Справа № 1 – 42-2010

В  И  Р  О  К

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

              20 квітня 2010 року.                                                                         смт. Липова Долина.

Липоводолинський районний суд Сумської області у складі:

головуючого – судді Сибільова О.В.,

                                                                                        при секретарі – Горкуша Н.В.,

за участю: прокурора Пось С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Липова Долина, Сумської області кримінальну справу за обвинуваченням            

    ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, народився – с. Синівка Липоводолинського району Сумської області, українця, гр-на України, освіта – незакінчена вища, працює – СФГ «Обрій», сторож, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, неодруженого, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого  

в скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України ,

В С Т А Н О  В И В :

    Підсудний ОСОБА_1 скоїв умисний злочин, передбачений ст. 185 ч. 1 КК України за наступних обставин.

    20 грудня 2009 року близько 13.00 години ОСОБА_1, маючи намір на таємне, з корисливих спонукань викрадення чужого майна, діючи навмисно, таємно від оточуючих, прийшов до покинутого сараю на території МТФ-2, на вул. Підгорянській в с. Синівка Липоводолинського району Сумської області, який є не працюючим, не має охоронних засобів, дверей, вікон та запираючих пристроїв, що належить ПВСК «Синівка», звідки шляхом вільного доступу, викрав металеву поїлку, довжиною 18 м, вагою 220 кг, яку на місці скоєння злочину розпиляв на три частини, після чого з місця скоєння злочину зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд, чим завдав ПВСК «Синівка» матеріальних збитків на суму 330 гривень.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України, визнав повністю, щиросердно покаявся та показав, що дійсно він 20 грудня 2009 року близько 13.00 години, маючи намір на таємне, з корисливих спонукань викрадення чужого майна, діючи навмисно, таємно від оточуючих, прийшов до покинутого сараю на території МТФ-2, на вул. Підгорянській в с. Синівка Липоводолинського району Сумської області, який є не працюючим, не має охоронних засобів, дверей, вікон та запираючих пристроїв, що належить ПВСК «Синівка», звідки шляхом вільного доступу, викрав металеву поїлку, довжиною 18 м, вагою 220 кг, яку на місці скоєння злочину розпиляв на три частини. Після чого з місця скоєння злочину зник з викраденим майном і пізніше продав його невстановленим особам, чим завдав ПВСК «Синівка» матеріальних збитків.

Оскільки в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 повністю визнав свою провину в інкримінованому йому злочині, не оспорював фактичні обставини, а також докази, добуті по справі, за відсутності заперечень учасників судового розгляду, визнавши недоцільність повного дослідження доказів та обставин справи, які ніким не оспорюються, з’ясувавши правильність усвідомлення підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин, а також, що немає сумнівів у добровільності та істиності їх позиції, крім того роз’яснивши їм наслідки цього, суд, відповідно до положень ст. 299 КПК України, обмежив дослідження доказів по справі допитом підсудного та дослідженням матеріалів справи, що характеризують особу підсудного.

Таким чином, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 доведена в повному обсязі, що підтверджується його свідченнями, наданими під час допитів в якості підозрюваного та обвинуваченого та підтвердженими в судовому засіданні, а також доказами по кримінальній справі в повній їх сукупності.

Своїми умисними діями, що виразились в таємному, з корисливих спонукань викраденні чужого майна – металевої поїлки, довжиною 18 м, вагою 220 кг, що належали ПВСК «Синівка», ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений ст. 185 ч. 1 КК України, тобто крадіжку.

До пом’якшуючих покарання обставин суд відносить щиросердне каяття, визнання своєї провини, активне сприяння проведенню досудового слідства, позитивні характеристики за місцем роботи та проживання, а також добровільне відшкодування завданих збитків.

Обтяжуючих покарання обставин не встановлено.

Цивільний позов по справі не заявлений (а.с. 55).

Речових доказів по справі нема.

Судових витрат по справі нема.

При призначенні виду та міри покарання суд враховує особу підсудного, характер та ступінь  суспільної небезпечності скоєного злочину, пом’якшуючі покарання обставини.

Враховуючи наявність декількох пом’якшуючих покарання обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, відсутність обтяжуючих покарання обставин, а також скоєння підсудним злочину вперше, добровільне відшкодування завданих збитків, скрутне матеріальне становище підсудного, суд вважає за можливе виправлення підсудного без ізоляції від суспільства і призначити йому покарання у вигляді громадських робіт в межах мінімальної санкції ст. 185 ч. 1 КК України.

Запобіжний захід, обраний підсудному ОСОБА_1 – підписку про невиїзд, до вступу вироку в законну силу залишити без зміни.

Керуючись ст. 185 ч. 1 КК України, ст.ст. 323, 324 КПК України, суд –

З А С У Д И В :

    ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 ,   в изнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України та призначити йому покарання у вигляді громадських робіт на строк 80 годин.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Сумської області через Липоводолинський районний суд Сумської області.

            СУДДЯ                                                                                             О.В. Сибільов