Справа №22ц-14907 Головуючий в 1 інстанції Гонтар А.Л.
Категорія 26 Доповідач Висоцька В.С.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2010 року
Апеляційний суд Донецької області
в складі Головуючого ВИСОЦЬКОЇ В.С.
Судді БІЛЯЄВОЇ О.М., ОСИПЧУК О.В.
При секретарі СУЛІМА Є.Ю.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дружківці Донецької області на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 29 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дружківка Донецької області (далі – Фонд) про встановлення факту нещасного випадку на виробництві
В С Т А Н О В И В
Рішенням Дружківського міського суду від 20 червня 2010року позов ОСОБА_2 до Фонду про встановлення факту нещасного випадку на виробництві задоволений.
Встановлено факт нещасного випадку на виробництві, який стався 29 квітня 1993 року о 10-50 з ОСОБА_2 під час виконання трудових обов’язків штукатура – маляра у колективному підприємстві «Облрембуд №2».
В апеляційній скарзі відповідач Фонд просить скасувати постановлене судом рішення та направити справу на новий розгляд, оскільки судом порушені норми матеріального права, неповно з’ясовані обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи.
В судове засідання сторони не з’явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Фонд просив відкласти розгляд справи. Причини неявки судом не визнані поважними. Неявка сторін не перешкоджаю розглядові справи.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем ОСОБА_2 надано суду переконливих доказів нещасного випадку на виробництві, який мав місце при виконанні трудових обов'язків, під час робочого часу, позивач сповістив безпосереднього керівника та звернувся за медичною допомогою до медичного закладу в день нещасного випадку. Позивачка тривалий час знаходилася на лікарняному. Підприємство, з яким позивачка знаходилася в трудових відносинах, ліквідовано.
Цей висновок відповідає вимогам закону та узгоджується з матеріалами справи.
Відповідно до ст. 14 ч.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що стались у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.
З обставин справи вбачається, що позивач ОСОБА_2 знаходилася в трудових відносинах з КП «Облрембуд №2» працювала штукатуром – маляром ремонтно – будівельної ділянки м. Дружківка Донецького ремонтно – будівельного тресту №2 з 22 березня 1971 року по 09 липня 1997 року, що підтверджено записами трудової книжки (а.с.5).
Судом першої інстанції на підставі пояснень свідків встановлено, що 29 квітня 1993 року приблизно о 10-50 ОСОБА_2 під час виконання роботи штукатура – маляра у приміщенні Дружківського міського виконкому, знаходячись на будівельному пристрої, оступилася та зависла на решітці, отримала травму правої ноги.
Відповідно до вимог ст.153, 171 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган, який повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом міністрів України.
З обставин справи вбачається, що власник підприємства не забезпечив позивачку будь-якими засобами захисту та не забезпечило безпечними умовами праці.
Відповідно до п. 1.2 Положення про розслідуванню та обліку нещасних випадків на виробництві, затвердженому Постановою Президії ВЦСПС та Державним комітетом СРСР за надзором за безпечним веденням робіт в промисловості та атомній енергетиці від 17 серпня 1989 року №8-12 (далі Положення), яке діяло під час виниклих правовідносин сторін, розслідуванню та обліку підлягають нещасні випадки : травми, які мали місце при виконанні трудових обов'язків ( в тому числі під час відрядження), а також при здійсненні будь-яких дій в інтересах підприємства, хоча б і без доручення адміністрації.
Нещасний випадок на виробництві, який викликав у робітника втрату працездатності не менш одного дня або необхідність його переводу на іншу роботу на один день і більш відповідно медичного висновку, оформляється актом форми Н-1 (п.1.4 Положення).
В разі відмови адміністрації в складанні акту форми Н-1, а також при незгоді потерпілого зі змістом акта форми Н-1, конфлікт, в строк не більш 7 днів з моменту подачі заяви, розглядає профспілковий комітет підприємства. Його рішення є обов'язковим для виконання адміністрації (п.1.7 Положення).
Про кожний нещасний випадок на виробництві потерпілий або очевидець протягом зміни повинен повідомити безпосереднього керівника. Комісія зобов'язана протягом 3-х суток провести розслідування обставин та причин нещасного випадку, виявити та допитати очевидців та осіб, які допустили порушення правил з охорони праці, стандартів безпеки праці, за можливістю отримати пояснення від потерпілого, скласти акт форми Н-1, в якому зазначити причини нещасного випадку та заходи по його попередженню і направити акти керівнику підприємства для затвердження.
Всі нещасні випадки, оформлені актом форми Н-1, реєструються на підприємстві в журналі (п.п.2.1, 2.2 Положення).
Нещасний випадок, про який потерпілий або очевидець не повідомив адміністрацію підприємства протягом робочої зміни, або від якого втрата працездатності настала не зразу, розслідуються за заявою потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, в строк не більш місяця з дня подачі заяви. Питання про складання акту форми Н-1 вирішується після всебічної перевірки заяви про нещасних випадок , який стався з урахуванням всіх обставин, пояснень очевидців та інших доказів (п.2.5 Положення).
Доводи апеляційної скарги щодо відсутність доказів нещасного випадку на виробництві спростовуються матеріалами справи.
З обставин справи вбачається, що позивач ОСОБА_2 виконувала роботу за нарядом, про нещасний випадок на виробництві відразу повідомила безпосереднього керівника робіт ОСОБА_3 Безпосередньо на робоче місце позивачці була викликана швидка допомога, якою вона була доставлена до лікарні. Факт нещасного випадку на виробництві підтвердили свідок ОСОБА_4, яка була безпосереднім очевидцем нещасного випадку на виробництві та свідок ОСОБА_3 Останній підтвердив, що він особисто складав акт про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 у встановленому законом порядку, який в подальшому було втрачено.
Медичні документи : історія хвороби (а.с. 6), індивідуальна карта амбулаторного хворого, досліджена судом першої інстанції, на які посилається позивач, як на обґрунтування своїх вимог, підтверджують факт знаходження на стаціонарному лікуванні позивача саме з 29 квітня 1993 року ( по 24 червня 1993 року) з діагнозом закритий перелом нижньої третини правового стегну зі зміщенням.
В історії хвороби є посилання, що це є наслідком виробничої травми 29 квітня 1993 року, діагноз не свідчать про хронічний характер захворювання. В історії хвороби зазначені обставини нещасного випадку, які співпадають з обставинами, викладеними свідками.
Крім того, будь-які докази, на підтвердження того, що травма ноги мала місце не при виконання трудових обов'язків позивачкою, а при інших обставинах, відсутні. Відповідач не надав доказів на спростування доводів позивача.
Доводи апеляційної скарги Фонду, що суд не мав письмових доказів, безпідставні. Суд дав оцінку наданим доказам.
Сукупність доказів, досліджених судом свідчить про те, що 29 квітня 1993 року при виконанні трудових обов'язків з позивачкою стався нещасний випадок, який викликав пошкодження здоров'я внаслідок впливу небезпечних виробничих факторів.
Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про можливість встановлення факту нещасного випадку в судовому порядку, оскільки підприємство ліквідовано без правонаступника.
Доводи апеляційної скарги про те, що рішення суду не є підставою для призначення ОСОБА_2 страхових виплат не спростовують висновків суду про підставність заявлених вимог.
Доводи апеляційної скарги про те, що виконання робіт ОСОБА_2 не підтверджено письмовими доказами не можуть бути підставою для скасування судового рішення, оскільки з обставин справи вбачається, що документи підприємства до архіву не надходили (а.с.7), підприємство ліквідовано (а.с.9-11), виконання наряду підтверджено поясненнями свідка ОСОБА_3, яким суд дав оцінку.
Оскільки висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, судом не порушені та правильно застосовані норми матеріального права, відповідно до ст.308 ЦПК України рішення суду слід залишити без змін.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Керуючись ст.307 ч.1 п.1, 308, 314-315 ЦПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В
Апеляційну скаргу Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дружківка Донецької області відхилити.
Рішення Дружківського міського суду Донецької області від 29 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту його проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий В.С.ВИСОЦЬКА
Судді О.М.БІЛЯЄВА
О.В.ОСИПЧУК