АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц- 9387 - 2010 Головуючий по 1-й інстанції
Блажко І.О.
Суддя-доповідач Прядкіна О.В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 серпня 2010 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Полтавської області у складі
Головуючого –судді Прядкіної О.В.
Суддів Дряниці Ю.В.,Пилипчук Л.І.
розглянула цивільну справу за апеляційною cкаргою Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області
на постанову Октябрського районного суду м.Полтави Полтавської області від 29 березня 2009р.
по справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління праці і соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації,Кабінету Міністрів України,Управління праці і соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної в м.Полтаві ради, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про стягнення щорічної грошової допомоги
судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, -
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_3 в грудні 2007р. звернувся до суду з позовом до про визнання протиправною бездіяльності Головного управління праці і соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації та Кабінету Міністрів України та стягнення недоплаченої щорічної грошової допомоги за 2003-2007 роки.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, він є учасником бойових дій, а тому відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»має право на отримання разової щорічної грошової допомоги до 5 травня у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком. Однак така виплачувалась у меншому розмірі
Вважаючи, що відповідач при нарахуванні та виплаті зазначеної допомоги має керуватись лише Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», просив визнати протиправною бездіяльність відповідачів та стягнути суму недоплаченої грошової допомоги за 2003-2007 роки в сумі 5248,75грн.
-2-
Постановою Октябрського районного суду м.Полтави Полтавської області від 29 березня 2009р. позов задоволено частково.
Зобов»язано Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області виплатити ОСОБА_3 недоплачену разову грошову допомогу за 2007 рік в розмірі 1770 гривень.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постанова оскаржена Центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, який в апеляційній скарзі посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Перевіривши доводи скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач є учасником бойових дій і має право на щорічну одноразову допомогу до 05 травня.
Зазначена допомога за 2007 рік виплачена ОСОБА_3 в квітні 2007р. відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»у розмірі 280 грн.
Постановляючи рішення про задоволення позовних вимог, суд виходив з того, що у відповідача були наявні правові підстави для здійснення такої виплати за 2007 рік в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Проте з таким висновком погодитись неможливо, оскільки він не відповідає нормам матеріального права з огляду на наступне.
Статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»передбачено, що учасникам війни виплачується щорічна одноразова допомога до 05 травня в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.
Однак Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року учасникам бойових дій була передбачена виплата щорічної разової грошової допомоги у 2007 році в розмірі 280 грн. і зупинена дія частини п'ятої статей 12, 13, 14 та 15 вищенаведеного Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Тобто, в даному випадку на період виникнення спірних правовідносин, які є предметом спору в цій справі, були наявні нормативно-правові акти, які мали однакову юридичну силу, але по-різному встановлювали розмір щорічної допомоги до 5 травня.
Враховуючи, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»фактично змінено положення Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який діяв у часі раніше, пріоритетними в даному випадку є положення статей Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Тобто за 2007 рік позивачу була проведена виплата щорічної допомоги до 5 травня, відповідно до закону, який дів на момент виникнення спірних відносин, а саме: на час призначення та виплати позивачу органами праці та соціального захисту населення вищезазначеної щорічної разової допомоги, і тому висновок суду про задоволення позовних вимог за вказаний період був помилковим.
-3-
Задовольняючи позов в частині виплати недоплаченої суми допомоги за 2007рік, суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким встановлено виплати щорічної разової допомоги щорічної грошової допомоги до 5 травня.
Разом з цим, колегія суддів вважає помилковим посилання судів на пункт 1 рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року у справі № 1-29/2007, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», у тому числі і положення п. 13 ст. 71, якою зупинено на 2007 рік дію частини 5 статей 12, 13, 14 та 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги, - оскільки зазначене рішення було прийняте після проведення виплати цієї допомоги.
Тобто, на момент виплати щорічної допомоги (до 5 травня 2007 року) відповідач діяв відповідно до чинного законодавства.
Таким чином, суд при розгляді справи дійшов помилкового висновку, про те, що у 2007 році виплата щорічної разової грошової допомоги до 05 травня здійснювалась відповідачем із порушенням спеціального законодавства, оскільки правові підстави для здійснення такої виплати за 2007 рік відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»були відсутні.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції не було законних підстав для задоволення позовних вимог, оскільки відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В іншій частині рішення місцевого суду слід залишити без змін, так як сторонами не оскаржується.
Керуючись ст.ст. 303, 304-1, 307, 309 ч.1 п.4,316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області задовольнити.
Постанову Октябрського районного суду м.Полтави Полтавської області від 29 березня 2009р. скасувати в частині зобов»язання Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області виплатити ОСОБА_3 недоплачену разову грошову допомогу за 2007 рік в розмірі 1770 гривень.
Ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про виплату недоплаченої разової грошової допомоги за 2007 рік відмовити.
В іншій частині постанову Октябрського районного суду м.Полтави Полтавської області від 29 березня 2009р. залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
С У Д Д І :