У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року серпня місяця 19 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі
Головуючого, судді Іващенко В.В.
Суддів Дяченко Л.О., Макарчук Л.В.
При секретарі Іванові О.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_6 і ОСОБА_7 до Прокуратури Автономної Республіки Крим, ОСОБА_8 про відшкодування моральної шкоди та витрат на установку пам’ятника за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Автономної Республіки Крим Угрюмова О. на рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 11 травня 2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
28.07.2009р. ОСОБА_5 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_6 і ОСОБА_7 звернулась до суду з позовом до Прокуратури АРК, ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди і стягнути з ОСОБА_8 витрат на установку пам’ятника.
Позовні вимоги неодноразово збільшувалися та уточнювалися під час розгляду справи і мотивовані тим, що внаслідок дорожньо-транспортної події, яка трапилася 05.08.2006р. на автодорозі Сімферополь-Миколаївка під час керування ОСОБА_8 транспортним засобом «Тайота Камрі» дн НОМЕР_1, якій належить прокуратурі АРК, загинула її дочка.
Рішенням Сімферопольського районного суду АРК від 11.05.2010р. позов задоволено частково: стягнуто з Прокуратури АРК, ОСОБА_8 з кожного заборгованість по відшкодуванню щомісячних сум по втраті годувальника; встановлено розмір щомісячних виплат з Прокуратури АРК і з ОСОБА_8 окремо по відшкодуванню шкоди за втрату годувальника, у інший частини позовних вимог відмовлено.
В апеляційної скарзі апелянт ставить питання про скасування рішення суду в частині стягнення з Прокуратури АРК заборгованості по відшкодуванню щомісячних сум та ухвалити в цієї частині нове рішення про відмову в задоволенні позову, зазначає що судом порушені норми матеріального та процесуального права, не з’ясовані обставини, що мають значення для справи. Зокрема, зазначає, що протиправно суд послався при встановленні суми заборгованості на висновок експертизи, оскільки вона судом не призначалася, та розрахунки з урахуванням індексу інфляції та підвищення заробітної плати здійсненні невірно.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і перевіривши їх доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не є обґрунтованою і задоволенню не підлягає.
Розв’язуючі спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Сімферопольського районного суду від 04.03.2008р. у рахунок відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної безпеки, за період з 05.08.2006р. по 05.12.2007р. були стягнуті окремі суми з Прокуратури АРК і ОСОБА_8, крім того, з відповідачів стягнути окремі суми щомісячно з 06.12.2007р. на користь ОСОБА_6 і ОСОБА_7 – до досягнення ними кожної вісімнадцяти років, а ОСОБА_5 – довічно, стягнути грошові суми кожної на відшкодування моральної шкоди, та ОСОБА_5 – на встановлення пам’ятнику.
Окремі суми як Прокуратурою АРК так і ОСОБА_8 на відшкодування матеріальної шкоди були сплачені, але склалася заборгованість. Суми виплат та суми заборгованості сторонами у судовому засіданні суду першої інстанції не заперечувалися.
Оскільки, рішенням суду було встановлено стягнення шкоди внаслідок втрати годувальника, починаючи з 06.12.2007р., виходячи з встановленої мінімальної заробітної плати, яка за цей час декілька разів змінювалася, то суд першої інстанції в наступної справі на підставі ст. 1197 ч. 2 ЦК України дійшов висновку про необхідність стягнення різниці між виплаченою сумою та сумою, яка підлягає виплаті у зв’язку із збільшенням мінімальної заробітної плати, та про необхідність індексування виплат відповідно до офіційного індексу інфляції.
З такими висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Як вбачається із матеріалів справи та рішення суду, існування заборгованості по виплатах ОСОБА_5 та ОСОБА_6 і ОСОБА_7 Прокуратурою АРК не заперечується.
Розрахунок заборгованості по щомісячному втраченому заробітку з урахуванням коефіцієнту підвищення мінімальної заробітної плати та компенсації за затримку, зроблений експертом ТОВ «Науково-дослідницька лабораторія судової експертизи» та станом на 01.04.2010р. сума для прокуратури становить 28685,73грн., для ОСОБА_8 30108,26грн. /а.с. 42-48/.
Доводи апелянта про те, що цю експертизу необгрунтовано взято до уваги судом першої інстанції, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки цій висновок експертно-економічного дослідження було досліджено судом у якості письмового доказу, якій підтверджує розмір заборгованості по виплатах на цей час з урахуванням індексу інфляції і індексу підвищення заробітної плати, що не суперечить вимогам діючого законодавства. Крім того, цей висновок експертно-економічного дослідження не заперечується апелянтом по суті та їм не надано ніяких інших розрахунків, які б спростовували надані у якості письмового доказу розрахунки вище вказаного висновку.
Виходячи з наведеного, рішення суду першої інстанції по суті позовних вимог ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги торкаються тільки частини пов’язаних між собою задоволених позовних вимог і в цілому не спростовують висновки суду, тому колегія суддів підстав для скасування рішення суду в оскаржуваній частини не знаходить.
Керуючись статтями 303, 307-308, 314-315, 323, 325, 327 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу першого заступника прокурора АРК Угрюмова О. залишити без задоволення.
Рішення Сімферопольського районного суду АРК від 11 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Судді: