справа  № 2-2377/10

                                                              З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я        

                  І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

          02 червня 2010  року                                                                                м. Луцьк      

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді                           Ковтуненка В.В.,

при секретарі                                    Педич Ю.С.,

з участю представника позивача    Михальчука В.О.,

        3-ої особи              ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луцьку цивільну справу за позовною заявою виконавчого комітету Луцької міської ради до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_5 про звільнення квартири,

                                                                В С Т А Н О В И В :

Виконавчий комітет Луцької міської ради звернувся до суду з вказаним позовом, в обгрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 22.06.2009 року виконавчим комітетом Луцької міської ради було прийняте рішення № 458-1 «Про заселення вільних квартир» згідно з п. 1 якого ОСОБА_3 з сім'єю у складі 3 осіб (він, дружина - ОСОБА_4, донька - ОСОБА_3В.) була надана двокімнатна квартира АДРЕСА_3 житловою площею 32,3 кв. м. зі зняттям з квартирного обліку та звільненням займаного його сім'єю житлового приміщення в гуртожитку на АДРЕСА_2. На підставі вказаного рішення 24.06.2009 року ОСОБА_3 з сім'єю було видано ордер № 14 на квартиру АДРЕСА_1. В зв'язку із наданням іншої квартири відповідачами були надані письмові зобов'язання звільнити займану квартиру. Враховуючи те, що квартира АДРЕСА_2, нікому не надана, тобто вільна, виконавчий комітет Луцької міської ради 13 серпня 2009 року прийняв рішення № 587-1 п. 3. якого у зв'язку із відселенням мешканців цокольного приміщення на АДРЕСА_4, надав однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 ОСОБА_2 з сім'єю в складі 3-ох осіб (ОСОБА_6 - доньки, ОСОБА_7 - сина). Проте ордер на вказану квартиру на даний час так і не виданий у зв'язку з тим, що ОСОБА_3 житло в гуртожитку не звільнив. Виконавчим комітетом Луцької міської ради 30.10.2009 року ОСОБА_3 був направлений лист за вихідним № 1.1-12/5253 з вимогою звільнити займане приміщення до 15.11.2009 року. Однак вимоги листа ОСОБА_3 та його сім'я проігнорували та в черговий раз відмовились звільнити квартиру АДРЕСА_2, яка і по даний час не звільнена .   Просить суд постановити рішення, яким зобов'язати відповідачів звільнити займану квартиру АДРЕСА_2 та стягнути з відповідачів на користь виконавчого комітету Луцької міської ради судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримав з підстав  наведених в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з’явилися про час і місце судового розгляду справи повідомлялися належним чином, від них до суду не надходило заяви про розгляд справи у їх відсутності, зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

Третя особа вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню.

Заслухавши пояснення представника позивача, третьої особи, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Відповідно до ст.132 ЖК України сезонні, тимчасові працівники і особи, що працювали за строковим трудовим договором, які припинили роботу, а також особи, що вчились у навчальних закладах і вибули з них, підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення з гуртожитку, який їм було надано у зв'язку з роботою чи навчанням.
Інших працівників підприємств, установ, організацій, які поселилися в гуртожитку в зв'язку з роботою, може бути виселено без надання іншого жилого приміщення в разі звільнення за власним бажанням без поважних причин, за порушення трудової дисципліни або вчинення злочину. Осіб, які припинили роботу з інших підстав, ніж ті, що зазначені в частині другій цієї статті, а також осіб, перелічених у статті 125 цього Кодексу, може бути виселено лише з наданням їм іншого жилого приміщення. Надаване громадянам у зв'язку з виселенням з гуртожитку інше жиле приміщення має відповідати вимогам, передбаченим частиною другою статті 114 цього Кодексу. Осіб, які проживають у гуртожитках, виселяються також у разі знесення будинку або переобладнання будинку (жилого приміщення) в нежилий, а також якщо будинок (жиле приміщення) загрожує обвалом. При цьому виселюваним надається інша жила площа в гуртожитку або інше жиле приміщення. Особи, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, виселяються із спеціальних гуртожитків після поліпшення їх житлових умов у порядку, передбаченому законодавством, або після звільнення їх жилої площі, тимчасово заселеної іншими особами, чи після проходження відповідного курсу лікування. Особам, які пройшли курс лікування і не мають іншої жилої площі, житло надається в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами.

  Cудом встановлено, що гуртожиток по АДРЕСА_2 належить до державного житлового фонду і знаходиться у віданні Луцької міської ради. В квартирі № 18, вказаного гуртожитку, по АДРЕСА_2 незаконно  проживає ОСОБА_3 з членами своєї сім»ї, оскільки вони мають інше житлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3. (а.с. 5-6), на яке їм видано ордер (а.с.10). ОСОБА_3 з сім’єю в добровільному порядку не бажає звільняти  житлове приміщення в гуртожитку, що  знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, хоча зобов’язувались звільнити спірне житлове приміщення у зв»язку з наданням іншого житлового приміщення, що підтверджується письмовим зобов’язанням (а.с.).

    Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що відповідачам у зв»язку з покращенням житлових умов була надана квартира АДРЕСА_3 житловою площею 32,3 кв. м., на яку їм видано ордер, однак залишаються незаконно проживати в  квартирі АДРЕСА_2, і не бажають її звільняти в добровільному порядку, а тому на за таких обставин суд приходить до висновку про задоволення позову.

Судом також встановлено, що при зверненні до суду позивачем було сплачено судові  витрати – судового збору в сумі 8,50 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  в сумі 37,00 грн., які підлягають стягненню з  відповідачів на  користь позивача.

Керуючись ст. 132 ЖК України, ст.ст. 10, 57, 60, 88, 212 – 215, 224 ЦПК України, суд,-                                                        

В И Р І Ш И В :

              Позовну заяву виконавчого комітету Луцької міської ради до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_5 про звільнення квартири – задовольнити  повністю.

   Виселити ОСОБА_3, ОСОБА_4 із займаної однокімнатної квартири АДРЕСА_2.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь виконавчого комітету Луцької міської ради понесені і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 4,25 гривень та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 18,50 гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь виконавчого комітету Луцької міської ради понесені і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 4,25 гривень та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 18,50 гривень.

Рішення  може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області  через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі в 10 – денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів  апеляційної скарги, з подачею її копії до Апеляційного суду Волинської області або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

           Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

                                  Суддя                                                В.В. Ковтуненко

Рішення складено в повному об»ємі

04 червня 2010 року.