У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року серпня місяця 10 дня колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Новікова Р.В.,
Суддів Берещанської І.І., Кузнєцової О.О.,
При секретарі Фінайкіній І.О.,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, зобов’язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_5, ОСОБА_6 на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 06 квітня 2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданих самочинним будівництвом, зобов’язання вчинити певні дії. Свої вимоги мотивують тим, що вони є власниками житлового АДРЕСА_1. Їх сусідом – ОСОБА_7 самовільно, без дозволу компетентних органів проведена реконструкція належного йому на праві власності житлового АДРЕСА_2, з надбудовою другого поверху. Вказаними діями відповідача майну позивачів завдана матеріальна шкода, яка виразилася у порушенні санітарних та пожежних норм будівель, шиферна крівля відповідача нависає над крівлею будинку позивачів, у результаті чого вода стікає з даху будинку ОСОБА_7 на стіни будинку позивачів, стіни мокріють, з’явилася пліснява, створюється загроза руйнування фундаменту, будинок ОСОБА_6 просідає, у стінах з’явилися тріщини близько двох сантиметрів. Крім цього, будівельними роботами ОСОБА_7 значно пошкоджена шиферна крівля будинку позивачів, водостічні жолоба постійно забиті розмитим зі стін розчином та піском, порушена інсоляція будинку та створені перешкоди позивачам у користуванні їх власністю. Вартість відновлювального ремонту згідно висновку експерта складає 5 769 грн., яку позивачі просять стягнути з відповідача ОСОБА_7 Також просять зобов’язати відповідача отримати Технічний висновок проектної організації про технологію та склад робіт, що потрібні для заділу стиків між житловими будинками сторін, літ. “А” та літ “В” АДРЕСА_1, виконати усі роботи по усуненню стику. Крім того, неправомірними діями відповідача ОСОБА_7 їм спричинена моральна шкода, яка виразилася у душевних хвилюваннях, пов’язаних з пошкодженням майна та яку вони оцінюють у розмірі 20 000 грн.
Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 6 квітня 2010 р. у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі апелянтами – позивачами у справі ставиться питання про скасування рішення суду і про ухвалення нового рішення, з тих підстав, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи і вимогам закону.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, представника, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову суд виходив з необґрунтованості та недоведеності позовних вимог позивачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, тому що вони відповідають обставинам справи, вимогам закону.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, наданих сторонами т іншими особами,що беруть участь у справі.
Згідно вимог ст.ст. 10,60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень. При цьому, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_7 є власником житлового АДРЕСА_2, яким самовільно проведена реконструкція вказаного житлового будинку (літер «В») з надбудовою другого поверху – тамбуру літер «В1», у результаті чого загальна площа житлового будинку збільшилася.
Позивачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які є власниками сусіднього житлового АДРЕСА_1 звернувшись до суду з позовом зазначили, що в наслідок вказаних дій ОСОБА_7, відбулося порушення їх прав, оскільки самовільне будівництво було проведено з порушенням санітарних та пожежних норм будівель, шиферна крівля відповідача нависає над крівлею будинку позивачів, стіни мокріють, з’явилася пліснява, створюється загроза руйнуванню фундаменту, будинок позивачів просідає, у стінах з’явилися тріщини, також значно пошкоджена шиферна крівля будинку, водостічні жолоба постійно забиті розмитим зі стін розчином та піском, порушена інсоляція будинку та створені перешкоди у користуванні їх власністю.
Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Рішенням Центрального районного суду м .Сімферополя від 23.06.2009 р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 20.01.2010 р. у задоволенні позову виконавчого комітету Центральної районної ради м .Сімферополя до ОСОБА_7, треті особи – ОСОБА_5, ОСОБА_6, інспекція ДАБК в АР Крим, про зобов’язання відновити за власний рахунок відповідача самовільно реконструйований житловий будинок у попередній стан шляхом знесення другого поверху відмовлено.
Вказаними судовими рішеннями встановлений факт відсутності істотних порушень будівельних норм та правил з боку ОСОБА_7, що є підставою для знесення самочинного будівництва відповідно до ст. 376 ЦК України. А рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради м. Сімферополя від 13.11.2009 р. за № 2997 про оформлення та реєстрацію за ОСОБА_7 права власності на реконструйоване АДРЕСА_1 надане суду апеляційної інстанції при розгляді вказаної цивільної справи розцінено як доказ того, що реконструкція зазначеного будинку була проведена без порушень діючого законодавства.
16.09.2009 р. ОСОБА_7 був отриманий дозвіл інспекції ДАБК в АР Крим на виконання будівельних робіт по реконструкції житлового будинку по АДРЕСА_1
21.09.2009 р. відповідачу був виданий акт готовності об’єкту до експлуатації, 29.09.2009 р. – свідоцтво про відповідність збудованого оберту проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм та правил, 13.11.2009 р. – рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради про оформлення за ОСОБА_8 права власності на реконструйований житловий будинок, 27.11.2009 р. відповідачем зареєстровано право власності на житловий АДРЕСА_1 у СМ БРТІ.
Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач зробив реконструкцію об’єкту з дотриманням вимог проектної документації, державних стандартів, будівельних норм і правил. Позивачами не надано належних доказів заподіяння їм майнової та моральної шкоди з боку відповідача у результаті проведеної реконструкції будинку.
Висновками судової будівельно-технічної експертизи від 28.12.2009 р. також не встановлений причинно-слідчій зв’язок між пошкодженнями квартири позивачів та діями ОСОБА_7
Таким чином, з врахуванням сукупності вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову з підстав недоведеності позовних вимог та їх необґрунтованості.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд не з’ясував дійсні обставини справи, не взяв до уваги висновків експертизи, не спростовують висновків суду першої інстанції та не містять правових підстав для скасування рішення суду і ухвалення нового рішення відповідно до ст. 309 ЦПК України.
Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку про законність та обґрунтованість рішення суду.
На підставі вказаного і керуючись статтями 304, 307, 308 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 06 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді: