- 1 -                                                                                                                  

                                                                                                                                         № 2-а-122/10-0407                                                      

                                                               П  О  С  Т  А  Н  О  В  А                                

                                                                      Іменем України                                                

18.08.2010р.                                                                                                                        м. Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Литвинової Р.А.,  при секретарі  Заіка А.В.,

за участю позивача ОСОБА_1, його представника-адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільногірську Дніпропетровської області адміністративну справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до інспектора ДПС роти ДПС ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Дніпродзержинська та АТІ підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в області  Єрьоміна К.О. про визнання протиправними дій відповідача та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу,  

                                        В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до інспектора ДПС роти ДПС ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Дніпродзержинська та АТІ підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в області  Єрьоміна К.О. про визнання протиправними дій відповідача та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу.                                                                                                                      

Позов, на задоволенні якого в судовому засіданні наполягав позивач, обґрунтовується тим, що 05.03.2010р. відповідачем було складено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АЕ №166206, згідно якої «05.03.2010р. о 12.15год в м. Дніпродзержинську пр.Леніна-вул.Широка водій автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_1, повертаючи праворуч, не надав дорогу в попутному напрямку, чим порушив правила проїзду перехрестя,  тим самим скоїв правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.

Позивач вважає вказану постанову незаконною, оскільки вимог ПДР України він не порушував, про що прямо вказав в складеному інспектором протоколі про адміністративне правопорушення.  Він в позові зазначив, що проїхавши приблизно 500м. вказане інспектором ДАІ перехрестя, він був зупинений відповідачем, йому сказали, що він порушив правила проїзду перехрестя.

Позивач вказує, що в той час пішоходів на пішохідному переході взагалі не було, з тієї точки, де стояв працівник ДАІ (відповідач), навіть не було видно того пішохідного переходу. Його заперечення інспектор навіть не слухав, склав протокол і все, в ньому написано, що він порушив п. 16.2 ПДР України. Протокол було складено інспектором одноособово в службовому автомобілі без присутності позивача. В порушення вимог законодавства йому не були роз’яснені його права, зокрема право на захист. Також інспектором не було прийнято до уваги заявлене позивачем клопотання щодо надання доказів, а саме – щоби він його вислухав, відібрав пояснення, а також записав до протоколу свідка, який був присутнім на місці події.  На підставі цього протоколу була винесена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності. Протокол та постанову було пред’явлено одночасно. Із-за обмеженого часу між складанням протоколу про адміністративне правопорушення та постановою про накладення на нього адміністративного стягнення , він був позбавлений відповідачем права скористатися послугами адвоката під час розгляду справи, що є порушенням ст.283 КУпАП.

Оскаржувана постанова не відповідає формі, затвердженої Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення і не відповідає вимогам ст.283 КУпАП, оскільки  в ній немає повної назви посади, яку займає відповідач, а назва зазначена скорочена.

Все вище перелічене дає підстави вважати постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню. Позивач просить задовольнити його позов.

В судовому засіданні позивач та його представник – адвокат ОСОБА_2 підтримали все те, що було викладено  в позовній заяві. Зокрема, представник просив звернути увагу суду на те, що своїм записом в протоколі про адміністративне правопорушення відповідач сам, власноручно фактично виключає подію, про яку сам пише в протоколі, називаючи її порушенням ПДР і такий протокол сам по собі виключає адміністративну відповідальність його довірителя. Він просить задовольнити позов ОСОБА_1  

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Як вбачається з постанови в справі про адміністративне правопорушення від 05.03.2010р. серії АЕ №166206, винесеної відповідачем про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, - «05.03.2010р. о 12.15год в м. Дніпродзержинську пр.Леніна-вул.Широка водій автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_1, повертаючи праворуч, не надав дорогу в попутному

                                                                                   - 2 -

напрямку, чим порушив правила проїзду перехрестя», тим самим скоїв правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП,  за що на позивача накладено штраф у розмірі 430грн.

Відповідно до вимог ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правом на участь в судовому розгляді справи не скористався, він надав заяву, якою просить розглянути дану справу без його участі, зазначив, що проти позову заперечує, вважаючи свої дії правомірними (а.с.27). Йому було запропоновано надати суду всі докази правомірності своїх дій, але ніяких доказів в обґрунтування заперечень ним надано не було, було складено лише протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначена така ж сама формуліровка правопорушення, як і в постанові. Від позивача пояснення взято не було, свідків правопорушення до протоколу не внесено, клопотання позивача з цього приводу задоволено не було, права також йому не було роз’яснено, тобто правопорушення обґрунтовується виключно твердженнями відповідача.

Суд вважає, що між сторонами мають місце правовідносини, які виникли внаслідок дії суб`єкта владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної фізичної особи, а саме - з факту винесення суб`єктом владних повноважень (інспектором ДПС роти ДПС ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Дніпродзержинська та АТІ підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в області  Єрьоміним К.О.) постанови про притягнення фізичної особи (позивача по справі  ОСОБА_1.) до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Суд вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини.

В процесі розгляду справи встановлено, що 05.03.2010р. вказаним інспектором, який є працівником УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області - суб`єктом владних повноважень, діючим в межах своєї компетенції, на підставі складеного ним протоколу про адміністративне правопорушення було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення від 05.03.2010р. серії АЕ №166206  про  притягнення  до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 122 ч.2  КУпАП позивача по справі ОСОБА_1 за те, що він «05.03.2010р. о 12.15год в м. Дніпродзержинську пр..Леніна-вул.Широка водій автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_1, повертаючи праворуч, не надав дорогу в попутному напрямку, чим порушив правила проїзду перехрестя», тим самим скоїв правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП,  за що на позивача накладено щтраф у розмірі 430грн.».

Надаючи юридичну оцінку обставинам даної справи, суд керується наступними нормами права.

Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України)  у   справах   щодо   оскарження   рішень,   дій   чи   бездіяльності   суб`єкта  владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), неупереджено, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Згідно із ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративні правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису,  які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху,  протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В ст.252 КУпАП зазначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні обставин справи у їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Стаття 268 КУпАП містить перелік прав та обов`язків, які має особа, яка притягається до адміністративної відповідальності.  Особа   має   право :   знайомитися  з  матеріалами  справи, давати

                                                                               - 3 -

пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Відповідно до вимог ст.280 вказаного Кодексу орган (посадова особа) при розгляді справи  про  адміністративне  правопорушення   зобов`язаний  з`ясовувати:  чи   було   вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини,  що  пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ст.33 ч.2 цього Кодексу при накладанні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно з вимогами ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Вона повинна містити, в тому числі відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, встановлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення.

Інспектор ДАІ кваліфікував дії позивача за ст. 122 ч.2 КУпАП, яка передбачає санкції за порушення правила проїзду пішохідних переходів. Однак, відповідачем скоєння цього порушення позивачем не було доведено.

Оцінюючи у сукупності зібрані та досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що суб`єкт владних повноважень – інспектор ДПС роти ДПС ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Дніпродзержинська та АТІ підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в області  Єрьомін К.О. при винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення від 05.03.2010р. серії АЕ № 166206  про  притягнення  ОСОБА_1 до  адміністративної відповідальності за ст.122 ч.2 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 430грн., в порушення вимог п.п.3,5,6,8 ч.3 ст.2 КАС України діяв необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, не добросовісно, не розсудливо, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Так, суб`єкт владних повноважень, в порушення вищенаведених норм законодавства (ст.ст.251,256,283 КУпАП, Наказу Міністерства Внутрішніх Справ України № 185 від 22.02.2001р. "Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення") виніс оскаржувану постанову, не керуючись при цьому законом і правосвідомістю, не ґрунтуючись на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. Інспектор ДПС не допитав позивача, як особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, не встановив дійсні обставини правопорушення, не допитав свідка, який був присутній в автомобілі, не роз’яснив позивачеві його права, в тому числі і право на отримання правової допомоги адвоката.  

При винесенні постанови не було враховано обставини правопорушення, вина правопорушника, його матеріальний стан. Також не було прийнято до уваги, що дії позивача (якщо вони навіть і були, як вважає інспектор),  не призвели до будь-яких негативних наслідків, ним не створено аварійної ситуації, нікому не завдано шкоди, тобто фактично порушень ПДР України з боку позивача допущено не було, тому що, здійснивши поворот, перед позивачем пішоходів в дійсності бути не могло, а міг бути лише велосипедист, що рухається в попутному напрямку, але про нього мова в протоколі про адміністративне правопорушення навіть не йде.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За приписами ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, в справі, що розглядається, крім протоколу про адміністративне правопорушення, інших доказів вини правопорушника в скоєнні вказаних в постанові правопорушень, з боку суб`єкта владних повноважень суду не надано. Крім тверджень інспектора ДАІ, зазначених в протоколі та постанові про накладення адміністративного стягнення, будь-якими іншими доказами вина позивача ОСОБА_1  не доведена.

З  врахуванням   вищенаведених   та   встановлених   судом   обставин   є  підстави  з впевненістю стверджувати та зробити висновок про те, що оскільки протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено формально та без дотримання вимог чинного законодавства, і він є неналежним доказом, то оскаржувана постанова про адміністративне правопору-

                                                                                   - 4 -

шення, винесена у відношенні позивача відповідачем - суб`єктом владних повноважень –  інспектором ДПС роти ДПС ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Дніпродзержинська та АТІ підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в області  Єрьоміним К.О., є такою, що не ґрунтується на вимогах закону, тобто незаконною, тому вона підлягає скасуванню.

Дії суб`єкта владних повноважень - інспектора ДПС Єрьоміна К.О.  визнаються судом неправомірними.

В діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.2 КУпАП, за недоведеністю його вини, та відсутністю самої події, внаслідок чого на підставі ст.247 ч.1 п.1 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно  ОСОБА_1  слід закрити.

Оскільки позивачу при складанні протоколу та постанови не було роз’яснено його права і він в цих питаннях є людиною неосвідченою, він пропустив строк на подачу позову, але ці обставини суд  вважає поважними, тому вважає можливим поновити йому строк на звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до вимог ст.288 ч.5 КУпАП, позивач звільнений від сплати судового збору, даних про інші документально підтверджені  витрати позивач не надав, тому згідно ч.1  ст.94 КАС України,  судові витрати у даній справі в розмірі 03 гривні 40 копійок слід покласти на  рахунок Держави Україна.

Керуючись ст.ст.2, 9, 71, 86, 87, 94, 158-163,167,185, 254 КАС України, ст.ст.18, 33 ч.2, 247 ч.1 п.1, 251, 252,256, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суд

                                              П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС роти ДПС ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Дніпродзержинська та АТІ підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в області  Єрьоміна К.О. про визнання протиправними дій відповідача та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу  задовольнити.

Визнати неправомірними дії відповідача, які полягають у винесенні постанови про адміністративне правопорушення серії АЕ № 166206 від 05.03.2010р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі  430.00грн.

Визнати незаконною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення АЕ № 166206 від 05.03.2010р., винесену відповідачем – інспектором  ДПС роти ДПС ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Дніпродзержинська та АТІ підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в області  Єрьоміним К.О. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.2  КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 430.00 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1  закрити.

Судові витрати у справі у вигляді судового збору в сумі 03.40грн. покласти на рахунок держави.

Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення, вона є остаточною і оскарженню не підлягає.

В повному обсязі постанова буде складена протягом 5-ти днів з часу її проголошення.

Копію постанови надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу не пізніше 3-х днів після її складення в повному обсязі.

                  Суддя                                                                                                                    Р.А.Литвинова