Справа № 2–360/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М             У К Р А Ї Н И

            08 червня 2010 року                                                                 cмт. Липова Долина

            Липоводолинський районний суд Сумської області у складі: головуючого – судді Сибільова О.В.,

                                                                                                                     при секретарі  -  Самілик Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Липова Долина цивільну справу за позовом Прокурора Липоводолинського району Сумської області в інтересах держави в особі фінансового управління Липоводолинської РДА Сумської області до ОСОБА_2,

про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину,

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Липоводолинського району Сумської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.

Свої вимоги мотивує тим, що 11 серпня 2007 року близько 03 години 30 хвилин, ОСОБА_2, керуючи автомобілем УАЗ-469Б, д.з. НОМЕР_1, рухався по проїзній частині в смт. Липова Долина, Сумської області, де допустив наїзд на пішохода ОСОБА_3, в результаті чого останньому було завдано тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості. За скоєння цього злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України, ОСОБА_2 вироком Липоводолинського районного суду Сумської області від 24 жовтня 2007 року було засуджено і вирок набрав законної сили. В зв’язку з отриманими тілесними ушкодженнями ОСОБА_3  знаходився на стаціонарному лікуванні Липоводолинської ЦРЛ Сумської області в період з 11 серпня 2007 року по 03 вересня 2007 року і на його лікування було витрачено 709 гривень 40 копійок. Відповідно до вимог ст. 1206 ЦК України, ст. 93-1 КПК України сума, витрачена на лікування потерпілого від злочину, підлягає стягненню на користь бюджету з якого фінансується лікувальний заклад в сумі фактичних витрат з винної особи, тобто з ОСОБА_2 Оскільки фінансування закладів охорони здоров’я, зокрема лікарні, здійснюється з Державного бюджету України, вбачається порушення інтересів держави. Тому просить  стягнути з відповідача на користь фінансового управління Липоводолинської районної державної адміністрації витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину у сумі 709 гривень 40 копійок.

    В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив стягнути з відповідача витрати на лікування потерпілого від злочину в сумі 709 гривень 40 копійок.

    Представник фінансового управління Липоводолинської районної державної адміністрації вимоги прокурора підтримав, просив стягнути з відповідача витрати на лікування потерпілого від злочину в сумі 709 гривень 40 копійок.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання з’явився, під час попереднього розгляду справу позов визнав.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.  

    Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.  

Заслухавши сторони по справі, дослідивши докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.  

    Відповідно до вироку Липоводолинського районного суду Сумської області від 24 жовтня 2007 року ОСОБА_2 засуджено за скоєння злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України (а.с. 5).  

    Згідно довідки від 28 квітня 2010 року з Липоводолинської ЦРЛ Сумської області, вартість лікування потерпілого ОСОБА_3 за період з 11 серпня 2007 року по 03 вересня 2007 року складає 709 гривень 40 копійок (а.с. 4).  

    Відповідно до ч. 1 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов’язана відшкодувати витрати закладу охорони здоров’я на лікування потерпілого від цього злочину.  

    Згідно ст. 93-1 КПК України кошти, витрачені закладом охорони здоров’я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину, стягуються судом при постановленні вироку за позовом закладу охорони здоров’я, органу Міністерства фінансів України або прокурора.  

    У разі, коли при постановленні вироку рішення про відшкодування коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, не було прийнято, стягнення їх провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом осіб, зазначених у частині першій цієї статті.  

Таким чином, визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права свободи чи інтереси інших осіб.  

Ст. 88 ЦПК України передбачає, що суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 51 гривня та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень.  

На підставі ч. 1 ст. 1206 ЦК України, ст. 93-1 КПК України, керуючись ст.ст. 10-11, 57-60, 80, 81, 88, 130, 174, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Прокурора Липоводолинського району Сумської області задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця в с. Русанівка, Липоводолинського району Сумської області, на користь фінансового управління Липоводолинської районної державної адміністрації, р/р 31415544700238 місцевого бюджету, код 23635178 ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013, на відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину кошти в сумі 709 гривень 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати в сумі 51 гривні судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

             Рішення може бути оскаржене до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Липоводолинський районний суд Сумської області. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження або апеляційну скаргу не було подано.            

СУДДЯ                                                                                             О.В. Сибільов