печерський районний суд міста києва
справа № 2-а-164-1/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 серпня 2010 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді Кирилюк І.В.,
при секретарі: Чергавому В.В.,
за участю:
позивача: не з’явився,
відповідача: не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Інспектора ВДАІ УМВС України в Рівненській області Смирнова Андрія Сергійовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 (далі – позивач, ОСОБА_2.) звернувся до суду з позовом до Інспектора ВДАІ УМВС України в Рівненській області Смирнова Андрія Сергійовича (далі – відповідач, Інспектор ВДАІ), в якому просить визнати постанову ВК № 144128 про адміністративне правопорушення від 30.07.2010 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності у вигляді сплати грошового штрафу в розмірі 300,00 грн. за порушення, передбачене ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, незаконною та відмінити; визнати протокол про адміністративне правопорушення від 30.07.2010 року на основі якого було складено постанову ВК № 144128 незаконним і відмінити його, до винесення рішення у справі призупинити дію постанови.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначає, що 30.07.2010 року, приблизно о 17 год. 15 хв., він, керуючи власним автомобілем Мерседес, державний номерний знак НОМЕР_1, рухався по вул.. Січових Стрільців у м. Рівне по правій смузі зі швидкістю приблизно 60 км/год., а по лівій смузі його випереджав інший автомобіль. В цей час його зупинив Інспектор ВДАІ, який представився як Смирнов Андрій Сергійович, за порушення пункту 12.4 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність згідно ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, на підтвердження чого продемонстрував прилад БЕРКУТ № 0510054, на якому була зафіксована швидкість нібито автомобіля позивача, що становила 83 км/год. Інспектором ВДАІ було складено протокол про адміністративне правопорушення та постанову по cпpaві про адміністративне правопорушення з накладанням штрафу у розмірі 300,00 грн. Однак, показання технічного приладу Беркут № 0510054 не містить функції фіксації будь-якими передбаченими чинним законодавством способами, зафіксований факт перевищення швидкості руху не може бути достовірним.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13.08.2010 року відкрито провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Інспектора ВДАІ УМВС України в Рівненській області Смирнова Андрія Сергійовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення та призначено до судового розгляду на 17.08.2010 року.
В судове засідання позивач не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи, в порядку ч. 3 ст. 35 КАС України, повідомлений належним чином.
Відповідач – суб’єкт владних повноважень в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи, в порядку ст. 38 КАС України, повідомлений належним чином.
За таких обставин, суд визнав за можливе провести розгляд справи у відсутність сторін на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Інспектором ВДАІ УМВС України в Рівненській області Смирновим Андрієм Сергійовичем 30.07.2010 року на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 30.07.2010 року серії ВК1 № 004792 винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серія ВК № 144128 за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, 30.07.2010 року близько 17 год. 11 хв. ОСОБА_2, керуючи автомобілем Мерседес, державний номерний знак НОМЕР_1, перевищив швидкість у населеному пункті більше як на 20 км/год. при обмежені 60 км/год., а саме, рухався по вул. Січових Стрільців у м. Рівне зі швидкістю 83 км/год. Швидкість вимірювалась приладом «Беркут» № 0510054.
Згідно ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до 12.4 Правил дорожнього руху, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.
Згідно зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення пояснень ОСОБА_2 заміряна технічним прибором швидкість належить не його автомобілю.
При цьому, згідно п. п. 20.2.-20.5. Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції, затвердженої наказом МВС України № 111 від 27.03.2009 р., працівники підрозділів ДПС, яким видані технічні засоби та прилади, персонально відповідають за їх цілісність та працездатність. Забороняється застосування технічних засобів та приладів, які не сертифіковані, не сертифіковані в Україні та які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув, а також передавати такі прилади для користування безпосередньо на маршруті патрулювання без здійснення контролю командиром підрозділу результатів роботи приладу за зміну. З метою найбільш ефективного використання технічних засобів та приладів керівник підрозділу забезпечує їх застосування у дві, а за необхідності - і в три зміни. Відповідає за збереження технічних засобів та приладів особисто командир підрозділу ДПС або особа, яка виконує його обов'язки. На кожний технічний засіб чи прилад, який використовується підрозділом ДПС, заводиться окремий журнал обліку використання технічних приладів та технічних засобів. Він заповнюється командиром підрозділу ДПС, що видав прилад досвідченому підлеглому працівнику в справному стані. Керівництвом підрозділу ДПС щозміни проводиться звірка інформації електронного носія спеціального технічного засобу вимірювання швидкості руху з фактичною кількістю складених протоколів та постанов по справі про адміністративне правопорушення за перевищення встановленої швидкості руху.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, суд звертає увагу, що до протоколу про адміністративне правопорушення від 30.07.2010 року серії ВК1 № 004792 та до постанови у справі про адміністративне правопорушення від 30.07.2010 року серії ВК № 144128 відповідач не додав показання технічного приладу «Беркут» № 0510054, яким начебто було зафіксовано перевищення швидкості ОСОБА_2
Крім того, дані документи Інспектором ВДАІ не були надані також і суду.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частина 3 ст. 2 КАС України встановлює, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З аналізу зазначених норм вбачається, що постанова у справі про адміністративне правопорушення та накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300,00 грн. винесена Інспектором ВДАІ необґрунтовано з недодержанням норм чинного законодавства, відтак, підлягає скасуванню.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 в частині скасування постанови про адміністративне правопорушення від 30.07.2010 року серії ВК № 144128 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Разом з тим, позивач також просить визнати незаконним та відмінити протокол про адміністративне правопорушення від 30.07.2010 року серії ВК1 № 004792 та призупинити дію постанови.
Згідно п. 4 ст. 105 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про: 1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; 2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; 5) виконання зупиненої чи невчиненої дії; 6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.
При цьому, слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення не є нормативно-правовим актом, та не є правовим актом індивідуальної дії, він не породжує прав та обов’язків, у ньому лише викладаються певні обставини, на підставі чого виноситься постанова про адміністративне правопорушення.
Відтак, вказані вимоги позивача про визнання протоколу про адміністративне правопорушення недійсним та призупинення дії постанови є неналежним способом захисту, отже, не підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2, 71, 105, 158-163 167, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Інспектора ВДАІ УМВС України в Рівненській області Смирнова Андрія Сергійовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення – задовольнити частково.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення від 30.07.2010 року серії ВК № 144128 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300,00 грн. скасувати.
В задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І.В.Кирилюк