Справа № 22ц – 12093                                                                                 Головуючий 1 інстанції – Кротінов  В.О.

Категорія  57                                                                                                                        Доповідач – Висоцька В.С.

                                                                       УХВАЛА

                                            Іменем       України

             19 серпня 2010 року                                                           м. Донецьк

             Апеляційний                  суд                    Донецької                             області

 в складі:       головуючого     ВИСОЦЬКОЇ В.С.,

  суддів              БІЛЯЄВОЇ О.М., ОСИПЧУК О.В.

при секретарі   СУЛІМА Є.Ю.

 Розглянувши у відкритому судовому засіданні  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до  Пролетарсько - Будьонівського об'єднаного районного військового комісаріату м. Донецька, Міністерства оборони в особі Департаменту фінансів Міністерства оборони України, Донецького обласного військового комісаріату, 3-я особа : Військова частина 3037 ВВ МВС України, Головне управління ВВ МВС України про визнання бездіяльності на дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю за апеляційною скаргою Донецького обласного військового комісаріату на  рішення Ленінського районного суду м. Донецька   від 07  травня 2010 року

                                                                      В С Т А Н О В И В

                        Постановою Ленінського районного суду м. Донецька   від 07  травня 2010 року  позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені. Визнана бездіяльність Пролетарсько - Будьонівського об'єднаного районного військового комісаріату м. Донецька щодо неприйняття та оформлення документів для виплати одноразової допомоги неправомірними. Зобов’язаний Пролетарсько - Будьонівського об'єднаний районний військовий  комісаріат  м. Донецька вчинити дії з неприйняття та оформлення документів для виплати одноразової допомоги та виплатити ОСОБА_1 одноразову допомогу 35640 грн.

                      В апеляційній скарзі  відповідач Донецький обласний військовий комісаріат,  посилаючись на порушення судом першої інстанції  норм матеріального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

                       Зазначив, що судом  не враховано, що виплата одноразової  допомоги почала провадитися з 10.05.2006 року, раніше  чинним законодавством виплата одноразової допомоги передбачена не була.  Зміни в ст.16 Закону України «Про соціальний  і правовий  захист військовослужбовців та членів їх сімей»  набули чинності 01.01.2007 року, тобто дія його поширюється лише на військовослужбовців, які отримали інвалідність та звільнені після цієї дати або продовжують проходити військову службу.  

Суд не врахував, що фінансування витрат, пов’язаних з виплатою одноразової грошової допомоги надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ. У зв’язку з тим, що позивач був звільнений в 2003 році, страховий випадок відбувся до 01.01.2007 року, відсутні правові підстави поширення нової редакції ст. 16 Закону України «Про соціальний  і правовий  захист військовослужбовців та членів їх сімей».

 В судовому засіданні представник відповідача Коріняко О.В. підтримала апеляційну скаргу.

 Позивач ОСОБА_1, представники 3-х Військова частина 3037 ВВ МВС України Кірпічніков О.М., представник   Головного  управління ВВ МВС України Абдюханов І.Й. просили апеляційну скаргу відхилити, рішення залишити без змін.  

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду  залишенню без змін, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що  позивач  проходив війську службу у Збройних силах України з 08 серпня 1983 року. 19 лютого 1995 року при виконанні службових обов’язків він впав з триметрової висоти, отримавши  закриту черепну – мозкову травму голови, забій попереко – крижового відділу хребта. Наказом  від 29.12.2003 року він був звільнений з військової служби у запас та знаходиться на обліку у відповідача. У період проходження військової служби  та після звільнення позивач страхових виплат не отримував.  Висновком МСЕК від 18 грудня 2008 року йому встановлено 3 групу інвалідності та встановлено ступень втрати працездатності 40% у зв’язку з травмою, пов’язаною з виконання обов’язків військової служби 19 лютого 1995 року.

 Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання одноразової страхової виплати, передбаченої законом.

 Висновок суду ґрунтується на законі.

 З обставин справи вбачається, що позивач  проходив війську службу у Збройних силах України з 08 серпня 1983 року. 19 лютого 1995 року при виконанні військових обов’язків він впав з триметрової висоти, отримав  закриту черепну – мозкову травму голови, забій попереко – крижового відділу хребта, що підтверджено свідоцтвом про хворобу (а.с.21).

 Наказом  від 29.12.2003 року ОСОБА_1  був звільнений з військової служби у запас, наказом командира частини 4111 від 08.01.2004 року виключено зі списків особового складу (а.с.9).

  Висновком МСЕК від 18 грудня 2008 року позивачу  встановлено 3 групу інвалідності, ступень втрати працездатності 40% у зв’язку з травмою, пов’язаною з виконання обов’язків військової служби 19 лютого 1995 року (а.с.19,44).

                Відповідно до ст. 16 ч.ч.2, 8,9 Закону України «Про соціальний  і правовий  захист військовослужбовців та членів їх сімей» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби,  залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

                Визначення ступеня втрати працездатності військовослужбовцем, військовозобов'язаним або резервістом у період проходження військової служби (зборів), служби у військовому резерві у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

             Якщо військовослужбовці, військовозобов'язані або резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, проходять службу у військовому резерві, та члени їх сімей одночасно мають право на отримання одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених цією статтею, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими законами, виплата відповідних грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором особи, яка має право на отримання таких виплат.

                   Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволенню позову, оскільки інвалідність та втрата працездатності у позивача у зв’язку з травмою, пов’язаною з виконання обов’язків військової служби  встановлена під час дії ст. 16  Закону України «Про соціальний  і правовий  захист військовослужбовців та членів їх сімей» зі змінами та доповненнями, відповідно до якої він має право на отримання одноразової грошової допомоги, як особа, що стала інвалідом під час проходження військової служби. Допомоги.

                   Доводи апеляційної скарги в цій частині не ґрунтуються на законі.

       Відповідно до п.2 Постанови   КМУ від 28 травня 2008 р. N 499 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися після 1 січня 2007 р., здійснюється згідно з Порядком, затвердженим цією постановою.

  Відповідно до п.2.п.п. 2   Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженому  Постановою   КМУ  від 28 травня 2008 р. N 499 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) у разі настання інвалідності в період проходження військової служби та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби чи після закінчення зазначеного строку,  у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби - у розмірі:48-місячного грошового забезпечення - інвалідам III групи, що і стягнуто судом, проведено відповідні розрахунки.

               Відповідно до п. 9 Правил виплата одноразової грошової допомоги не провадиться, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність сталися у зв'язку з вчиненням військовослужбовцем, військовозобов'язаним чи резервістом злочину чи адміністративного правопорушення або є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження. По даній справі зазначене не встановлено.

                Відповідно до ст.23 Закону України «Про соціальний  і правовий  захист військовослужбовців та членів їх сімей» фінансове забезпечення витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, інших джерел, передбачених законом.

             Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів суд обґрунтовано до уваги не взяв, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору, що розглядається.

Доводи апеляційної скарги про відсутність бюджетного фінансування не може бути причиною невиконання покладених на відповідача  зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отримання бюджетних коштів, яке базується, на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

               Оскаржуване рішення  суду є обґрунтованим, відповідає  вимогам матеріального та процесуального закону,   підстави для  задоволення апеляційної скарги  відсутні.

               Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.1, 308,314,315 ЦПК  України, апеляційний суд,-                                                                   УХВАЛИВ  :

               Апеляційну скаргу  Донецького обласного військового комісаріату   відхилити.

               Рішення  Ленінського районного суду м. Донецька   від 07  травня 2010 року    залишити без зміни.

               Ухвала   набирає законної сили з дня  її проголошення.

               Ухвала  може бути оскаржена  до  суду касаційної інстанції     протягом  двадцяти днів  з дня набрання нею  законної сили.

                               Головуючий :

                                Судді: