Судове рішення #10581494

            Головуючий у 1 інстанції  Хомченко Л.І.

                           Суддя-доповідач  Висоцька В.С.

                                                                                                                 

УХВАЛА

Іменем                 України

19 серпня 2010 року                                                             справа № 22ц- 13543

                    Апеляційний  суд           Донецької області                 у складі:

головуючого судді:                   Висоцької В.С.

суддів:                                     Біляєвої О.М., Осипчук О.В.


при секретарі Суліма Є.Ю.

розглянувши у відкритому апеляційну скаргу судовому засіданні

Управління Пенсійного фонду України у Калінінському районі м. Горлівки  Донецької області

на постанову Калінінського районного  суду м. Горлівки  Донецької області

від 12 березня  2010 року

по справі

за позовом ОСОБА_3

до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки  Донецької області

про  зобов’язання  зробити перерахунок та виплату доплати до пенсії

ВСТАНОВИВ

          Постановою Калінінського районного суду  м. Горлівки Донецької області від 12 березня  2010 року позов ОСОБА_3   задоволено частково.  Визнана бездіяльність  Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі  м. Горлівка  Донецької області щодо ненарахування   ОСОБА_3       щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з   09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, неправомірною. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі  м. Горлівка  Донецької області здійснити     ОСОБА_3      нарахування та виплатити щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з   09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

    Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначене судове рішення та прийняти нову постанову, якою у задоволені позовних вимог відмовити повністю.

          Відповідач зазначив, що суд не врахував, що Законом України "Про державний бюджет України на 2007 рік"  на 2007 рік зупинено дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Рішенням Конституційного Суду України  від 9.07.2007 року були визнані неконституційними зазначені норми, однак бюджетні кошти на підвищення сум дітям війни не перераховувалися, зміни в бюджет не вносилися, джерела не зазначалися.  

          Суд також  не врахував, що  Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік" внесені зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.6 викладена в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни". Законодавством України не передбачено автоматичного відновлення дії норми, яка втратила чинність на підставі нормативно - правового акту, який було визнано у подальшому неконституційним. Рішенням  Конституційного  Суду України від 22 травня 2008 року або іншим нормативно - правовим актом не передбачено відновлення дії статті 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" в редакції до 1 січня 2008 року.

           Вважають, що саме для врегулювання ситуації, 28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України  була прийнята постанова №530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" і відповідно до  цієї постанови  сплачувалася соціальна допомога позивачу.  

           Відповідач зазначив, що  згідно до ст.71 Закону України від 26 грудня 2008 року "Про державний бюджет України на 2009 рік" Кабінету Міністрів України у 2009 році надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати.  Зазначені правові норми не визначені неконституційними Конституційним Судом України , тому немає підстав ігнорувати їх виконання.

             Крім того, суд не вірно застосував ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" щодо   мінімального розмір пенсії.

           Апеляційний суд вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вирішуючи спір і задовольняючи позов, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі  м. Горлівка   Донецької області як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" і здійснити позивачу відповідні нарахування ( за той  період часу, коли дія  цієї норми не була зупинена), але на порушення зазначеної статті таких нарахувань не проводило.

Зазначений висновок відповідає вимогам закону та наданим доказам по справі.

            ОСОБА_3     відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відноситься до соціальної групи «діти війни», що підтверджується відповідним посвідченням (а.с.4,5).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

    Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції яка діяла на момент звернення позивача, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна  соціальна  допомога,  що  виплачується  замість  пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

    Законом України «Про державний бюджет України на 2007 року» від 19.12.2006 року, який набрав чинності з 01.01.2007 року, ст. 111 було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка  виплачується  замість  пенсії,  відповідно до статті 6 Закону України  «Про соціальний   захист  дітей  війни» виплачується особам,  які є інвалідами  (крім тих, на яких поширюється  дія  Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

    Рішенням Конституційного Суду України № 6- рп від 09.07.2007 року положення ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 року» визнано неконституційним.

Пунктом 41 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та ст. 6 цього Закону викладена у наступній редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни", тобто 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року положення п. 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 року» визнано неконституційним.

    На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб що втратили працездатність.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

           Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

 Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни суд обґрунтовано до уваги не взяв, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору, що розглядається.

Доводи апеляційної скарги про відсутність бюджетного фінансування не може бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отримання бюджетних коштів, яке базується, на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Доводи апеляційної скарги, що  виплата проводилася відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року  №530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" не можуть бути прийняті до уваги.

 За конституційними нормами, виходячи з  пріоритетності законів над підзаконними актами, якою є наведена вище постанова Кабінету Міністрів України, істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача. Суд правильно прийшов до висновку, що при вирішенні даного спору застосуванню підлягала  ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

 Отже,  доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та встановлених обставин справи, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення  суду не вбачається.

          Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.1, 308, 314, 315 ЦПК України, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості спорів, пов'язаних із соціальними виплатами" апеляційний  суд, -

УХВАЛИВ:

             Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в  Калінінському районі  м. Горлівка     Донецької області відхилити.

             Постанову Калінінського районного суду м. Горлівки  Донецької області від  12 березня 2010 року  залишити без змін.

             Ухвала суду апеляційної інстанції  набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною, оскарженню не підлягає.

 Головуючий                                                                                    В.С.ВИСОЦЬКА

             Судді                                                                                              О.М.БІЛЯЄВА

                                                                                                                    О.В.ОСИПЧУК        

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація