справа № 2-4703/10  

                                                                                  Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

07 липня 2010 року                                                                                                     м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді                        Ковтуненка В.В.,

при секретарі                                Суха Л.П.,

з участю представника позивача              ОСОБА_1,

                представника відповідача          Зубач П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луцьк цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Луцьку (далі УПФУ в м. Луцьку) про поновлення виплати пенсії,

В С Т А Н О В И В :

      ОСОБА_1 звернулася до суду в інтересах ОСОБА_3 з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Луцьку (далі УПФУ в м. Луцьку) про поновлення виплати пенсії.

Вимоги обґрунтовує тим, що її мама, ОСОБА_3, до 2001 року проживала в м. Луцьку за адресою: АДРЕСА_1 та отримувала пенсію, яка їй була призначена з вересня 1994 року за віком, як державний службовець. В 2001 році її мама виїхала за кордон в Канаду на постійне місце проживання. І відповідно до  діючого на той час  пенсійного законодавства звернулась до  управління соціального захисту населення Луцького міськвиконкому  про припинення виплати пенсії з 01.07.2001 року. Внаслідок чого виплата пенсії її мамі була припинена. В лютому 2010 року вона зверталась до відповідача з письмовою заявою в інтересах своєї мами ОСОБА_3 про поновлення виплати пенсії. Однак відповідачем листом від 22.02.2010 року їй було повідомлено, що задовольнити її вимоги  викладені у зверненні немає законних підстав. Із зазначеним рішенням відповідача вона не згідна. Вважає, що її мамі ОСОБА_3 відповідач зобов»язаний поновити виплату пенсії з 07.10.2009 року. Просить суд визнати протиправною відмову Управління Пенсійного Фонду України у м. Луцьку  про  поновлення виплати пенсії ОСОБА_3 з 07.10.2009 року, зобов»язати Управління Пенсійного Фонду України у м. Луцьку поновити  виплату пенсії ОСОБА_3 з 07.10.2009 року, зобов»язати відповідача під час розгляду судової справи надати для ознайомлення пенсійну справу ОСОБА_3

Представник позивача в судовому засіданні заявлений позов підтримала з підстав наведених в заяві, просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача заявлений позов не визнав, пояснив суду, що в 2001 році ОСОБА_3 було  припинено виплату пенсії,  згідно п.2 ч.1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058 – ІV. Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 року № 25-рн/2009 визнано такими, що не відповідають конституції України (є неконституційними), положення 2 частини першої ст. 49, другого речення ст. 51 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058 – ІV і втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Однак Верховною Радою України до  теперішнього часу не приведено у відповідність до Конституції України законів, які регламентують виплату пенсій пенсіонерам, які постійно проживають у державах, з якими Україною не укладено відповідного міжнародного договору (в тому числі і Канадою), а тому управління не має правових підстав та механізму поновлення виплати пенсії позивачу. Просить відмовити в задоволенні позову.

           Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

          Відповідно до п. 2  ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» виплата   пенсії   за   рішенням   територіальних  органів Пенсійного фонду припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо  інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

    Судом встановлено, що ОСОБА_3 є громадянкою України, проживала раніше  у АДРЕСА_1 та отримувала пенсію, яка їй була призначена з вересня 1994 року за віком, як державний службовець. В 2001 році вона виїхала за кордон в Канаду на постійне місце проживання, у зв’язку з цим на підставі її заяви управлінням соціального захисту населення Луцького міськвиконкому (яке на той час призначало і виплачувало пенсію) було припинено виплату вищевказаної пенсії.

         Відповідно до ст. 51 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»   під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому  разі,  якщо  це  передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Рішенням Конституційного суду України від 07.10.2009 року № 25-рн/2009 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) п. 2  ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та друге речення  ст. 51 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від  09.07.2003 року № 1058-ІV і втратили  чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Судом при  розгляді справи встановлено, що в лютому 2010 року ОСОБА_1  в інтересах ОСОБА_3 (громадянки України), на підставі довіреності, звернулась до Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку про поновлення виплати ОСОБА_3 пенсії починаючи з 07.10.2009 року, однак їй було відмовлено (а.с.6).

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що з 2001 року ОСОБА_3 припинено  виплату пенсії у зв’язку з виїздом за кордон у  Канаду  на постійне місце проживання.  Рішенням Конституційного суду України від 07.10.2009 року № 25-рн/2009 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та друге речення  ст. 51 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від  09.07.2003 року № 1058-ІV і втратили  чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Отже, з моменту втрати  чинності п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та другого речення ст. 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від  09.07.2003 року № 1058-ІV, відповідач повинен був поновити позивачу виплату призначеної раніше пенсії за віком з 07.10.2009 року. Не зважаючи на таке правове положення, яке є з 07.10.2009 року, відповідач не поновлює позивачу виплату призначеної раніше пенсії. У зв'язку з вищевикладеним поновлення виплати пенсії ОСОБА_3 повинно здійснюватись на загальних підставах, починаючи з дня ухвалення Конституційним Судом України вищевказаного рішення, починаючи з 07.10.2009 року, а тому за таких обставин суд приходить до висновку про задоволення позову частково, визнання дій УПФ України у м. Луцьку  щодо поновлення виплати пенсії ОСОБА_3 незаконними та зобов’язати УПФ України в м. Луцьку Волинської області поновити ОСОБА_3 виплату пенсії з 07.10.2009 року.

Керуючись Конституцією України, Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» , Рішенням Конституційного суду України від 07.10.2009 року № 25-рн/2009 року , ст.ст. 10,57,60,212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Луцьку про поновлення виплати пенсії - задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Луцьку Волинській області протиправними щодо відмови в поновленні виплати пенсії ОСОБА_3 - незаконними.

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Луцьку Волинській області поновити ОСОБА_3 виплату пенсії з 07 жовтня 2009 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження або після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до Апеляційного суду Волинської області або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

                     Суддя                                                      В.В. Ковтуненко  

Рішення складено в повному об’ємі

12 липня  2010 року