№ 2а-219\10

                                                        П О С Т А Н О В А                              

                  І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И  

                12 серпня  2010 року  Кременчуцький районний суд Полтавської області

 в складі головуючого судді                                                              Бондаренко О.В.

при секретарі                                                                                      Шепирєвій Т.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні  в місті Кременчук справу за  адміністративним позовом ОСОБА_1 до  інспектора  дорожньо-патрульної служби  ВДАІ  м. Кременчука  Гомон Максима Олександровича про скасування постанови серії ВІ №  168586 від 02.06.2010 року   в справі про адміністративне правопорушення    ,

                                                    в с т а н о в и в :

                Позивач  ОСОБА_1  звернувся в суд з позовом до відповідача  про скасування постанови  серії ВІ № 168586 від 02.06.2010 року по справі про адміністративне правопорушення .

                Мотивуючи тим, що  він 02.06.2010 року о 17 годині 44 хвилини рухався  на автомобілі „OPEL VECTRA “ номерний знак НОМЕР_1  у м. Кременчуці . Рухаючись  по вул.60 років Жовтня  він здійснив  поворот праворуч  на вулицю Київську . Здійснюючи поворот , позивач бачив двох пішоходів , які  рухаючись по пішохідному переході закінчували його перехід .  Позивач , виконуючи Правила дорожнього руху України , а саме п. 18.2 – зупинився , надав їм перевагу у русі.

    02.06.2010 року  інспектором ДПС ВДАІ м. Кременчука Гомон М.О. була винесена постанова  серії ВІ № 168586 в справі про адміністративне правопорушення , передбачене ч 2 ст. 122 КУпАП  та накладено адміністративне стягнення  у вигляді  штрафу в сумі  425 гривень .

    Позивач з винесеною постановою не згоден повністю . Тому  прохає  визнати дії  інспектора ДПС  ВДАІ  м. Кременчука  Гомон М.О.  протиправними  щодо застосування відеокамери  та скасувати  дану постанову  за відсутністю в його діях  складу  правопорушення .

              В судовому засіданні позивач ОСОБА_1  та його представник по довіреності ОСОБА_3  позов підтримали  повністю, вважають , що  постанова від 02.06.2010 року  по справі про адміністративне правопорушення  винесена незаконно та необґрунтовано , так як позивач ,не створюючи  загрози для пішохода, який знаходився на значній  відстані  та лише  починав перехід  пішохідного переходу , забезпечуючи безпеку дорожнього руху,  проїхав пішохідний перехід . Пішохід не був змушений   ані зупинитись , щоб пропустити  його , ані навіть  зменшити свою швидкість . Фактично , коли пішохід  лише почав переходити пішохідний  перехід , він його вже проїжджав . Також пішохід , який  лише почав свій рух, знаходився  абсолютно на іншій смузі  руху та відстань до нього була значною.

Вважають  , що інспектором  ДПС здійснено  негласний  відео нагляд , що суворо заборонено законом  та грубо порушує  конституційні права позивача, так як   використання  відеокамери , яка не входить до жодного переліку  технічних засобів  та технічних приладів , які дозволено  використовувати для фіксування  порушень правил дорожнього руху , яка не пройшла  метрологічної  повірки  та відповідно не має  свідоцтва  про таку повірку  є незаконними  та  використання  даних отриманих  в такий спосіб  в якості доказі  є недопустимим  та протиправним .

В протоколі  про адміністративне правопорушення не зазначено даних , що велась  відеозйомка .

Також  у протоколі  та постанові  про адміністративне правопорушення немає  даних пішохода , якому  нібито  було створено  перешкоду  та небезпеку .

           Відповідач проти позову заперечує,  винесену ним  02.06.2010 року  постанову у відношенні ОСОБА_1  вважає законною, так як діяв  відповідно до Інструкції  з діяльності підрозділів   ДПС , затвердженою наказом  МВС України від  27.03.2009 року № 111 , Закону України „ Про міліцію « та  Правилами дорожнього руху, на законних підставах зупинив  транспортний засіб під керуванням водія ОСОБА_1  та оформив  відносно водія  протокол про адміністративне правопорушення .В судовому засіданні надав відеозапис  вказаного порушення , що підтверджує вчинене позивачем порушення .

 Зазначив , що  в протоколі про адміністративне правопорушення не обов’язково  зазначати  дані про ведення відеозйомки , тому  заяви позивача  ОСОБА_1 та його представника  про те , що його дії в частині  відеозапису  не законні - є  безпідставними.  

               Вважає, що позивач дійсно  порушив Правила дорожнього руху, відповідно на  порушника накладено  штраф , передбачений санкцією ч 2 ст. 122 КУпАП в розмірі 425 гривень.

             Суд, вислухавши  сторони  , дослідивши  матеріали справи , вважає, що  позов  не підлягає до задоволення .

              Згідно   ч 3 ст. 288 КУпАП „ Постанову іншого органу ( посадової особи) про накладення  адміністративного стягнення  по справі  про адміністративне  правопорушення  може бути оскаржено у вищестоящий орган або в районний  у місті, міський чи міськрайонний  суд , у порядку , визначеному  Кодексом  адміністративного судочинства  України , з особливостями , встановленими цим Кодексом .

            У відповідності до п .6 ст. 288 КУпАП „ Скарга подається  в орган , який виніс  постанову по справі  про адміністративне  правопорушення , якщо інше не встановлено  законодавством України . Скарга , що надійшла протягом трьох діб  надсилається разом  із справою до органу , правомочному відповідно до цієї статті її розглядати „.

            В судовому засіданні встановлено , що позивачем ОСОБА_1  не визнано вини у вчиненні правопорушення , однак його вина підтверджується зібраними матеріалами справи, диском відео зйомки , згідно якого  учасники процесу  оглянули запис  за яким  позивач  при керуванні автомобілем  на пішохідному переході не пропустив  пішоходів , чим порушив п.16.2 ПДР  .

Доказами в адміністративному судочинстві є  будь-які фактичні дані ,  на підставі яких  суд встановлює наявність  або відсутність обставин , що обгрунтовують вимоги і заперечення осіб , які беруть участь у справі , та інші обставини,  що мають значення для правильного вирішення справи . Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін ,  їх представників , письмових і речових доказів . Докази суду надають особи, які беруть участь у справі .Суд оцінює докази , які є в справі ,  за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому  , всебічному ,  повному та об’єктивному дослідженні .

         Відповідно відеозапис , який був зроблений  співробітниками ДПС під час нагляду за  дорожнім рухом  і на якому зафіксовано  факт повороту  позивачем ОСОБА_1 праворуч , не надання  дороги пішоходам , які переходили проїжджу частину , чим порушив проїзд перехрестя,  є доказом  у справі про адміністративне правопорушення , про що не забороняє наказ від 01.03.2010 року № 33 „ Про затвердження і перелік  технічних засобів , що використовуються в Державтоінспекції МВС  для виявлення та фіксування правопорушень   Правил дорожнього руху „  де п. 1  затверджено перелік технічних засобів , що використовуються в підрозділах державтоінспекції МВС  для виявлення та фіксування порушень Правил дорожнього руху  що додається . В п. 2  переліку технічних засобів вказано , що  „ спеціальні технічні засоби , які працюють в автоматичному режимі , що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису :  вимірювач швидкості  радіолокаційний  відеозапису вальний  „ Візир „ з активною функцією  автоматичний режим  відповідної модифікації ; вимірювач швидкості радіолокаційний з фото фіксацією ; лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів”, що в даному випадку  не відповідає  вимогам позову , по якому  зафіксовано факт  порушення  ПДР  п 16.2. а не  вимірювання швидкості  руху транспортного засобу , що не

є порушенням відповідного наказу , а знайшло підтвердження  при розгляді справи порушення Правил дорожнього руху , тому ОСОБА_1  повинен нести  адміністративну відповідальність .

              Керуючись ст. ст. 256,287-289,293 КУпАП, ст.ст. 9-12, 17,71 ,86, 100, 159, 161,162,163 КАС України , суд –

                                                    П О С Т А Н О В И В :

              В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до  інспектора  дорожньо-патрульної служби  ВДАІ  м. Кременчука  Гомон Максима Олександровича про скасування постанови серії ВІ №  168586 від 02.06.2010 року   в справі про адміністративне правопорушення  відмовити .

             Постанова Кременчуцького районного суду  може бути оскаржена  в апеляційному порядку  до Харківського  апеляційного суду  через місцевий  суд  в 10 денний строк  .

Суддя                 /підпис/                 О.В. Бондаренко

Копія вірна:

Суддя                                     О.В. Бондаренко