Справа № 22ц-13826/10 Головуючий у 1 інстанції Янюк Ю.Б.
Категорія 51 Доповідач Соломаха Л.І.
____________________________________________________________________________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого-судді Пономарьової О.М.
суддів Соломахи Л.І., Бондаренко Л.І.
при секретарі Шуляк Я.Г.
за участю:
представника відповідача Іваненка С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу відповідача - Луганського національного аграрного університету на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 14 червня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Луганського національного аграрного університету про скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 14 червня 2010 року визнано незаконними наказ директора відокремленого підрозділу «Костянтинівський технікум Луганського національного аграрного університету» № 154 від 05 травня 2009 року про застосування до ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
В апеляційній скарзі відповідач - Луганський національний аграрний університет, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Зазначає, що діяльність судів з розгляду справ цієї категорії повинна спрямовуватися на всемірну охорону прав і законних інтересів установ, на зміцнення трудової та виробничої дисципліни.
Згідно «Правил внутрішнього трудового розпорядку» обов’язок по наданню документів на підтвердження поважності причин відсутності на робочому місці покладається на працівників.
Станом на 05 травня 2009 року позивачем не були підтверджені причини відсутності на робочому місці 10 квітня 2009 року з 10 до 12 години. Навіть станом на 14 червня 2010 року до бухгалтерії Костянтинівського технікуму документ на підтвердження причин відсутності ОСОБА_2 на робочому місці 10 квітня 2009 року не поступив. Довідка медичної установи була здана ОСОБА_2 лише в серпні 2009 року до суду разом з позовом.
Судом в рішенні не наведено якими конкретно діями керівництва технікуму порушено вимоги ст. 147, ст. 147-1, ст. 149 КЗпП України та що конкретно створює підстави для визнання оскаржуваного наказу незаконним.
Вважає, що суд повинен був оцінювати докази відомі керівництву технікуму станом на 05 травня 2009 року, а не ті, які сталі відомі станом на 14 червня 2010 року. Позивачем не доведено, що станом на 05 травня 2009 року керівництво технікуму володіло інформацією щодо спірного питання (а.с. 166-167).
В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача Іваненко С.І., який діє на підставі довіреності юридичної особи, доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.
Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав:
При розгляді справи суд першої інстанції встановив, що позивач ОСОБА_2 згідно наказу № 144-к від 05 липня 2007 року директора Костянтинівського сільськогосподарського технікуму був прийнятий на роботу на посаду механіка з 5 липня 2007 року з оплатою 50% від ставки механіка (а.с. 32-34, а.с. 36).
Згідно «Положення про відокремлений підрозділ «Костянтинівський технікум Луганського національного аграрного університету», яке схвалено загальними зборами Костянтинівського технікуму Луганського національного аграрного університету протокол № 42 від 06 лютого 2008 року та затверджено ректором Луганського національного аграрного університету, Костянтинівський технікум Луганського національного аграрного університету є правонаступником Державного вищого навчального закладу «Костянтинівський сільськогосподарський технікум» та є структурним підрозділом Луганського національного аграрного університету (а.с. 38-56, а.с. 112-113).
Згідно наказу № 291 від 10 грудня 2007 року директора Костянтинівського технікуму Луганського національного аграрного університету ОСОБА_2 встановлено робочий час з 8 до 12 години (а.с. 149).
Згідно наказу № 154 від 05 травня 2009 року директора ВП «Костянтинівський технікум Луганського національного аграрного університету» за порушення правил внутрішнього трудового розпорядку та трудової дисципліни, яке виявилося в самовільному залишенні робочого місця та бездоглядному залишенні товарно-матеріальних цінностей протягом тривалого часу, а також відсутності на робочому місці протягом двох годин механіку ОСОБА_2 оголошена догана.
Як вбачається з наказу 10 квітня 2009 року механік ОСОБА_2 з 10 до 12 години без повідомлення вищестоящого керівництва покинув робоче місце і був відсутнім протягом 2 годин, що є порушенням трудової дисципліни (а.с. 6-7).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що порушенням трудової дисципліни є невиконання або неналежне виконання без поважних причин обов’язків, покладених на працівника трудовим договором. Позивач ОСОБА_2 10 квітня 2009 року з 10 до 12 години (з урахуванням часу на пересування до лікарні) був відсутній на робочому місці з поважних причин, а саме, через стан свого здоров’я, а тому його відсутність на робочому місці не є порушенням трудової дисципліни і не може тягти за собою застосування дисциплінарного стягнення. Той факт, що позивач не попередив адміністрацію технікуму про необхідність звернення за медичною допомогою, не є підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, оскільки визначальним у цій обставині є те, що позивач дійсно потребував медичної допомоги, фактично звертався за такою допомогою і вона йому була надана.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно встановив обставини справи, дав їм належну оцінку та дійшов правильного висновку про задоволення позову.
Відповідно до ст. 139 КЗпП України п рацівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Відповідно до ст. 140 КЗпП України т рудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохочення за сумлінну працю.
У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов'язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.
Відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.
Суд першої інстанції правильно зазначив, що порушенням трудової дисципліни є невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов’язків.
З матеріалів справи встановлено, що 10 квітня 2009 року позивач був відсутній на робочому місці з 10 до 12 години.
Проте доведено і цей факт не спростовується відповідачем, що позивач був відсутній через його звернення в цей час за медичною допомогою.
Факт звернення позивача за медичною допомогою підтверджений довідкою поліклінічного відділення міської лікарні № 5 від 10 квітня 2009 року, згідно якої позивач ОСОБА_2 знаходився в поліклініці з 10 до 11 години, йому був встановлений діагноз – нейроциркуляторна дистонія по гіпертонічному типу, надана необхідна допомога, надані рекомендації (а.с. 8).
Зазначений факт підтвердив і допитаний у судовому засіданні в якості свідка лікар ОСОБА_3
Тобто, позивачем доведено, що він був відсутній на робочому місці 10 квітня 2009 року з 10 до 12 години через стан здоров’я та необхідність звернення за медичною допомогою, тобто його вина в порушенні трудової дисципліни відсутня.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що підстави для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за відсутність на робочому місці 10 квітня 2009 року з 10 до 12 години відсутні, оскільки в його діях відсутній склад дисциплінарного правопорушення, а саме, наявність його вини в невиконанні трудових обов’язків.
Та обставина, що позивач до 05 травня 2009 року не надав відповідачу документ, що підтверджує причини його відсутності на робочому місці 10 квітня 2009 року, не спростовує висновків суду.
Перевіряючи обґрунтованість притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, суд зобов’язаний з'ясувати в чому конкретно проявилось порушення та чи є в цьому вина працівника. Процесуальний закон не обмежує надання доказів щодо наявності або відсутності вини працівника певним періодом, а саме, в період до застосування дисциплінарного стягнення. Та обставина, що позивач надав документ, що підтверджує причини його відсутності на роботі, лише до суду, не свідчить про наявність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Як вбачається з тексту наказу № 154 від 05 травня 2009 року та пояснювальної записки позивача від 29 квітня 2009 року він зазначав, що був відсутній на робочому місці за станом здоров’я і вимушений був звернутися до лікарні, тобто поважні причини відсутності позивача на робочому місці 10 квітня 2009 року відповідачу станом на 05 травня 2009 року (день видання наказу) були відомі (а.с. 6-7, а.с. 31).
Відповідно до п. 1 постанови Пленум Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» діяльність судів по розгляду справ цієї категорії повинна спрямовуватися не тільки на охорону прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій, на зміцнення трудової та виробничої дисципліни, про що зазначає відповідач в апеляційній скарзі, але й на всемірну охорону конституційного права кожного на працю, яке включає можливість заробляти собі на життя працею, яку особа вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для скасування рішення суду в межах доводів апеляційної скарги не має, доводи апеляційної скарги необгрунтовані і не спростовують висновків суду, тому відповідно до частини 1 ст. 308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.
Керуючись ст. 307, ст. 308, ст. 314, ст. 315 ЦПК України, Апеляційний суд Донецької області, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу відповідача - Луганського національного аграрного університету відхилити.
Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 14 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до С удової палати з розгляду цивільних справ Верховного Суду України, який до 01 листопада 2010 року до створення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ здійснює його повноваження.
Головуючий: О.М. Пономарьова
Судді: Л.І. Соломаха
Л.І. Бондаренко