Справа №2-а-370/10

ПОСТАНОВА

іменем України                                    

02 серпня 2010 року.                                                            Володимирецький районний суд Рівненської  області в складі головуючої судді Іванків О.В.

при секретарі Кладько Г.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в смт.Володимирець справу за адміністративним позовом  ОСОБА_2 до інспектора ДПС 4-го взводу рівненської роти ДПС для ОДДЗ м. Сарни Рівненської області про визнання постанови незаконною та її скасування, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення  його до адміністративної відповідальності.

В обґрунтування позовних вимог в позові зазначив, що 03.07.2010 року відповідачем винесено постанову про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП за порушення правил зупинки автомобіля. Вважає, що при розгляді справи та винесенні оскаржуваної постанови було порушено його права, передбачені чинним законодавством, у зв’язку з цим вважає постанову про притягнення до адміністративної відповідальності незаконною, просив її скасувати.

Позивач в судове засідання не з»явився, проте подав письмову заяву, де позовні вимоги підтримує, просить справу розглянути у його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, заперечень чи пояснень на позов не надав.

Дослідивши та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Так, постановою ВК №126154 від 03.07.2010 року ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122  КУпАП за порушення вимог Правил дорожнього руху, тобто за порушення правил зупинки, здійснив зупинку автомобіля ближче 10 м. від виїзду з прилеглої території. Вказана постанова винесена відповідачем – інспектором ДПС ДАІ в межах його компетенції, як це вбачається зі змісту ст.222 КУпАП.

Разом з тим, при притягненні ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності відповідач не виконав інші вимоги законодавства про притягнення громадян до адміністративної відповідальності.

Так, у відповідності до ст.280 КУпАП, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, посадова особа, що здійснює розгляд, повинна встановити, чи мала місце подія правопорушення, чи винна особа, відносно якої складено протокол, у вчиненні правопорушення.

У відповідності до ст.ст.251, 252 КУпАП приймаючи рішення по справі про адміністративне правопорушення, посадова особа оцінює докази в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

До числа доказів, крім протоколу про адміністративне правопорушення, відносяться пояснення особи, яка вчинила правопорушення, пояснення потерпілих, свідків, висновки експерта, речові докази, показання технічних приладів, протоколи про вилучення речей і документів, інші документи.

Разом з тим, в матеріалах адміністративної справи про притягнення ОСОБА_2  до відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП відсутні будь-які докази на підтвердження його вини у скоєному.

Так, згідно п.15.9. и) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 р. з наступними змінами та доповненнями, вбачається, що водієві забороняється здійснювати зупинку автомобіля ближче 10 м. від виїзду з прилеглої території.

Разом з тим, будь-яких доказів того, що ОСОБА_2 здійснив стоянку в забороненому місці, в матеріалах справи немає, і всупереч вимогам ст.71 КАС України відповідачем таких доказів не надано.

Свідок ОСОБА_3 пояснила суду, що 03 липня 2010 року в м.Сарни автомобіль під керуванням ОСОБА_2 не здійснював стоянки чи зупинки в будь-яких місцях, а був зупинений під час руху інспектором ДАІ.  

Доказів, які б спростували показання позивача та свідка, суду не надано  

Таким чином, при винесені постанови ВК №126154 від 03.07.2010  року всупереч вимогам ст.ст.9, 245, 280 КУпАП відповідачем не здобуто доказів вини ОСОБА_2  у вчинені інкримінованого йому правопорушення, тобто не встановлено наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП.

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що при винесені вказаної постанови про притягнення позивача ОСОБА_2  до адміністративної відповідальності відповідачем порушено вимоги чинного законодавства, яке регулює притягнення громадян до адміністративної відповідальності. У зв’язку з викладеним, вказана постанова не може залишатись чинною та підлягає скасуванню.    

Враховуючи викладене, керуючись ст.56 Конституції України, ст.ст.9, 241, 254, 268, 280, КУпАП, ст.ст.2, 99, 100, 158-160, 162 КАС України, суд -  

п о с т а н о в и в:

Позов задовольнити повністю.

Визнати постанову ВК №126154 від 03.07.2010  року про притягнення ОСОБА_2  до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП незаконною та скасувати її.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через районний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у двадцятиденний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після оголошення ухвали апеляційного суду.

Головуюча: