справа № 2- 4354/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 червня 2010 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Ковтуненка В.В.,
при секретарі Педич Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луцьк адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департамент соціальної політики Луцької міської ради про визнання протиправною відмови про надання разової грошової допомоги,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 у березні 2010 року звернувся до суду з позовом до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про визнання протиправною відмови про надання разової грошової допомоги.
Вимоги обґрунтовує тим, що він інвалід війни II групи, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком. Однак у травні 2009 року він отримав таку допомогу у значно меншому розмірі (430 гривень), ніж передбачено відповідним законом. У вересні 2009 року він звернувся до відповідача розрахувати допомогу до 05.05.2009 року, виходячи із норм чинного закону, та сплатити йому недоплачену частину разової грошової допомоги до 05.05.2009 року. Однак відповідач відмовився, пославшись на видатки із державного бюджету на цю допомогу та п. 1 Постанови КМ України № 211 від 18.03. 2009 року, що інвалідам війни II групи допомога становить 430 гривень, а також на Постанову Верховної Ради України від 20.02.1996 року, якою встановлено мінімальну пенсію за віком. Такі дії відповідача порушують його право на отримання допомоги у повному розмірі. Відповідно до розрахунку допомоги до 05.05.2009 року, її недоплаченої становить: 498 х 8 - 430 грн. = 3554 грн., де 498 - це розмір мінімальної пенсії за визначається із прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, до абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Отже застосуванню підлягає прожитковий мінімум для осіб, як працездатність, визначений в ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік та ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», який становить 498 гри. Просить суд визнати відмову Департаменту соціальної політики Луцької міської ради у виплаті разової грошової допомоги в розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком неправомірною. Стягнути з Департаменту соціальної політики Луцької міської ради 3554 грн. недоплаченої частини допомоги до 05.05.2009 року на його користь.
Позивач в судове засідання не з»явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, від нього до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутності, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з»явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, від нього до суду надійшло письмове заперечення, в якому просить суд справу розглядати у його відсутності, в задоволенні позовних вимог відмовити.
Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом війни другої групи (а.с. 3), що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 виданим 06.06.2008 року УМВС України у Волинській області.
У відповідності до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" позивач має право на щорічну грошову допомогу до 5 травня, що становить вісім мінімальних пенсій за віком. - .
Згідно до ст. 17 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію даного закону здійснюється органами праці та соціального захисту населення за рахунок коштів державного та міського бюджетів.
Як встановлено судом в 2009 році позивачу виплачено до 5 травня щорічну разову допомогу в розмірі 430 гривень відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2009 року № 211 «Про розміри грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань».
Виплату спірної грошової допомоги позивачу у 2009 році в розмірі 430 гривень проведено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 18.03 . 2009 року № 211 «Про розміри грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту » та «Про жертви нацистських переслідувань», суд вважає неправомірною та такою, що порушує норми спеціального закону.
Оскільки положення Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», які передбачають виплату до 5 травня щорічної разової допомоги є чинними, позивач має право на її отримання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати ці виплати.
Разом з тим, пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу права наданого Законом є безпідставними.
Статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в редакції, яка діяла на момент спірної виплати, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Законом України " Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 5 жовтня 2000 року № 2017-ІП, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком.
Суму прожиткового мінімуму на 2009 рік на одну особу, яка втратила працездатність, в розрахунку на місяць встановлено Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 26.12.2006 року у розмірі 498 гривень.
Враховуючи загальні засади пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, суд приходить до висновку, що при визначенні розміру щорічної разової грошової допомоги застосуванню підлягає Закон України "Про Державний бюджет України на 2009 рік", Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а не постанова КМУ від 18.03 . 2009 року № 211 «Про розміри грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту » , яка істотно звужує обсяги установлених законом прав позивача щодо отримання ним щорічної разової грошової допомоги у визначеному законом розмірі.
Визначаючи розмір стягнення, суд бере до уваги, що позивачу в 2009 році виплачено щорічну разову грошову допомогу до 5 травня в розмірі 430 гривень, а тому до стягнення підлягає сума в розмірі 3554 гривні.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Судом встановлено, що 19.04.2010 року ОСОБА_1 було сплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120 грн., які підлягають стягненню з Департаменту соціальної політики Луцької міської ради на користь ОСОБА_1
Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору, а тому за таких обставин суд приходить до висновку про стягненню з Департаменту соціальної політики Луцької міської ради на користь держави судовий збір в сумі 51 грн.
Приймаючи до уваги та враховуючи пріоритетність законів над підзаконними нормативними актами, та враховуючи те, що Департаментом соціальної політики Луцької міської ради було надано пріоритет підзаконному акту (постанові КМУ від 18.03 . 2009 року № 211 «Про розміри грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), на підставі якого позивачу виплачено щорічну разову допомогу в сумі 430 грн., а не закону (Закон України "Про Державний бюджет України на 2009 рік", Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), згідно якого до сплати підлягає щорічна разова допомога (прожитковий мінімум для осіб 498 грн.) в сумі 3554 грн., що є помилковим, а тому за таких обставин суд приходить до висновку про задоволення позову.
Керуючись Конституцією України, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Законом України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 року № 835-VI, ст. ст. 10, 57, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департамент соціальної політики Луцької міської ради про визнання протиправною відмови про надання разової грошової допомоги – задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Департаменту соціальної політики Луцької міської ради з приводу відмови у виплаті разової грошової допомоги до 5 травня 2009 року ОСОБА_1 в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Стягнути з Департаменту соціальної політики Луцької міської ради на користь ОСОБА_1 невиплачену частину грошової допомоги до 5 травня за 2009 рік в розмірі 3554 гривні.
Стягнути з Департаменту соціальної політики Луцької міської ради на користь Держави 51 гривню судового збору.
Стягнути з Департаменту соціальної політики Луцької міської ради на користь ОСОБА_1 понесених та документально підтверджених судових витрат по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120 гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційного суду Волинської області або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження або після апеляційного розгляду справи.
Суддя В.В. Ковтуненко