Справа 2-2446/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 20 липня  2010 року Рокитнянський районний суд Київської області області у складі:

 головуючого судді       Нечепоренка Л.М.,  при секретарі Киричок В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Рокитне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсій та доплат, -  

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі про зобов’язання здійснити перерахунок призначеної державної та додаткової пенсії та виплату пенсій згідно закону. В позовній заяві вона зазначила, що є потерпілою від аварії на Чорнобильській атомній електростанції (далі – ЧАЕС) 1-ої категорії та інвалідом 2-ої групи захворювання якого пов'язане з впливом аварії на ЧАЕС, тому вважає, що відповідно до положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» її пенсія повинна бути не нижче 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком, а також повинна бути призначена додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком для інвалідів 2-ої групи. Крім того згідно вимог ч. 2 ст. 39 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», їй як пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення-у зоні посиленого радіоекологічного контролю щомісячно повинна виплачуватись одна мінімальна заробітна плата. Також є дитиною війни та має право на підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Вказані пенсії постійно повинні коригуватися у відповідності до збільшення прожиткового мінімуму та розміру мінімальної пенсії за віком. Відповідач не виплачує їй належні суми в повному обсязі, що змусило звернутися до суду.

Просить суд зобов»язати відповідача  провести перерахунок та виплату недоплаченої суми державної пенсії як інваліду П групи, захворювання якого пов’язане з впливом аварії на ЧАЕС згідно ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю відповідно до ст. 50 вищеназваного закону в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року з послідуючим перерахунком та виплатою, недоплачену доплату до пенсії як непрацюючому пенсіонеру за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю згідно ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі однієї мінімальної заробітної плати та  підвищення до пенсії як дитині війни починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року  з послідуючим перерахунком та виплатою.

Позивачка в судове засідання не з»явилася, направила на адресу суду заяву в якій  позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити та справу розглянути у її відсутності.  

Представник відповідача позов не визнає, в судове засідання не з’явився, повідомив суд письмово просить справу слухати в його відсутності, подав заперечення проти позову, в якому просить відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі здійснює свої повноваження по ефективному та цільовому використанню коштів Пенсійного фонду України.  Останній виступає як розпорядник коштів державного бюджету і отримавши асигнування із державного бюджету, виплачує бюджетні кошти за цільовим призначенням, тобто проводить фінансування пенсій і допомоги вищевказаної категорії громадян. Державні пенсії особам, віднесеним до категорії 1, що передбачені ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством. У разі призначення пенсії із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження, її призначення і обчислення провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». У відповідності до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 3 групі інвалідності – шести мінімальних пенсій за віком. Мінімальна пенсія за віком статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не встановлюється. Використання, визначеного в ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» поняття «мінімальний розмір пенсії за віком», який за наявності достатнього страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, для призначення пенсій згідно ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», є неправомірним, тому вважають, що з їх боку немає порушень щодо виплати позивачу державної пенсії. Щодо виплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії І, визначеної ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», то, вважають, ситуацію аналогічною та згідно ст.39 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» призначено підвищення , як непрацюючому пенсіонеру в розмірі 5,20гривень.  Також з 01.01.2007 року надбавка дітям війни виплачувалася особам, які підлягають під статус діти війни та були визнані інвалідами в розмірі 10 % від прожиткового мінімуму встаоновленого для непрацездатних осіб.

Суд дослідивши письмові докази у справі вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких мотивів.

Судом встановлено, що позивач  є потерпілим від аварії на ЧАЕС 1-ої категорії, що стверджується вкладкою НОМЕР_2 до посвідчення НОМЕР_1 особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи від 19.09.1994 року, та інвалідом 2-ої групи захворювання якого пов'язане з впливом аварії на ЧАЕС, про що свідчить експертне заключення  Обласної спеціалізованої МСЕК та довідкою НОМЕР_3.  

Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; 6) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ч. 4 ст. 54 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв'язку із втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів 2 групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими восьми мінімальних пенсій за віком.                                                                                              Згідно зі ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам 2 групи — у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком. Як передбачено ст. 53 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу. Згідно ст.39 вище зазначеного закону, позивачці, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення доплаті підлягає одна мінімальна заробітна плата.

Також відповідно до ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивачці підлягає підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, вихідним критерієм розрахунку додаткової пенсій є мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі ст. 28 Закону від 9 липня 2003 р. «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Розрахунок пенсій позивачу, відповідачем проведено виходячи із розміру, установленого чинною на той час постановою Кабінету Міністрів України під 3 січня 2002 р. № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» , яка втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 654 від 16.07.2008 року.

Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 р. № 523. Ця постанова є чинною, її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають змісту статей 50, 54 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а в п. 2 постанови від 3 січня 2002 р. № 1 Кабінет Міністрів України установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, усупереч положенням зазначених статей закону, причому ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.

Згідно Постанови від 11 листопада 2008 р. колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, положення ч. 3 ст. 28 Закону«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого ч. 1 цієї статті.

Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Відповідно до ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність становить: з 1 січня – 470 грн., з 1 квітня – 481 грн., з 1 липня – 482 грн., з 1 жовтня – 498 грн..

За правилами ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Дія ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була призупинена п.12 ст.71 і ст..111 Закону України «Про Держаний бюджет України на 2007 рік«.

Рішенням Конституційного суду України   № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року положення Закону України «Про Держаний бюджет України на 2007 рік«  щодо призупинення дії ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані неконституційними.

Законом України «Про Держаний бюджет України на 2008 рік,а саме п.2 ч.41 ст.85 було внесено зміни до ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та визначено, що на 2008 рік щомісячна соціальна допомога виплачується в розмірі надбавки встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року вищезазначені зміни визнані неконституційними та втратили чинність з дня їх ухвалення.

Тому суд вважає, що обставини встановлені судом дають підставу зробити висновок про те, що  право позивача на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком передбаченого ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було обмежено відповідачем, який незаконно не здійснив відповідний перерахунок та виплату пенсії у відповідності до зазначеної норми Закону без належних для цього правових підстав, а тому суд приходить до висновку, що бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачу підвищення до пенсії в розмірі, встановленому ст..6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  є протиправною.

З метою захисту прав позивача  суд прийшов до висновку про необхідність захисту  прав позивача шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок призначеної державної пенсії з 09.07.2007  року по 31.12. 2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року виходячи із розмірів мінімальної пенсії за віком та провести доплату недоплаченої пенсії, та здійснити перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, установивши її розмір 75 відсотків пенсії за віком,  щомісячної доплати до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати за проживання на забрудненій території (зона посиленого радіоекологічного контролю), щомісячного підвищення до пенсії як  дитині війни  за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року з урахуванням виплачених сум з подальшим перерахунком та виплатою згідно діючого законодавства на час виплати, .  

На підставі Декрету КМ України  «Про державне мито» позивач звільнений від сплати державного мита (судового збору) на користь держави.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 3, 8, 22, 46, 48, 64, 95 Конституції України, ст. ст. 50, 54, ч. 3 ст. 67, 39 Закону України «"Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" , ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. ст. 10, 12, 62, 88, 212, 213  ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити  частково.

Зобов”язати Управління Пенсійного Фонду України у Рокитнянському районі Київської області провести ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки АДРЕСА_1  перерахунок та виплату розміру пенсії у відповідності до положень ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та додаткової пенсії у відповідності до положень ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  починаючи з 09.07.2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року  з урахуванням виплачених сум вказаних надбавок та з послідуючою їх виплатою згідно діючого законодавства на час виплати.

Зобов”язати Управління Пенсійного Фонду України у Рокитнянському районі Київської області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати за проживання на забрудненій території (зона посиленого радіоекологічного контролю) за  період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.08.2009 року з урахуванням виплачених сум та з послідуючою їх виплатою згідно діючого законодавства на час виплати.

Зобов»язати Управління Пенсійного Фонду України в Рокитнянському районі Київської області провести донарахування та виплату ОСОБА_1 недоотриманих сум пенсії починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року,з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року, а саме: щомісячного підвищення  до пенсії як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням виплачених сум вказаних надбавок та з послідуючою їх виплатою згідно діючого законодавства на час виплати.

Стягнути з Управління Пенсійного Фонду України в Рокитнянському районі Київської області на користь ОСОБА_1  витрати повязані на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн.

Стягнути з Управління Пенсійного Фонду України в Рокитнянському районі Київської області 8 грн. 50 коп. судового збору на користь держави.

Від сплати судового збору позивача звільнити.

Рішення  може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області шляхом  подання до Рокитнянського районного суду заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом 10 днів з дня його проголошення  і подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після  подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя