Справа № 2–88/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М             У К Р А Ї Н И

            23 квітня 2010 року                                                                 cмт. Липова Долина

            Липоводолинський районний суд Сумської області у складі: головуючого – судді Сибільова О.В.,

                                                                                                                     при секретарі  -  Горкуша Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Липова Долина цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа – ОСОБА_4,

про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини на період навчання,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини на період навчання.

ОСОБА_2 свої вимоги мотивує тим, що їх спільна з відповідачем дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, навчається в Лебединському медичному училищі. Дочка не працює, проживає в гуртожитку в м. Лебедині, навчається на денному відділенні на комерційній основі, стипендію не отримує. Навчання та проживання дочки оплачує лише вона, але повністю матеріально її забезпечити вона не в змозі. Відповідач ОСОБА_3 матеріальної допомоги в утриманні дитини на період її навчання не надає, мотивує це браком коштів, хоча працює і отримує заробітну плату, інших утриманців не має. Просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітньої дочки на період її навчання в сумі 300 гривень щомісяця до досягнення нею 23 років.

Відповідач ОСОБА_3, чоловік позивача, позов ОСОБА_2 не визнає, просить в його задоволенні відмовити, свої заперечення мотивує тим, що отримує невелику заробітну плату, повинен сплачувати внески за кредитним договором, укладеним для придбання автомобіля. Ту обставину, що дочка перебуває на повному утриманні матері, не спростував.

Третя особа – ОСОБА_4, дочка сторін по справі, позов підтримала та, крім викладеного в позовній заяві, пояснила, що потребує також коштів на повсякденне життя (харчі, побутові речі). На період навчання кошти отримує лише від матері – позивача ОСОБА_2 Її батько коштів для цих цілей не надає.

Суд, заслухавши сторони по справі, дослідивши докази, вважає позов ОСОБА_2  обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 дійсно є ученицею 4-го курсу групи «МБ» Лебединського медичного училища, ім. проф. ОСОБА_5, навчається на комерційній основі, стипендію не отримує, проживає в гуртожитку навчального закладу. Строк навчання - з 01 вересня 2006 року по 01 липня 2010 року (підтверджується довідкою, а.с. 4).

За її навчання позивачкою сплачуються щомісячно кошти в сумі 297 гривень, що підтверджується наданими копіями квитанцій (а.с. 31 – 34).

Батьками ОСОБА_4 є позивач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_3, які перебувають у зареєстрованому шлюбі (а.с. 3).

Отже, ОСОБА_4 дійсно після досягнення повноліття продовжує навчання, не працює, в зв’язку з цим потребує  матеріальної допомоги.

ЇЇ мати працює вчителем Подільківської ЗОШ 1-3 ступенів, отримує середню заробітну плату в сумі 1200 – 1300 гривень щомісячно (а.с. 21).

ЇЇ батько працює в ПП «Рось», отримує середню заробітну плату в сумі 1100 гривень (а.с. 27, 28).

Згідно рішення суду з відповідача стягувались аліменти на утримання дитини до досягнення нею повноліття (а.с. 29 – 30).

Згідно ст. 199 СК України, якщо  повнолітні  дочка,  син  продовжують  навчання  і  у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Право   на   утримання   припиняється  у  разі  припинення навчання.

Право  на  звернення  до  суду  з  позовом  про  стягнення аліментів має той з батьків,  з ким проживає дочка,  син,  а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідач не заперечує того факту, що не надає коштів дочці на період її навчання, а також того, що вона потребує матеріальної допомоги і що її утримує лише позивачка.

Суд вважає непереконливими твердження відповідача про відсутність у нього можливості надавати кошти на період навчання дитини, оскільки він є працездатною особою, має стабільний заробіток, інших дітей на утриманні не має.

Посилання відповідача на необхідність сплати кредитних внесків (а.с. 22 )  не звільняють його від обов’язку надавати матеріальну допомогу дитині на період навчання, оскільки витрати, пов’язані з утриманням дитини та надання їй матеріальної допомоги на період навчання суд вважає першочерговими перед витратами, пов’язаними з придбанням автомобіля.

Отже, відповідач має можливість надавати повнолітній дитині матеріальну допомогу на період навчання.

Вирішуючи питання щодо розміру такої допомоги, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій  грошовій  сумі  і  (або)  у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання  утримання  другим  з  батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Ст. 182 СК України передбачає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

З огляду на те, що відповідач має постійне місце роботи та регулярний заробіток, відсутні підстави  для стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, тому суд вважає за необхідне стягнути з нього на користь позивача аліменти на утримання повнолітньої дочки на період навчання в розмірі 1/5 частини заробітку (доходу).

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України належить допустити негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

На підставі ст. 88 ЦПК України, судові витрати по справі - 51 гривню судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи належить стягнути з відповідача ОСОБА_3

На підставі ст.ст. 182, 199, 200 СК України, керуючись ст.ст. 10-11, 57-60, 80, 81, 88, 212-215, 367 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

                Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, народився в с. Подільки Липоводолинського району Сумської області, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/5 частини від заробітку (доходу), починаючи стягнення з моменту звернення позивача до суду – 29 січня 2010 року до закінчення навчання, але не пізніше чим до досягнення дитиною 23 років.

Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати в сумі 51 гривні судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

             Рішення може бути оскаржене до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Липоводолинський районний суд Сумської області. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження або апеляційну скаргу не було подано.            

СУДДЯ                                                                                             О.В. Сибільов

Копія    

                                                       Справа № 2–88/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М             У К Р А Ї Н И

            23 квітня 2010 року                                                                 cмт. Липова Долина

            Липоводолинський районний суд Сумської області у складі: головуючого – судді Сибільова О.В.,

                                                                                                                     при секретарі  -  Горкуша Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Липова Долина цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа – ОСОБА_4,

про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини на період навчання,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини на період навчання.

ОСОБА_2 свої вимоги мотивує тим, що їх спільна з відповідачем дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, навчається в Лебединському медичному училищі. Дочка не працює, проживає в гуртожитку в м. Лебедині, навчається на денному відділенні на комерційній основі, стипендію не отримує. Навчання та проживання дочки оплачує лише вона, але повністю матеріально її забезпечити вона не в змозі. Відповідач ОСОБА_3 матеріальної допомоги в утриманні дитини на період її навчання не надає, мотивує це браком коштів, хоча працює і отримує заробітну плату, інших утриманців не має. Просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітньої дочки на період її навчання в сумі 300 гривень щомісяця до досягнення нею 23 років.

Відповідач ОСОБА_3, чоловік позивача, позов ОСОБА_2 не визнає, просить в його задоволенні відмовити, свої заперечення мотивує тим, що отримує невелику заробітну плату, повинен сплачувати внески за кредитним договором, укладеним для придбання автомобіля. Ту обставину, що дочка перебуває на повному утриманні матері, не спростував.

Третя особа – ОСОБА_4, дочка сторін по справі, позов підтримала та, крім викладеного в позовній заяві, пояснила, що потребує також коштів на повсякденне життя (харчі, побутові речі). На період навчання кошти отримує лише від матері – позивача ОСОБА_2 Її батько коштів для цих цілей не надає.

Суд, заслухавши сторони по справі, дослідивши докази, вважає позов ОСОБА_2  обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 дійсно є ученицею 4-го курсу групи «МБ» Лебединського медичного училища, ім. проф. ОСОБА_5, навчається на комерційній основі, стипендію не отримує, проживає в гуртожитку навчального закладу. Строк навчання - з 01 вересня 2006 року по 01 липня 2010 року (підтверджується довідкою, а.с. 4).

За її навчання позивачкою сплачуються щомісячно кошти в сумі 297 гривень, що підтверджується наданими копіями квитанцій (а.с. 31 – 34).

Батьками ОСОБА_4 є позивач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_3, які перебувають у зареєстрованому шлюбі (а.с. 3).

Отже, ОСОБА_4 дійсно після досягнення повноліття продовжує навчання, не працює, в зв’язку з цим потребує  матеріальної допомоги.

ЇЇ мати працює вчителем Подільківської ЗОШ 1-3 ступенів, отримує середню заробітну плату в сумі 1200 – 1300 гривень щомісячно (а.с. 21).

ЇЇ батько працює в ПП «Рось», отримує середню заробітну плату в сумі 1100 гривень (а.с. 27, 28).

Згідно рішення суду з відповідача стягувались аліменти на утримання дитини до досягнення нею повноліття (а.с. 29 – 30).

Згідно ст. 199 СК України, якщо  повнолітні  дочка,  син  продовжують  навчання  і  у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Право   на   утримання   припиняється  у  разі  припинення навчання.

Право  на  звернення  до  суду  з  позовом  про  стягнення аліментів має той з батьків,  з ким проживає дочка,  син,  а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідач не заперечує того факту, що не надає коштів дочці на період її навчання, а також того, що вона потребує матеріальної допомоги і що її утримує лише позивачка.

Суд вважає непереконливими твердження відповідача про відсутність у нього можливості надавати кошти на період навчання дитини, оскільки він є працездатною особою, має стабільний заробіток, інших дітей на утриманні не має.

Посилання відповідача на необхідність сплати кредитних внесків (а.с. 22 )  не звільняють його від обов’язку надавати матеріальну допомогу дитині на період навчання, оскільки витрати, пов’язані з утриманням дитини та надання їй матеріальної допомоги на період навчання суд вважає першочерговими перед витратами, пов’язаними з придбанням автомобіля.

Отже, відповідач має можливість надавати повнолітній дитині матеріальну допомогу на період навчання.

Вирішуючи питання щодо розміру такої допомоги, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій  грошовій  сумі  і  (або)  у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання  утримання  другим  з  батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Ст. 182 СК України передбачає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

З огляду на те, що відповідач має постійне місце роботи та регулярний заробіток, відсутні підстави  для стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, тому суд вважає за необхідне стягнути з нього на користь позивача аліменти на утримання повнолітньої дочки на період навчання в розмірі 1/5 частини заробітку (доходу).

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України належить допустити негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

На підставі ст. 88 ЦПК України, судові витрати по справі - 51 гривню судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи належить стягнути з відповідача ОСОБА_3

На підставі ст.ст. 182, 199, 200 СК України, керуючись ст.ст. 10-11, 57-60, 80, 81, 88, 212-215, 367 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

                Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, народився в с. Подільки Липоводолинського району Сумської області, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/5 частини від заробітку (доходу), починаючи стягнення з моменту звернення позивача до суду – 29 січня 2010 року до закінчення навчання, але не пізніше чим до досягнення дитиною 23 років.

Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати в сумі 51 гривні судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

             Рішення може бути оскаржене до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Липоводолинський районний суд Сумської області. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження або апеляційну скаргу не було подано.            

Суддя підпис

З оригіналом згідно

СУДДЯ                                                                                             О.В. Сибільов