Справа № 22ц-11236/2010р. Головуючий в 1 інстанції: Пащенко Л.В.
Категорія_________ Доповідач: Коротенко Є.В.
У Х В А Л А
Іменем України
19 серпня 2010 року
Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого – судді Коротенка Є.В.
суддів Медведєва А.М., Маляренко І.Б.
при секретарі Глазковій Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Луганську справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Первомайського міського суду Луганської області від 26.05.2010 року за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Луганської області про визнання дій незаконними, зобов’язання вчинити певні дії та на ухвалу Первомайського міського суду Луганської області від 09.07.2010 року про відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Луганської області про визнання дій незаконними, зобов’язання вчинити певні дії,
встановила:
Позивач в квітні 2010 року звернувся до суду з зазначеною позовною заявою, посилаючись на те, він має статус особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи у зв'язку з ліквідацією її наслідків, має відповідне посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, є інвалідом 2 групи. Частинами 4 та 7 статті 48 Закону України від 28.02.1991 року «Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачена щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС, які стали інвалідами 2 групи, в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат.
Відповідач у 1999 році щорічну допомогу на оздоровлення йому не виплатив взагалі, а у 2000-2009 роках виплачував її у значно заниженому розмірі, внаслідок чого недоплата такої допомоги за період 1999-2009 р.р. складає 20689 грн. 80 коп. Вважає, що відповідач повинен провести йому виплати щорічної допомоги на оздоровлення за 1999-2009 р.р. з розрахунку розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати.
Рішенням Первомайського міського суду Луганської області від 26.05.2010 року вказаний позов ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Луганської області було задоволено частково. Суд:
- визнав незаконними дії Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Луганської області щодо відмови у проведенні перерахування щорічної грошової допомоги на оздоровлення та її виплати ОСОБА_2;
- зобов’язав Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Луганської області перерахувати та виплатити за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 заборгованість з щорічної допомоги на оздоровлення за 2003-2005р.р., 2007-2009р.р., виходячи із суми п’яти мінімальних заробітних плат на момент виплати щорічно з урахуванням фактично здійснених виплат за рахунок коштів Державного бюджету України.
- у задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.
05.07.2010 року від ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, до суду надійшла заява про винесення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Луганської області про визнання дій незаконними, зобов’язання вчинити певні дії.
Ухвалою Первомайського міського суду Луганської області від 09.07.2010 року було відмовлено в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Луганської області про визнання дій незаконними, зобов’язання вчинити певні дії.
Не погодившись з рішенням Первомайського міського суду Луганської області від 26.05.2010 року та з ухвалою Первомайського міського суду Луганської області від 09.07.2010 року, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся з апеляційними скаргами на них, посилаючись при цьому на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив зазначені судові рішення скасувати.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи в межах апеляційних скарг, перевіривши законність та обгрунтованність рішення суду, судова колегія вважає апеляційні скарги такими, що не підлягають задоволенню.
Судом першої інстанції були повно і всебічно дослідженні обставини справи та дана належна оцінка доказам, на які сторони посилалися в суді першої інстанції. Суд правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Встановлено, що позивач має статус особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи у зв'язку з ліквідацією її наслідків, має відповідне посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, є інвалідом 2 групи, у зв’язку з чим має право на щорічну допомогу на оздоровлення учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат.
На думку колегії суддів, суд, приймаючи до уваги положення Конституції України, Законів України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, „Про встановлення розмірів мінімальних заробітних плат на 2004, 2005 р.р.”, постанови Кабіету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року, № 256 від 04.03.2002 року, № 1687 від 29.10.2003 року прийшов до правильного висновку про незаконності дій Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Луганської області щодо нездійснення перерахунку та виплати на користь ОСОБА_2 заборгованості з щорічної допомоги на оздоровлення за періоди 2003-2005р.р., 2007-2009р.р., виходячи із суми п’яти мінімальних заробітних плат на момент виплати щорічно з урахуванням фактично здійснених виплат.
Разом із тим суд першої інстанції обгрунтованно та законно відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Луганської області стосовно перерахунку та виплати на користь ОСОБА_2 заборгованості з щорічної допомоги на оздоровлення за періоди 1999-2002 років (оскільки у зазначений період Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Луганської області не здійснювало функції по виплаті щорічної допомоги на оздоровлення) та за 2006 рік (оскільки Законом України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” дія статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” була призупинена і Коституційний Суд України не прийняв будь-яких рішень щодо неконституційності такої правової норми).
При цьому колегія суддів зауважує, що обраний позивачем спосіб захисту порушених прав позивача - зобов’язання виплатити щорічну допомогу на оздоровлення у визначеній судом сумі - не кореспондується з нормами чинного законодавства (ст.ст. 21, 105, 162 КАС України), оскільки задовольнивши позовні вимоги в такий спосіб, суд перебрав би повноваження УПСЗН щодо перерахунку допомоги на себе.
Щодо ухвали Первомайського міського суду Луганської області від 09.07.2010 року про відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Луганської області про визнання дій незаконними, зобов’язання вчинити певні дії, то, на думку колегії судів, суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у задоволенні такої заяви, оскільки підстави, викладені у ній є обгрунтуванням доводів апеляційної скарги, також поданої представником позивача.
Крім того, ч.1 ст.220 ЦПК України містить вичерпний перелік підстав для ухвалення додаткового рішення і жодний з них заявником зазначений не був.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
При таких обставинах судова колегія вважає, що доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Судом першої інстанції постановлені правильні по суті і справедливі судові рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.307, 308, 312, 314-315, 317, 319 ЦПК України, приймаючи до уваги положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами» № 1691-VI від 18 лютого 2010 р., судова колегія
ухвалила:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Первомайського міського суду Луганської області від 26.05.2010 року за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Луганської області про визнання дій незаконними, зобов’язання вчинити певні дії та на ухвалу Первомайського міського суду Луганської області від 09.07.2010 року про відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Луганської області про визнання дій незаконними, зобов’язання вчинити певні дії відхилити.
Рішення Первомайського міського суду Луганської області від 26.05.2010 року та ухвалу Первомайського міського суду Луганської області від 09.07.2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: