Судове рішення #1057647
5/176-07-4177

          

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" вересня 2007 р.

Справа  № 5/176-07-4177


За позовом: Відкритого акціонерного товариства “ЕК Одесаобленерго” в особі Північного РЕМ, м. Одеса.


до відповідача: Державного виробничого житлово –побутового підприємства, м. Одеса.      


       про стягнення 1 495, 25 грн.     

Суддя  Могил С. К.

Представники:

від позивача: Роговенко Н. В., на підставі довіреності,

від відповідача: не з’явився   

 

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство “ЕК Одесаобленерго” в особі Північного РЕМ звернулось господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Державного виробничого житлово – побутового підприємства заборгованості за перевищення договірних величин споживання електроенергії у розмірі 1 495, 25 грн.

В наступному позивач своєю заявою від 09.07.2007 року №Юр-02/2-331 збільшив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за спожиту активну електроенергію –169 089, 55 грн.; за перевищення договірних величин споживання електроенергії –1 495, 25 грн.; індекс інфляції –11 385, 83 грн.; три відсотки річних –4 474, 45 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.08.2007 року строк розгляду справи було продовжено до 05.09.2007 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час, місце та дату розгляду справи з невідомих причин на виклик суду у судові засідання не з’явився, відзив на позов не надав та не довів до суду зворотне позовним вимогам позивача. Дослідивши матеріали справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача, в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

В процесі розгляду справи з боку позивача до суду були подані додаткові документи, які у судовому засіданні судом були розглянуті та залучені до матеріалів справи у якості документальних доказів.


Розглянув матеріали справи, суд встановив:


Між ВАТ “ЕК Одесаобленерго” в особі Північного РЕМ та Державним виробничого житлово –побутовим підприємством 25.12.2003 року разом з додатками був укладений договір №005300 про постачання електричної енергії.  

Умовами укладеного договору, позивача було зобов’язано відпускати відповідачу електричну енергію у відповідності з встановленими даним договором умовами та величинами споживання електричної енергії, а відповідача сплачувати за фактично використану електричну енергію у строки які передбачено договором та виконувати інші зобов’язання передбачені договором.

У відповідності з пунктом 9.4 укладеного договору, договір набрав чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не надійде заява від однієї із сторін про відмову від цього договору або його перегляд. У матеріалах справи відсутні будь-які заяви або листи однієї з сторін по договору про відмову від договору або припинення його дії, таким чином станом на дату подання позову договір є дійсним і обов’язковим для виконання сторонами.

Як зазначає позивач, у відповідача за період з 01.02.2006 року по 01.07.2007 року існує залишок несплаченої заборгованості за спожиту активну електроенергією у розмірі 169 089, 55 грн. Крім того, позивач зазначає, що відповідачем було допущено перевищення договірних величин споживання електроенергії у 2006 –2007 роках на суму 1 495, 25 грн. З огляду на те, що відповідач порушив свої зобов’язання за договором в частині проведення своєчасної оплати за спожиту електроенергію позивач також просить суд стягнути з відповідача індекс інфляції у розмірі 11 385, 83 грн. та три відсотки річних у розмірі 4 474, 45 грн.  

В обґрунтування своїх вимог позивачем до суду було подано розрахунок перевищення договірних величин споживання електроенергії у 2006 –2007 роках, лімітні повідомлення про коригування ліміту споживання електроенергії до рівня фактично сплаченої електроенергії, рахунки за активну електроенергію та за ПДВ, розрахунок нарахування підвищеної оплати, повідомлення про граничні рівні споживання електричної енергії, звіти відповідача про кількість спожитої електроенергії, а також обґрунтовані розрахунки сум індексу інфляції та трьох відсотків річних.

Ґрунтуючись на наданих документальних доказах та вимогах Закону України “Про електроенергетику” і Правил користування електроенергією, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість:

-          за спожиту активну електроенергію у період з 01.02.2006 року по 01.07.2007 року –169 089, 55 грн.;

-          за ПДВ споживання електроенергії у 2006 –2007 роках –1 495, 25 грн.;

-          індекс інфляції –11 385, 83 грн.;

-          три відсотки річних – 4 474, 45 грн.

Відповідач відзив на позов не надав та не довів до суду зворотне позовним вимогам позивача.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, між сторонами разом з додатками було укладено договір №005300 від 25.12.2003 року про постачання електричної енергії предметом якого є умови та порядок постачання електроенергії позивачем та її оплата відповідачем. В наступному, додатковою угодою №1070 від 21.09.2005 року сторони за правочином внесли зміни в окремі умови договору.

У відповідності з умовами укладеного договору відповідача було зобов’язано проводити остаточний розрахунок за електроенергію на підставі рахунку у термін 5 днів від дати отримання рахунку (п. 5 додатку №5 до укладеного договору).

На виконання своїх зобов’язань за договором позивачем відповідачу постачалась електроенергія у період з 01.02.2006 року по 01.07.2007 року. Вказані обставини підтверджуються наданими до суду звітами відповідача про кількість спожитої електроенергії та відповідними рахунками за активну електроенергію. В свою чергу відповідач розрахунки за спожиту електроенергію проводив неналежним чином в зв’язку з чим у відповідача перед позивачем, згідно остаточних позовних вимог позивача, залишилась несплаченою заборгованість за спожиту активну електроенергію у розмірі 169 089, 55 грн.

В процесі розгляду справи відповідачем не було доведено до суду належним чином відсутності цієї заборгованості, або надано докази які би спростували позовні вимоги позивача в цій частині.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за спожиту у період з 01.02.2006 року по 01.07.2007 року активну електроенергію у розмірі 169 089, 55 грн.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за ПДВ за 2006 –2007 роки у сумі 1 495, 25 грн. слід зазначити наступне.

Відповідно до Правил користування електричною енергією, договір на постачання електричної енергії є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії і споживачем, та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Судом встановлено, що кількість та обсяги електричної енергії та потужності на кожен місяць 2006 –2007 років між сторонами були визначені у додатку №1 до договору, а також те, що у 2006 –2007 роках відповідачем споживалась електрична енергія. Вказані обставини підтверджуються наданими до суду звітами відповідача про обсяги спожитої електроенергії та відповідними рахунками за активну електроенергію.

Як видно з матеріалів справи позивачем відповідачу були виставлені рахунки на оплату спожитої активної електроенергії. Згідно рахунків строк для їх оплати було встановлено у термін п’ять днів та відповідача було попереджено про припинення постачання електроенергії у разі прострочення їх оплати. Як видно з рахунків, їх було отримано особисто представниками відповідача. За умовами укладеного договору сторони домовились про те, що кінцевий розрахунок за спожиту електроенергію необхідно здійснити протягом п’яти днів після дати отримання рахунку.

Як видно з матеріалів справи, виставлені рахунки у встановлений договором термін відповідачем були сплачені частково або сплачені понад встановлений договором та рахунком термін.

З зазначеного впливає, що відповідачем було затримано проведення оплати за спожиту електроенергію, в зв’язку з чим відповідачем були порушені умови договору в частині проведення своєчасної оплати за спожиту електроенергію у розрахунковому періоді. В зв’язку з несплатою у встановлені договорами строки повної вартості спожитої електроенергії у відповідні розрахункові періоди та ненадання до постачальника заяв про проведення коригування величини споживання електроенергії, позивачем відповідачу, на підставі умов договору, договірна величина споживання електроенергії була залишена на рівні встановленому у договорі. Вказані обставини підтверджуються копіями повідомлень про договірної величини споживання електроенергії, відповідними звітами про кількість спожитої електроенергії та додатками до договору.

Статтею 27 Закону України “Про електроенергетику” встановлено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Одним з видів правопорушень в електроенергетиці є крадіжка електричної і теплової енергії, у тому числі споживання електроенергії понад договірні величини, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку. Щодо спірного періоду то санкція за перевищення ліміту споживання електроенергії також існує, але не у п’ятикратному розмірі, а у двократному.

Слід зазначити, що Закони, які б відповідно до ст. 92 Конституції України визначали дії, щодо споживання електричної енергії понад граничну величину, скориговану відповідно до п. 11 Порядку постачання електричної енергії споживачам, злочином або адміністративним правопорушенням і встановлювали кримінальну або адміністративну відповідальність за такі дії відсутні.

Таким чином, можна зробити висновок про те, що передбачена ч. 5 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” санкція, про що зазначається у ст. 27 названого Закону, на думку суду, за своєю природою є господарсько –правовою відповідальністю за правопорушення у сфері господарювання і є штрафною санкцією.

Виходячи з наведеного, згідно ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступень виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у  зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Пунктом 3 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Пунктом 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.  

Отже, виходячи з вищенаведеного та умов укладеного між сторонами по справі договору, на думку суду, підстави та обґрунтовані вимоги про стягнення ПДВ у ВАТ „ЕК Одесаобленерго” фактично існують, але приймаючи до уваги ступень виконання своїх зобов'язань за договором відповідачем та інші інтереси сторін по справі, що заслуговують на увагу, суд вважає за необхідне при вирішенні даного спору застосувати ст. 551 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та зменшити розмір нарахованих ВАТ „ЕК Одесаобленерго” відповідачу штрафних санкцій та стягнути з відповідача на користь ВАТ „ЕК Одесаобленерго” штрафні санкції у розмірі 500,00 грн.

У відповідності з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час розгляду справи відповідачем до суду не було належним чином доведено та доказано належне виконання своїх зобов’язань за договором. У відповідності з ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також, позивач у своїй позовної заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь три відсотки річних у розмірі 4 474, 45 грн. та індекс інфляції у розмірі 11 385, 83 грн.

У відповідності з ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином вимоги позивача про стягнення трьох відсотків річних та індексу інфляції є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню, а саме: три відсотки річних у розмірі 4 474, 45  грн. та індекс інфляції у розмірі 11 385, 83 грн.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з віднесенням судових витрат на рахунок відповідача, у відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.


     Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 69, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

          

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Державного виробничого житлово –побутового підприємства, р/р 26004660092540, МФО 328016, код 13883291 (м. Одеса, вул. Терешкової, 21) на користь Відкритого акціонерного товариства “ЕК Одесаобленерго” в особі Північного РЕМ на рахунок №2603930103779 в ОПЕР в облуправлінні ВАТ „Держощадбанк”, МФО 328845, код 26302365 (м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 70), а саме:

- 169 089 (сто шістдесят дев’ять тисяч вісімдесят дев’ять) грн. 55 коп. заборгованості за активну електроенергію спожиту у період з 01.02.2006 року по 01.07.2007 року;

- 500 (п’ятсот) грн. штрафних санкцій за перевищення ліміту споживання електроенергії у 2006 –2007 роках.


3.          Стягнути з Державного виробничого житлово –побутового підприємства, р/р 26004660092540, МФО 328016, код 13883291 (м. Одеса, вул. Терешкової, 21) на користь ВАТ “ЕК Одесаобленерго”, р/р 26001238441 в філії ВАТ “МТБ” в м. Одесі, МФО 328168, код 26302365, (м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 70), а саме:

- 11 385 (одинадцять тисяч триста вісімдесят п’ять) грн. 83 коп. індексу інфляції;

- 4 474 (чотири тисячі чотириста сімдесят чотири) грн. 45 коп. 3% річних;

- 1 864 (одна тисяча вісімсот шістдесят чотири) грн. 45 коп. держмита;

- 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на ІТЗ судового процесу.


Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.


Рішення підписано 19.09.2007 року.


Рішення суду набирає чинності в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.


       

Суддя                                                                                        



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація