Справа № 22ц-11206/10 Головуючий у 1 інстанції Шестопалова Я.В.
Категорія 57 Доповідач Соломаха Л.І.
____________________________________________________________________________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого – судді Пономарьової О.М.
суддів Соломахи Л.І., Бондаренко Л.І.
при секретарі Руденко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу Компанії TRANS-Logik Oil OU (Естонія) на ухвалу судді Ленінського районного суду м. Донецька від 22 лютого 2010 року про повернення заяви Компанії «TRANS-Logik Oil OU» про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, -
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Донецька від 22 лютого 2010 року повернута заява ОСОБА_1, який звернувся в інтересах Компанії «TRANS-Logik Oil OU», про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України.
В апеляційній скарзі Компанія TRANS-Logik Oil OU , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нову про повернення заяви на підставі ст. 121 ЦПК України.
В судовому засіданні апеляційного суду представник Компанії TRANS-Logik Oil OU Воловик В.О., який діє на підставі довіреності юридичної особи, доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.
Представник боржника – Закритого акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод» у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Компанії TRANS-Logik Oil OU Воловика В.О. , дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав:
З матеріалів справи встановлено, що 12 лютого 2010 року до Ленінського районного суду м. Донецька надійшла заява Компанії TRANS-Logik Oil OU (Естонія) про видачу виконавчого листа. Заява підписана ОСОБА_1
В заяві зазначено, що рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (далі МКАС) від 06 листопада 2009 року затверджена досягнута між приватним акціонерним товариством «Донецький електрометалургійний завод» та OU Metall Market (Естонія) угода, згідно якої зобов’язано приватне акціонерне товариство «Донецький електрометалургійний завод» сплатити OU Metall Market (Естонія) 440 871,66 доларів США щомісячно рівними платежами по 48 985,74 долари США, починаючи з листопада 2009 року. Згідно угоди про уступку права вимоги від 07 листопада 2009 року новим кредитором ЗАТ «Донецький електрометалургійний завод» стало TRANS-Logik Oil OU.
Посилаючись на порушення ЗАТ «Донецький електрометалургійний завод» затвердженої МКАС угоди, TRANS-Logik Oil OU просило видати виконавчий лист на примусове виконання рішення МКАС, яким затверджена мирова угода між OU Metall Market та ЗАТ «Донецький електрометалургійний завод» (а.с.6-7).
Повертаючи заявнику заяву, суд виходив з того, що вона не підлягає розгляду Ленінським районним судом м. Донецька та підлягає поверненню для подання компетентному суду, яким є господарський суд м. Донецька. Відповідно до Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», МКАС за своїм правовим статусом є постійно діючим третейським судом. Згідно Закону України «Про третейські суди» заява про видачу виконавчого документа може бути подана до компетентного суду, яким є місцевий загальний чи місцевий господарський суд відповідно до підвідомчості та підсудності, встановленої ЦПК та ГПК України. Рішення МКАС від 06 листопада 2009 року прийнято по спору між двома юридичними особами. Враховуючи суб’єктний склад учасників спору, заява має розглядатися господарським судом м. Донецька (за місцем знаходження боржника).
Крім того, стягувачем не дотримано вимог ст. 35 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», а саме, до клопотання не додані належним чином оформлені документи, передбачені відповідним міжнародним договором, зокрема: оригінал належним чином засвідченого арбітражного рішення або належним чином засвідчена копія такого, а якщо цього вимагає відповідний міжнародний договір, - і офіційний документ про те, що воно набрало законної сили; оригінал або належним чином засвідчена копія арбітражної угоди, угоди про уступку права вимоги, угоди про врегулювання спору мирним шляхом. До заяви додані лише ксерокопії, деякі з яких засвідчено нотаріусом м. Санкт-Петербургу Російської Федерації, що не відповідає вимогам законодавства України та міжнародних договорів.
До того ж ОСОБА_1, яким підписано заяву про видачу виконавчого листа від імені компанії TRANS-Logik Oil OU, не додано до поданої заяви документу, що підтверджує його повноваження на право звернення до суду в інтересах компанії TRANS-Logik Oil OU (а.с. 2-5).
Не погоджуючись з судовим рішенням, заявник в апеляційній скарзі зазначає, що питання визнання та виконання рішень іноземних судів, яким є і рішення міжнародних арбітражів, регулюються ст. 390-392 ЦПК України, тобто воно підвідомче судам загальної юрисдикції. Згідно Закону України «Про третейські суди» його дія не поширюється на міжнародний комерційний арбітраж. Суд зазначене не врахував та дійшов помилкового висновку при вирішенні питання про відкриття провадження у справі. В іншій частині ухвала суду не оскаржується, але інші зазначені в ухвалі обставини не перешкоджають відкриттю провадження у справі і є підставою для повернення заяви в порядку ст. 121 ЦПК України (а.с.42-45).
Апеляційний суд вважає, що до висновку про повернення заяви про видачу виконавчого листа суд дійшов внаслідок неправильного застосування норм процесуального права.
Повертаючи заяву про видачу виконавчого листа, суд послався на вимоги ст. 15, ст. 122 ЦПК України, ст. 1, ст. 35, ст. 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж».
При цьому суд не врахував, що ст. 122 ЦПК України регулюються питання щодо відкриття провадження у справі, а питання щодо повернення заяви про що йдеться в оскаржуваній ухвалі суду регулюється ст. 121 ЦПК України.
Відповідно до частини 3 ст. 121 ЦПК України в редакції, що діяла на час постановлення ухвали, заява повертається у випадках, коли:
1) позивач до відкриття провадження у справі подав заяву про повернення йому позову;
2) заяву подано недієздатною особою;
3) заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;
4) справа не підсудна цьому суду;
5) подана заява про розірвання шлюбу під час вагітності дружини або до досягнення дитиною одного року без дотримання вимог, встановлених Сімейним кодексом України.
Відповідно до частини 2 ст. 122 ЦПК України с уддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо:
1) заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства;
2) є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Відмова від позову не позбавляє другу сторону права пред'явити такий самий позов до особи, яка відмовилась від позову;
3) у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
4) є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або скасував рішення третейського суду і розгляд справи в тому ж третейському суді виявився неможливим;
5) після смерті фізичної особи, а також у зв'язку з припиненням юридичної особи, які є однією із сторін у справі, спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Повертаючи заяву заявнику з посиланням на вимоги ст. 122 ЦПК України, суд переплутав два різних процесуальних інститути.
Повертаючи заяву для подання до належного суду, суд також не врахував, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про третейські суди» від 11 травня 2004 року № 1701-IV дія цього Закону не поширюється на міжнародний комерційний арбітраж.
Рішення МКАС є рішенням іноземного суду (арбітражу), визнання та звернення до виконання яких регулюється главою VIII «Про визнання та виконання рішень іноземних судів в Україні» ЦПК України, ст. 35, ст. 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» від 24 лютого 1994 року № 4002-XII, Конвенцією про визнання й виконання іноземних арбітражних рішень (укладена у м. Нью-Йорку 10 червня 1958 року, набула чинності для України 10 січня 1961 року), Європейською конвенцією про зовнішньоторговельний арбітраж (підписана в м. Женеві 21 квітня 1961 р., ратифікована Верховною Радою УРСР 25 січня 1963 року, набула чинності для України 7 січня 1964 року).
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов'язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36.
Згідно Господарсько-процесуального кодексу України господарським судам клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не підвідомчі.
Відповідно до ст. 392 ЦПК України питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду на клопотання стягувача розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника.
Суд першої інстанції ці вимоги законів не врахував і дійшов помилкового висновку щодо підвідомчості цієї заяви господарському суду.
Що стосується того, що до заяви про видачу виконавчого листа заявником не додані документи відповідно до ст. 35 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», то ця обставина не є підставою для повернення заяви заявнику.
Що стосується повноважень ОСОБА_1, яким підписано подану заяву про видачу виконавчого листа від імені компанії TRANS-Logik Oil OU, то в заяві в якості заявника зазначена компанія TRANS-Logik Oil OU, а в п.5.2 статуту ТОВ TRANS-Logik Oil OU прямо зазначено, що ТОВ можуть представляти у всіх правових питаннях ОСОБА_1 одноособово або інші члени правління тільки разом з ОСОБА_1 (а.с. 35).
Виходячи з наведеного, судом першої інстанції порушений порядок, встановлений для вирішення питання про визнання та виконання рішень іноземних судів в Україні, тому відповідно до п. 3 частини 1 ст. 312 ЦПК України ухвала суду від 22 лютого 2010 року про повернення заяви про видачу виконавчого листа підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 307, ст. 312, ст. 314, ст. 315 ЦПК України, Апеляційний суд Донецької області, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Компанії «TRANS-Logik Oil OU» (Естонія) задовольнити частково.
Ухвалу судді Ленінського районного суду м. Донецька від 22 лютого 2010 року про повернення заяви скасувати і передати питання на новий розгляд до Ленінського районного суду м. Донецька.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до С удової палати з розгляду цивільних справ Верховного Суду України, який до 01 листопада 2010 року здійснює повноваження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: О.М. Пономарьова
Судді: Л.І. Соломаха
Л.І. Бондаренко