Справа № 1–17/2010

В  И  Р  О  К

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

              02 липня 2010 року                                                                         смт. Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області у складі: головуючого – судді Сибільова О.В.,

                                                                                                                   при секретарі – Самілик Н.М.,

за участю: прокурора Зеленського О.Г.,

          потерпілого ОСОБА_1,

          потерпілої ОСОБА_2,

          представника потерпілих ОСОБА_3,

          захисника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Липова Долина, Сумської області кримінальну справу за обвинуваченням            

    ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця с. Яснопільщина, Липоводолинського району, Сумської області, гр-на України, освіта – середня спеціальна, спеціальність – водій, не працюючого, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуваючого, одруженого, раніше не судимого,  

в скоєнні злочину, передбаченого ст. 119 ч. 1 КК України ,

В С Т А Н О  В И В :

    Підсудний ОСОБА_5 скоїв злочин з необережності, передбачений ст. 119 ч. 1 КК України за наступних обставин.

    24 жовтня 2010 року, близько 02.00 години, в районі приміщення сільської ради в с. Яснопільщина, Липоводолинського району, Сумської області, виник конфлікт між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, з приводу викраденого раніше у ОСОБА_6 мобільного телефону, в процесі чого до місця, де знаходились зазначені особи підійшов підсудний ОСОБА_5, та, знаходячись в стані алкогольного сп’яніння, маючи на меті припинити сварку між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, долонями рук штовхнув в область грудей ОСОБА_7, при цьому, не розрахувавши сили поштовху та стану потерпілого, який перебував в стані алкогольного сп’яніння, не маючи на меті заподіяти тілесні ушкодження потерпілому або спричинити його смерть, і, не передбачивши настання таких наслідків, хоча повинен був і міг їх передбачити. В результаті чого ОСОБА_7, від поштовху ОСОБА_5, не втримавшись на ногах, впав та вдарився головою об асфальтобетонне покриття та отримав тілесні ушкодження у вигляді обширного крововиливу в правій скронево-потиличній області з частковим переходом на праву тім’яну та праву лобну область, осколкового перелому правої скроневої кістки та лінійного правої половини тім’яної кістки, крововиливу над твердою, під твердою та під м’якою мозковими оболонками в правій тім’яній та потиличних долях з різко вираженими ознаками протиудара в лобних та основі лівої скроневої долі, що викликали стискання та набряк головного мозку, які щодо живих осіб, згідно висновку судово-медичного експерта № 312 від 04 грудня 2009 року, кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, стискання та набряк головного мозку стали безпосередньою причиною смерті потерпілого ОСОБА_7, отже спричинені з необережних дій підсудного тілесні ушкодження та смерть потерпілого знаходяться в прямому причинному зв’язку.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 свою вину в скоєнні злочину, передбаченого ст. 119 ч. 1 КК України, визнав повністю, щиросердно покаявся та показав, що дійсно 24 жовтня 2010 року, близько 02.00 години, в районі приміщення сільської ради в с. Яснопільщина, Липоводолинського району, Сумської області, виник конфлікт між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, з приводу викраденого раніше у ОСОБА_6 мобільного телефону, в процесі чого до місця, де знаходились зазначені особи він підійшов, та, знаходячись в стані алкогольного сп’яніння, маючи на меті припинити сварку між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, долонями рук штовхнув в область грудей ОСОБА_7, при цьому не розрахувавши сили поштовху та стану потерпілого, який перебував в стані алкогольного сп’яніння, в результаті чого останній, від поштовху, не втримавшись на ногах, впав та вдарився головою об асфальтобетонне покриття та отримав тілесні ушкодження. Після падіння ОСОБА_7 більше не піднімався та не розмовляв. Далі підсудний разом з ОСОБА_8 перемістили потерпілого на траву та залишили місце події. Крім того підсудний підтвердив надані ним свідчення під час допитів в якості підозрюваного та обвинуваченого під час досудового слідства, а також уточнених ним під час відтворення обстановки та обставин події, проведеного за його участю. Позов потерпілих ОСОБА_5 визнав, крім того зазначив, що почав відшкодовувати завдані ним збитки, сплативши 5000 тисяч гривень на відшкодування матеріальної шкоди. Заподіяти тілесні ушкодження або позбавити життя потерпілого не бажав.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 показав, що 24 жовтня 2010 року в нічний час йому зателефонував ОСОБА_9 та повідомив, що біля сільської ради в с. Яснопільщина Липоводолинського району Сумської області знаходиться його син ОСОБА_7 в непритомному стані. Після цього на мотоциклі потерпілий привіз свого сина від приміщення сільради та поклав на підлозі в своєму будинку. Зранку, близько 06.30, викликали швидку допомогу, оскільки син не подавав ознак життя, по приїзду лікар швидкої констатував смерть його сина ОСОБА_7 Крім того потерпілим заявлений уточнений позов, в якому він наполягає на відшкодуванні матеріальної шкоди в сумі 5000 гривень та моральної шкоди в сумі 5000 гривень. Просить суд не позбавляти волі підсудного, оскільки останній вже почав відшкодовувати завдані ним збитки, щиро покаявся в скоєному.

Допитана в судовому засіданні в якості потерпілого ОСОБА_2 показала, що 24 жовтня 2010 року в нічний час її чоловік привіз додому мотоциклом їх сина ОСОБА_7 в непритомному стані, який помер зранку не приходячи до свідомості. Крім того потерпілою заявлений уточнений позов, в якому вона наполягає на відшкодуванні матеріальної шкоди в сумі 5000 гривень та моральної шкоди в сумі 5000 гривень. Просить суд не позбавляти волі підсудного, оскільки останній вже почав відшкодовувати завдані ним збитки, щиро покаявся в скоєному.

Крім того, вина ОСОБА_5 в скоєнні злочину, передбаченого ст. 119 ч. 1 КК України, підтверджується наступними доказами.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 показав, що 24 жовтня 2010 року зранку він зателефонував ОСОБА_1, для того щоб той забрав свого сина ОСОБА_7 додому, який лежав непритомний біля приміщення сільської ради. Яким чином останній опинився там, свідок не знає, хто і за яких обставин спричинив йому тілесні ушкодження також не знає.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 показала, що 24 жовтня 2010 року в нічний час біля приміщення сільської ради в с. Яснопільщина Липоводолинського району Сумської області стався конфлікт  в процесі якого ОСОБА_10 були спричинені тілесні ушкодження. Коли вона підійшла до місця конфлікту, то побачила, що ОСОБА_7 лежить на асфальтобетонному покритті, після чого вона допомогла премістити його на траву з дороги. Хто і за яких обставин вдарив його, їй невідомо, оскільки вона цього не бачила.

Допитаний  в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_11 показав, що 24 жовтня 2010 року біля приміщення сільської ради в с. Яснопільщина Липоводолинського району Сумської області ОСОБА_5, підійшовши до ОСОБА_7, штовхнув його, від чого останній впав на покриття дороги. Після цього ОСОБА_7 з землі не піднімався. Чи завдавались іншими особами потерпілому тілесні ушкодження, свідок не знає.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_12 показав, що 24 жовтня 2010 року біля приміщення сільської ради в с. Яснопільщина Липоводолинського району Сумської області чув, як свідок ОСОБА_11 сказав підсудному ОСОБА_5, що ОСОБА_5 повинен піднімати потерпілого ОСОБА_7, оскільки він його вдарив.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_6 показав, що 24 жовтня 2010 року біля приміщення сільської ради в с. Яснопільщина Липоводолинського району Сумської області між ним та ОСОБА_7 виник конфлікт, в процесі якого він наніс ОСОБА_10 несильний удар в область обличчя. Після нанесення цього удару потерпілій був в свідомості і розмовляв. Що сталося з ним після цього не знає, оскільки перебував в стані алкогольного сп’яніння.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка судово-медичний експерт ОСОБА_13 показав, що під час відтворення обстановки та обставин події на місці підсудний ОСОБА_5 розповів про механізм заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому. Його покази відповідають виявленим тілесним ушкодженням і могли бути спричинені внаслідок падіння після поштовху підсудного і не могли бути спричинені внаслідок удару нанесеного свідком ОСОБА_6

Також вина підсудного ОСОБА_5 в скоєнні злочину, передбаченого ст. 119 ч. 1 КК України підтверджується наступними доказами:

-   протоколом огляду місця події з фототаблицею, під час якого було оглянуто труп потерпілого ОСОБА_7 (а.с. 8-13);

-   протоколом відтворення обстановки та обставин події та фототаблицею, проведеного за участю свідка ОСОБА_12 та судово-медичного експерта ОСОБА_13, під час якого були уточнені його свідчення і зафіксовано, що тілесні ушкодження не могли бути спричинені ОСОБА_6 (а.с. 28-30 );

-   протоколом відтворення обстановки та обставин події та фототаблицею, проведеного за участю ОСОБА_5 та судово-медичного експерта ОСОБА_14, під час якого були уточнені його свідчення і зафіксовано, що тілесні ушкодження, що послужили причиною смерті потерпілого могли бути спричинені внаслідок поштовху потерпілого підсудним ОСОБА_5. (а.с. 33-35);

-   протоколом відтворення обстановки та обставин події та фототаблицею, проведеного за участю свідка ОСОБА_11 та судово-медичного експерта ОСОБА_13, під час якого були уточнені його свідчення і зафіксовано, механізм падіння потерпілого ОСОБА_7 внаслідок поштовху ОСОБА_5 (а.с. 37-38);

-   протоколом відтворення обстановки та обставин події та фототаблицею, проведеного за участю свідка ОСОБА_6 та судово-медичного експерта ОСОБА_13, під час якого були уточнені його свідчення і зафіксовано, що після нанесеного свідком удару, потерпілий впав без прискорення, внаслідок цього йому не могли бути спричинені тілесні ушкодження від яких він помер (а.с. 42-45);

-   протоколом відтворення обстановки та обставин події та фототаблицею, проведеного за участю свідка ОСОБА_8 та судово-медичного експерта ОСОБА_13, під час якого були уточнені її свідчення і зафіксовано місце падіння потерпілого на асфальтному покритті проїзної частини (а.с. 50-51);

-   висновком судово-медичного експерта № 312 від 04 грудня 2010 року, згідно якого ОСОБА_10 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді   обширного крововиливу в правій скронево-потиличній області з частковим переходом на праву тім’яну та праву лобну область, осколкового перелому правої скроневої кістки та лінійного правої половини тім’яної кістки, крововиливу над твердою, під твердою та під м’якою мозковими оболонками в правій тім’яній та потиличних долях з різко вираженими ознаками протиудара в лобних та основі лівої скроневої долі, що викликали стискання та набряк головного мозку, які щодо живих осіб, кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, стискання та набряк головного мозку стали безпосередньою причиною смерті потерпілого ОСОБА_7 (а.с. 84-92);

-   висновком судово-медичного експерта № 650 від 22 грудня 2010 року, згідно якого ОСОБА_10 були спричинені тілесні ушкодження, які не спричинили смерть потерпілого ОСОБА_7, могли бути завдані ОСОБА_6 (а.с. 94-95);  

-   висновком судово-медичного експерта № 651 від 22 грудня 2010 року, згідно якого ОСОБА_10 були спричинені тілесні ушкодження , що викликали стискання та набряк головного мозку, які щодо живих осіб, кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, стискання та набряк головного мозку стали безпосередньою причиною смерті потерпілого ОСОБА_7 і могли бути спричинені внаслідок його падіння з прискоренням та удару правою скронево-потиличною частиною голови о нерівну поверхню, тобто можуть співпадати з механізмом утворення, продемонстрованим ОСОБА_5 під час відтворення обстановки та обставин події (а.с. 97-98).

Таким чином, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_15 в скоєнні злочину, передбаченого ст. 119 ч. 1 КК України, доведена в повному обсязі, що підтверджується його показами, наданими під час досудового слідства та підтверджених в судовому засіданні, а також доказами по справі в повній їх сукупності.

Своїми діями, що виразились в необережному заподіянні смерті іншій людині – потерпілому ОСОБА_10, за наявності обов’язку та можливості передбачення підсудним наслідків у вигляді падіння, завдання тілесних ушкоджень та смерті потерпілого (злочинна недбалість), ОСОБА_5 скоїв злочин, передбачений ст. 119 ч. 1 КК України, тобто вбивство через необережність.

До пом’якшуючих покарання обставин суд відносить щиросердне каяття, визнання своєї провини, позитивні характеристики за місцем проживання, а також наявність родини, перебування дружини в стані вагітності, крім того наявність у підсудного бажання відшкодувати завдані ним збитки та часткове відшкодування матеріальної шкоди потерпілим.

Обтяжуючою покарання обставиною є скоєння злочину в стані алкогольного сп’яніння.

По справі заявлені цивільні позови потерпілим ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 5000 гривень та моральної шкоди в сумі 5000 гривень, та потерпілою ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 5000 гривень та моральної шкоди в сумі 5000 гривень. Цивільні позови є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню, з огляду на це з підсудного ОСОБА_5 належить стягнути на відшкодування матеріальної шкоди 5000 гривень та моральної шкоди 5000 гривень на користь потерпілого ОСОБА_7, а також на відшкодування матеріальної шкоди 5000 гривень та моральної шкоди 5000 гривень на користь потерпілої ОСОБА_2 Цивільні позови підсудним визнані в повному обсязі.

Речові докази по справі відсутні.

Судові витрати по справі відсутні.

При призначенні виду та міри покарання суд враховує особу підсудного, характер та ступінь  суспільної небезпечності скоєного злочину, пом’якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

Враховуючи той факт, що підсудний скоїв злочин, пов'язаний з позбавленням життя потерпілого з необережності в стані алкогольного сп’яніння, суд вважає необхідним та достатнім призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ст. 119 ч. 1 КК України.

Водночас, враховуючи наявність декількох пом’якшуючих покарання обставин, а також скоєння підсудним злочину з необережності вперше, визнання своєї провини та цивільних позовів, а також бажання відшкодувати завдані збитки, що підтверджується сплатою підсудним витрат на поховання потерпілим, враховуючи думку потерпілих про можливість виправлення підсудного без позбавлення волі, наявність у підсудного родини, перебування дружини в стані вагітності (що підтверджується долученими до справи довідками), суд вважає за можливе виправлення підсудного без відбування покарання та застосувати до нього при призначенні покарання іспитовий термін відповідно до вимог ст.ст. 75, 76 КК України.

Запобіжний захід, обраний підсудному ОСОБА_5 – підписку про невиїзд, до вступу вироку в законну силу залишити без зміни.

Керуючись ст.ст. 75, 76, ст. 119 ч. 1 КК України, ст.ст.  28, 323, 324 КПК України, суд –

З А С У Д И В :

    ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 ,   в изнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ст. 119 ч. 1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

Згідно зі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю в 2 роки.    

Відповідно до ст. 76 КК України, зобов’язати ОСОБА_5 не виїзжати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію та повідомляти про зміну місця проживання,  роботи та навчання.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди 5000 гривень та моральної шкоди 5000 гривень, всього 10000 гривень.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди 5000 гривень та моральної шкоди 5000 гривень, всього 10000 гривень.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Сумської області через Липоводолинський районний суд Сумської області.

            СУДДЯ                                                                                             О.В. Сибільов