справа  № 2-5732/09

                                                         З А О Ч Н Е    Р І Ш Е Н Н Я             справа  № 2-400/10

  І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

          12  березня 2010  року                                                                                м. Луцьк      

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді                           Ковтуненка В.В.,

при секретарі                                    Педич Ю.С.,

з участю представника позивача    Татушка Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луцьку цивільну справу за позовною заявою ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Волинської обласної дирекції до ОСОБА_3 про звернення стягнення,

                                                                          В С Т А Н О В И В :

ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Волинської обласної дирекції звернувся до суду з вказаним позовом, в обгрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 10.06.2005 року між ОСОБА_3 та АППБ «Аваль» в особі Волинської обласної дирекції було укладено кредитний договір № 014/01-10/6912, відповідно до якого відповідачеві було надано кредит в сумі 17 000,00 доларів США строком по  09.06.2015 року із сплатою 15,0 % річних для використання на  споживчі цілі. В якості забезпечення вимог по вищевказаному  кредитному договору, 10.06.2005 року банком було укладено договір іпотеки з ОСОБА_3, відповідно до якого відповідачем було передано в іпотеку 3-х кімнатну квартиру, загальною площею 54,8 кв. м., яка знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Дубнівська, буд. 49-б/2, вартістю 124 750,00 грн. Майно належить відповідачу на праві  власності на підставі договору купівлі-продажу від 01.06.2005 року. Свої зобов’язання за кредитним договором банк виконав, згідно заяви на видачу готівки № К5/8 від 10.06.2005 року  банком було надано відповідачеві кредитні кошти в сумі 17 000 доларів США, згідно кредитного договору № 014/01-10/6912 від 10.06.2005 року. Відповідно до п.1.3. кредитного договору відповідач зобов’язався здійснювати щомісячне погашення кредиту в розмірі 1/120 від суми ліміту отриманого кредиту (п. 1.1 кредитного договору) та процентів за користування кредитом. Однак, позичальником було порушено строки погашення кредиту (п.1.3 договору), що є невиконанням умов договору зі сторони позичальника.

Так, станом на 02.072009 року за відповідачем рахується заборгованість за кредитом – 10 937,73 доларів США, заборгованість за відсотками – 802,55 доларів США, пеня (згідно п. 9.1 Договору) – 1 227,76 доларів США, а всього заборгованість відповідача складає 12 968,04 доларів США, що по курсу НБУ станом на  02.07.2009 року становить 99 069,34 грн. банком було вжито заходи по досудовому врегулюванню спору, відповідачу направлялась вимога – попередження № 1368 від 12.03.2009 року  про звернення стягнення на предмет іпотеки, яку відповідач  задовольнила частково. Просить суд звернути стягнення на належну відповідачу  3-х кімнатну квартиру, загальною площею 54,8 кв. м., яка знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Дубнівська, 49-б/2, яка є предметом іпотеки відповідно до договору іпотеки від 10.06.2005 року, за рахунок яких задовольнити вимоги банку по кредитному договору № 014/01-10/6912 від 10.06.2005 року в розмірі  99 069,34 грн., шляхом продажу предмета іпотеки ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою – покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також надання ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, та стягнути з відповідача на користь банку судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному об’ємі.

Відповідач в судове засідання не з’явилась про час і місце судового розгляду справи повідомлялась належним чином, від неї до суду не надходило заяви про  розгляд справи у її відсутності, зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець)  зобов’язується  надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити  проценти.

Судом встановлено, що 10.06.2005 року між АППБ «Аваль» в особі Волинської обласної дирекції та ОСОБА_3  укладено кредитний договір № 014/01-10/6912 (а.с.20-22), за умовами кредитного договору банк зобов’язувався надати позичальнику, а позичальник зобов’язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 17 000 ,00 доларів США, та сплатити проценти в порядку і на умовах визначених договором.

    Відповідно  до ч. 2 ст.1 Закону України «Про іпотеку», іпотека -  вид  забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном,  що залишається у володінні і  користуванні  іпотекодавця, згідно  з  яким  іпотекодержатель  має  право  в  разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх  вимог  за  рахунок  предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Судом встановлено, що  в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором 10.06.2005 року між АППБ «Аваль» в особі Волинської обласної дирекції та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки (а.с. 14-19), згідно умов договору іпотеки ОСОБА_3 надала в іпотеку банку 3-х кімнатну квартиру, загальною площею 54,8 кв. м., яка знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Дубнівська, буд. 49-б/2, вартістю 124 750,00 грн., що належить їй на праві  власності.

Відповідно до статті 526  Цивільного кодексу України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 належним чином не виконує взяті на себе зобов’язання за кредитним договором № 014/01-10/6912 від 10.06.2005 року, у зв’язку з чим станом на 12.03.2010 року у неї мається заборгованість перед банком в сумі – 99 069,34 грн. ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» було вжито заходи по досудовому врегулюванню спору. ОСОБА_3 направлялась вимога – попередження № 1368 від 12.03.2009 року про звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с. 12), яку ОСОБА_3 задовольнила частково.

       Відповідно  до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі  невиконання  або  неналежного   виконання   боржником основного  зобов'язання  іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням  шляхом  звернення  стягнення  на предмет іпотеки.  Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав,  встановлених статтею  12 цього Закону.

      Відповідно до умов договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором іпотекодержателя може здійснюватися шляхом продажу предмета іпотеки із укладанням договору купівлі-продажу з іншою особою.

Судом встановлено, що  ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Волинської обласної дирекції набув право звернення на предмет іпотеки - 3-х кімнатну квартиру, загальною площею 54,8 кв. м., яка знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Дубнівська, 49-б/2, що належить ОСОБА_3 на праві власності, так як в момент настання терміну виконання зобов’язання по кредитному договору № 014/01-10/6912 від 10.06.2005 року, забезпеченого іпотекою, відповідачем ОСОБА_3 не було виконано належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві — пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Як вбачається з матеріалів справи ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Волинської обласної дирекції при зверненні до суду було сплачено судові витрати, які складають сплату судового збору в сумі 990,69 гривень (а.с. 2) та сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 252,00 гривень (а.с. 1).

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що ОСОБА_3 належним чином свої зобов`язання за кредитним договором № 014/01-10/6912 від 10.06.2005 року не виконує, і в неї мається заборгованість перед ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Волинської обласної дирекції в сумі 99 069,34 грн. У зв’язку з чим банк відповідно до умов договору іпотеки набув право на звернення стягнення на предмет іпотеки, також при зверненні до суду ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» було сплачено судовий збір в сумі 990,69 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 252 гривень, а тому за таких обставин суд приходить до висновку,  що заявлений позов  підлягає до задоволення.

Керуючись Законом України «Про іпотеку», ст.  526 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Волинської обласної дирекції до ОСОБА_3 про звернення стягнення – задовольнити повністю.

    В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 014/01-10/6912 від 10.06.2005 року в розмірі 99 069,34 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки: 3-х кімнатну квартиру, загальною площею 54,8 кв. м., яка знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Дубнівська, буд. 49-б/2, вартістю 124 750,00 грн., що належать на праві власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу предмета іпотеки ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» з укладенням від імені ОСОБА_3 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою – покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також надання ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути  з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1,   на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Волинської обласної дирекції понесені і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 990,69 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 252,00 грн., р/рахунок № 2909811 у Волинській ОД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 303569, код ЄДРПОУ  20128765.      

Рішення  може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області  через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі в 10 – денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів  апеляційної скарги, з подачею її копії до Апеляційного суду Волинської області або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

            Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

     Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

                                  Суддя                                                В.В. Ковтуненко