Справа № 2-4069

2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

    29 липня 2010 року  Комінтернівський районний суд м. Харкова

 у складі: головуючого  судді Юр’євої А.М.

        при секретарі Галда С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в м. Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації, Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації  про визнання  дій протиправними , -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації, Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації, в якому просила  визнати неправомірними дії відповідачів щодо нарахування та виплати їй щорічної грошової допомоги на оздоровлення, як особі, яка постраждала  внаслідок Чорнобильської катастрофи  з порушенням вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ; зобов’язати  Управління праці та соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації здійснити перерахунок, а з Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації  стягнути суми недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбаченої ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2007, 2008, 2009 роки в сумі 6152 гр. з урахуванням проведених виплат; надати їй право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбаченої ст.. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат; зобов’язати відповідачів припинити дії, які порушують її право, як постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, 3 групи інвалідності на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі чотирьох  мінімальних  заробітних плат, згідно з вимогами ст. 48 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов’язати  Управління праці та соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації призначити їй щорічну допомогу на оздоровлення , як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії 3 групи інвалідності, згідно з вимогами ст. 48 Закону України   « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.

В обґрунтування свого позову позивач посилається на те, що вона є інвалідом 3 групи, має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.

    Вона перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення  та має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних заробітних плат, згідно зі ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», однак зазначену допомогу у 2007-2009 роках їй виплачено у значно меншому розмірі ніж передбачено вищезазначеними законами.

За період з 2007 по 2009 роки їй недоплачено щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 6152 гр..

За її зверненням відповідач незаконно відмовив у перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»».

У судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги.

Представник відповідача Управління праці та соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, просив розглянути справу за його відсутності.

Представник відповідача надав заперечення проти позову, у задоволенні  якого просив відмовити посилаючись на те, що  фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, здійснюється за рахунок державного бюджету. Головним розпорядником кошів вищого рівня є Міністерство праці та соціальної політики України. Застосування Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” проводиться у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковим для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади. Соціальні виплати здійснено відповідно до Законів України « Про Державний бюджет України…..» на відповідний рік.

Представник Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації  у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи  1 категорії та є інвалідом 3 групи від захворювання, пов’язаного з аварією на ЧАЕС, що підтверджується посвідченням серії А № НОМЕР_1 та має право на пільги і компенсації, встановлені законодавством України  „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та довідкою  МСЕК №161509 / а.с.6 -11/.

Відповідно до ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеним до 1 категорії, інвалідам 3 групи щорічна допомога на оздоровлення виплачується у розмірі чотирьох  мінімальних заробітних плат.

Відповідно до довідки Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації  від 12.05.2010 року  виплати на оздоровлення ОСОБА_1  складають по 90 гр. щороку за період з 2007 по 2009 роки, які здійснено у грудні 2007 року, серпні 2008 року, лютому 2009 року / а.с.14/.

З листа Управління праці та соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації № 1532 від 25.05.2010 року вбачається, що  щорічну допомогу на оздоровлення позивачеві призначено у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 року « Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідам 3 групи складає 90,00 гр / а.с.13/.  

Згідно із ч. 7 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», виключно законами України визначається мінімальний розмір заробітної плати.

Статтею 76 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» були встановлені наступні розміри мінімальної заробітної плати на відповідні періоди 2007 року, а саме: 400 гривень – з 01 січня по 31 березня 2007 року; 420 гривень – з 01 квітня по 30 червня 2007 року; 440 гривень – з 01 липня по 30 вересня 2007 року; 460 гривень – з 01 жовтня 2007 р. Зі змісту вимог законів України про встановлення розмірів мінімальних заробітних плат, законів України про Державний бюджет України, якими визначалися мінімальні розміри заробітних плат, не вбачається будь-яких обмежень щодо можливостей застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно з п. 30 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом, дію зазначеної норми зупинено на 2007 рік.

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 р. по справі «Про соціальні гарантії громадян» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 29, пункту 13 статті 71, пункту 30 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Також встановлено, що це рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Конституційний Суд України дійшов висновку, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України.

Відповідно до ст..59 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів»  розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2008 року складає 515 гр. на місяць, з 1 квітня 2008 року- 525 гр. на місяць, з 1 жовтня 2008 року- 545 гр. на місяць, з 1 грудня 2008 року- 605 гр. на місяць.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів» внесено зміни до Законів України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального  захисту» та Кабінету Міністрів України надано право визначати розміри соціальних виплат.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року  зміни, внесені підпунктом 11 пункту 28 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів» від 28.12.2007 року №107-У1 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані не конституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

У 2009 році положення ст.. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не змінювався.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» мінімальна заробітна плата  в 2009 році складає з :  1 січня -605 гр., 1 квітня - 625 гр., 1 липня-630 гр., 1 жовтня 650 гр., 1 грудня-669 гр..

Згідно з ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Наявність у позивача права на призначення їй щорічної  допомоги на оздоровлення в розмірі 4-х мінімальних заробітних плат  є визначальною для вирішення даного спору, крім того, це право гарантується  ч.2 ст. 46 Конституції України.

Отже, за конституційними нормами, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру щорічної допомоги на оздоровлення позивачеві   підлягає застосуванню ст. 48 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи», з якої вбачається, що при визначенні розміру виплат  за основу їх нарахування береться мінімальна заробітна плата, а не згадана вище постанова Кабінету Міністрів України  №562 від 12.07.2005 року  «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача.

      Розмір виплат, передбачених постановою Кабінету Міністрів України  №562 від 12.07.2005 року « Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не відповідає визначеному Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розміру, кратному мінімальній заробітній платі

       Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому надання законодавцем Кабінету Міністрів України права визначати порядок виплат особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав таких осіб, встановлених цим же Законом. Тобто Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону.

З урахуванням викладеного вище, суд вважає, що щорічна допомога на оздоровлення за 2007, 2008, 2009 роки повинна бути нарахована та сплачена у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат  на момент виплати, відповідно до Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” , а не в розмірі 90 грн, розмір якої визначено постановою Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 року « Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Отже у 2007 році відповідач повинен був сплатити позивачеві  щорічну грошову допомогу на оздоровлення  у розмірі 1840 гр. / 460,00х4/ ,у 2008 році-  2100 гр. / 525,00х4/, у 2009 році- 2420 гр. / 605 х4/, а сплатив лише щороку 90 гр., а тому доплаті підлягає сума 6090 гр..

Судом також встановлено, що відповідач Управління праці та соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації  відмовив позивачеві у  перерахунку розміру щорічної допомоги на оздоровлення, відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  і відмову відповідача в перерахунку суд, з урахуванням вищевикладеного вважає неправомірною.

Суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги  ОСОБА_1 та визнати дії відповідача Управління праці та соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації  неправомірними та зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації провести ОСОБА_1 перерахунок  щорічної допомоги на оздоровлення за 2007,2008,2009 роки відповідно до ст..48 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розміру  4 мінімальних заробітних плат,   згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Закону України « Про Державний бюджет України на 2008 рік», Законом України « Про Державний бюджет України на 2009 рік» на момент виплати  та забезпечити її виплату.

Суд вважає , що вимога про зобов'язання відповідачів призначити їй щорічну допомогу на оздоровлення , як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії 3 групи інвалідності згідно зі ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» заявлена позивачем на майбутнє та не відповідає вимогам чинного законодавства.

Судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання та не може обмежувати волю   законодавчого   органу   в   майбутньому   змінювати   правове   регулювання суспільних відносин.

Тому , суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог  в цій частині.

У задоволенні позовних вимог про стягнення 6152,00 гр. заборгованості з виплати щорічної допомоги на оздоровлення за 2007,2008,2009 роки суд вважає за необхідне відмовити, оскільки нарахування сум щорічної допомоги на оздоровлення  відноситься до повноважень Управління праці та соціального захисту населення .

Питання про стягнення судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 88 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного та  керуючись ст.ст. 22, 46 Конституції України, Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р. № 489-V,  Рішенням Конституційного суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, Законом України «Про прожитковий мінімум», Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», Законом України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, –  

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1  задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації щодо відмови ОСОБА_1 нарахувати та сплатити щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 4 мінімальних зарплат за  2007,2008,2009 роки.    

Зобов’язати  Управління праці та соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації провести ОСОБА_1 перерахунок  щорічної допомоги на оздоровлення за 2007,2008,2009 роки відповідно до ст..48 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розміру  4 мінімальних заробітних плат,  згідно з Законом України « Про Державний бюджет України на 2007 рік», Законом України « Про Державний бюджет України на 2008 рік»,Законом України « Про Державний бюджет України на 2009 рік» на момент виплати  та забезпечити її виплату.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37 / тридцять сім/ гр..

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 83 / вісімдесят три / гр..

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Комінтернівський районний суд м. Харкова шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

         Суддя-