справа № 2-6110/10

                                       Р І Ш Е Н Н Я                    

                 І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

                    28 липня 2010  року                                                                           м. Луцьк                

    Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді                                        Ковтуненка В.В.,

при секретарі                                                 Педич Ю.С.,

з участю прокурора                   Гіль Г.А.,

    представника позивача                 Єжика Л. В.,

    відповідача               ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луцьк цивільну справу за позовною заявою прокурора м. Луцька в інтересах держави в особі ВАТ «Державний ощадний банк України» до  ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Прокурор м. Луцька звернувся  до суду в інтересах держави в особі ВАТ «Державний ощадний банк України» з вказаним позовом, в обгрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що 06 червня 2008 року між ВАТ "Державний ощадний банк України та ОСОБА_3 укладений кредитний договір за № 4015. Відповідно до умов цього договору позичальник отримав від банку кошти в сумі 20 000 грн. на споживчі потреби під 26, % річних з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 03.06.2011 року. Відповідач зобов'язався проводити погашення кредиту та відсотків за користування ним щомісячно згідно з графіком, шляхом перерахування або внесення готівки до каси банку, перший платіж здійснити в липні 2008 року. Виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором забезпечено договорами поруки укладеними з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (договори поруки №№ 4733,4734 від 06.06.08р.). За умов цих договорів поручитель зобов'язався перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язань за кредитним договором № 4015 від 06.06.2008 року. У зв'язку з невиконаням умов кредитного договору № 4015 боржнику та поручителю надсилались листи з вимогою виконати зобов'язання перед банком. Однак, на даний час зобов'язання по зазначеному вище кредитному договору боржником та поручителями не виконані. Відповідно умов кредитного договору та відповідно позичальник зобов'язаний сплатити банку проценти за договором та як боржник -сплатити пеню за несвоєчасне виконання основного зобов'язання.

 Так, станом на 17 червня 2010 року загальна сума заборгованості по кредитному договору від 06.06.08. № 4015 складає 17925,47 грн. зокрема, 13675,94 грн. - сума непогашеного кредиту; 3391,63 грн. - відсотки за користування кредитом; 867,90 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту .  Просить суд стягнути солідарно в примусовому порядку з  відповідачів на користь банку заборгованість в сумі 17925,47 грн.

    В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлений позов з підстав наведених в позовній заяві, просили позов задовольнити.

   Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлений позов визнала, не заперечувала проти його задоволення.

    Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_5 в судове засідання не з’явились, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлялись належним чином.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача ОСОБА_2, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець)  зобов’язується  надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити  проценти.

           Судом встановлено, що 06.06.2008 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 4015, відповідно до якого банк надав відповідачу  кредит у сумі 20 000,00 грн. на споживчі потреби під 26 % річним строком  з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 03.06.2011 року (а.с.5-6). Однак відповідач взяті на себе зобов’язання по кредитному договорі не виконує належним чином і  станом на 28.07.2010 року у  відповідача мається заборгованість в сумі 17 925,47 грн., які підлягають стягненню солідарно з ОСОБА_3, як основного боржника та ОСОБА_2, ОСОБА_4, як поручителів.

Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Судом також встановлено, що в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором № 4015 від 06.06.2008 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2, ОСОБА_4 було укладено договори поруки №№ 4733, 4734 від 06.06.2008 року (а.с. 7,8), відповідно до яких поручителі на добровільних засадах взяли на себе зобов'язання перед банком відповідати по зобов'язаннях ОСОБА_3, які виникають з умов кредитного договору № 4015 від 06.06.2008 року в повному обсязі цих зобов'язань.

Відповідно до статті 526  Цивільного кодексу України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Судом встановлено, що ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 належним чином не виконують взяті на себе зобов’язання за кредитним договором № 4015 від 06.06.2008 року та договорами поруки №№ 4733, 4734 від 06.06.2008 року, у зв’язку з чим станом на 28.07.2010 року у них мається заборгованість перед банком в сумі – 17 925, 47 грн. ВАТ «Державний ощадний банк України» було вжито заходи по досудовому врегулюванню спору. ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 направлялось вимоги та повідомлення  № 345 від 18.01.2010 року, №№ 26/380-10, 26/380-9 від 09.02.2010 року (а.с.14,15,16), однак  вимога банку відповідачами проігнорована.

Відповідно до ч.3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи  відхиленої частини вимог.

Відповідно  до п. 30 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»  від сплати державного мита звільняються Генеральна прокуратура України та її органи – за позовами яких вони звертаються до суду або господарського  суду в інтересах громадян і держави.

 Як вбачається з матеріалів справи прокурором м. Луцька при зверненні до суду в інтересах держави в особі ВАТ «Державний ощадний банк України» не було сплачено судових витрат, так як у відповідності до Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» звільнений від сплати судового збору.

         Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 свої зобов`язання за кредитним договором № 4015 від 06.06.2008 року та договорами поруки №№ 4733, 4734 від 06.06.2008 року не виконують, і в них мається заборгованість перед ВАТ «Державний ощадний банк України» в сумі 17 925,47 грн., при зверненні до суду прокурором м. Луцька в інтересах ВАТ «Державний ощадний банк України» не було сплачено судовий збір, так як він звільнений  від сплати судових витрат, а тому  за таких обставин суд  приходить до висновку про задоволення позову, про стягнення солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь банку заборгованість по кредитному  договору в сумі 17 925.47 грн., та на  користь держави судові витрати по сплаті судового збору в сумі 179,25 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі –  120,00 грн.

       Керуючись ст. ст. 554,  1054 ЦК України, ст. ст. 10, 57, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву прокурора м. Луцька в інтересах держави в особі ВАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Сусково Свалявського району Закарпатської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, як основного боржника та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки с. Тристень Рожищенського району Волинської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, як поручителя на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» заборгованість за кредитним договором в сумі - 17 925,47 гривень, р/р НОМЕР_3 в ОПРВ Волинського обласного управління Ощадбанку, МФО 303998, код 09303328.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Сусково Свалявського району Закарпатської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, як основного боржника та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки м. Луцьк Волинської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, як поручителя на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» заборгованість за кредитним договором в сумі - 17 925,47 гривень, р/р НОМЕР_3 в ОПРВ Волинського обласного управління Ощадбанку, МФО 303998, код 09303328.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Сусково Свалявського району Закарпатської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь держави судовий збір в сумі в сумі 59,75 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 40 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки с. Тристень Рожищенського району Волинської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь держави судовий збір в сумі в сумі 59,75 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 40 гривень.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки м. Луцьк Волинської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, на користь держави судовий збір в сумі в сумі 59,75 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 40 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до Апеляційного суду Волинської області або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження або після апеляційного розгляду справи.

                                  Суддя                                                В.В. Ковтуненко

Рішення складено в повному об’ємі

29 липня 2010 року