і  відповідно до ст. 326,327 ЦПК України  може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до  Верховного Суду України  протягом двадцяти днів   з дня набрання  нею  законної сили .

Головуючий  

Судді